Постанова Одеський апеляційний суд № 509/2571/22

Номер провадження: 22-з/813/267/23 Справа № 509/2571/22 Головуючий у першій інстанції Доповідач Назарова М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.08.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Назарової М.В. суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання - Сінько А.І., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань заяву представника відповідача ОСОБА_2 - Халдая Іллі Віталійовича про ухвалення додаткового рішення суду у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника Бочевара Михайла Павловича на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 листопада 2022 року, ухваленого Овідіопольським районним судом Одеської області у складі: судді Панасенка Є.М. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про визнання недійсним договорів дарування в с т а н о в и в: Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 листопада 2022 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А., про визнання недійсним договорів дарування відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 липня 2022 року, а саме скасовано арешт на: - частину земельної ділянки, кадастровий номер 5123755800:02:008:1615, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 02 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А., зареєстровано в реєстрі за № 1373; - частину житлового будинку, загальною площею 332,5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 02 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А., зареєстровано в реєстрі за № 1372. Вказане судове рішення було оскаржено у апеляційному порядку позивачем ОСОБА_1 в особі представника Бочевара М.П . Постановою Одеського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Бочевара М.П. залишено без задоволення. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 листопада 2022 року залишено без змін. 02 червня 2023 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Халдая І.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки під час ухвалення судового рішення суд не вирішив питання щодо судових витрат, а саме - витрат на професійну допомогу. Від позивачки ОСОБА_5 в особі її представника адвоката Бочевара М.П. надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, посилаючись на те, що відшкодування адвокатських витрат у зазначеній адвокатом Халдаєм І.В. сумі не відповідає вказаним критеріям розумності, співмірності, а тому не підлягає задоволенню з урахуванням складності справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконання робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Крім того, такі витрати не було заявлено в суді першої інстанції, а щодо витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, то таке є недоцільним, оскільки адвокат 30 травня 2023 року не брав участі у судовому засіданні, а склав заяву про розгляд за його відсутності, а 11.04.2023 брав участь в режимі відео конференції на протязі менше 20 хвилин, що на думку позивача вартує не більше 2000 грн. Сторони та їх представники, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, частини 4 статті 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України). Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України). У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Матеріали справи не містять відомостей про отримання відповідачкою або її представником копії апеляційної скарги. Отже, відзив на апеляційну скаргу позивачки як перша заява по суті справи на стадії апеляційного перегляду судового рішення відповідачем у встановлений судом строк не надходив. 30 травня 2023 року, тобто до закінчення судових дебатів у справі, відповідачка в особі свого представника адвоката Халдая І.В. заявила про орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу 50000 грн, які просила стягнути з позивача на свою користь. Докази направлення заяви позивачу додані до заяви. Постанова у справі прийнята апеляційним судом 30 травня 2023 року за відсутності сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи. Відповідні докази витрат на професійну правничу допомогу відповідачкою подані 02 червня 2023 року після ухвалення апеляційним судом постанови 30 травня 2023 року, тобто протягом визначеного частиною 8 статті 141 ЦПК України строку. Так, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачкою ОСОБА_2 у зв`язку з переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, її представник надав: - договір про надання правової допомоги від 14 травня 2022 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Халдаєм І.В., відповідно до розділу 5 якого «Порядок оплати послуг адвоката" визначено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п. 5.1); гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п.5.2); за надання правової допомоги, відповідно до цього договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі в розмірі 100 грн. (п.5.3); порядок обчислення кінцевого гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначають сторонами у додатковому погодженні до цього договору, який є невід`ємною його частиною (5.4); - додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 14 травня 2022 року, укладену 01 червня 2023 року між ОСОБА_2 та адвокатом Халдаєм І.В., відповідно до якої визначено, що загальний розміру гонорару адвоката за надання клієнтці професійної правничої допомоги складає 50000 грн. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги,міститься в акті приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги від 14 травня 2022 року, який є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди (п.2); при визначенні розміру гонорару враховано: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката (п.3); клієнтка зобов`язується сплатити адвокату визначену суму гонорару протягом 30 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди (п.5). - акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги від 14 травня 2022 року, складений 01 червня 2023 року, відповідно до якого всього вартість послуг, наданих виконавцем, складає 50000 грн: усна консультація без вивчення документів, вартість - 4000 грн; усна консультація з вивченням документів, вартість - 4000 грн; складення відзиву на позовну заяву, направлення його відповідачу, подання до Овідіопольського районного суду Одеської області, вартість - 10000 грн; участь у судовому засіданні в Овідіопольському районному суді Одеської області 16 серпня 2022 року о 11:00 год., вартість - 5000 грн; участь у судовому засіданні в Овідіопольському районному суді Одеської області 07 вересня 2022 року о 11:00 год., вартість - 5000 грн; участь у судовому засіданні в Овідіопольському районному суді Одеської області 05 жовтня 2022 року о 13:00 год., вартість - 5000 грн; участь у судовому засіданні в Овідіопольському районному суді Одеської області 09 листопада 2022 року о 09:00 год., вартість - 5000 грн; участь у судовому засіданні в Одеському апеляційному суді 11 квітня 2023 року о 15:00 год., вартість - 5000 грн; участь у судовому засіданні в Одеському апеляційному суді 30 травня 2023 року о 15:00 год., вартість - 5000 грн; складення заяви про стягнення з позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, направлення її відповідачу, подання до Одеського апеляційного суду, вартість - 2000 грн; - рахунок на оплату № 1 на вищевказані роботи та послуги у наведеній кількості. Також в матеріалах справи наявні ордери № 1171019 та № 1218862 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 14 травня 2022 року в Овідіопольському районному суді Одеської області та Одеському апеляційному суді адвокатом Халдаєм І.В. (а.с. 54, 79, 123). З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи було призначено в суді апеляційної інстанції на 11 квітня 2023 року о 15-й. Відповідно до протоколу судового засідання, складеного секретарем апеляційного суду, у якому приймав участь адвокат Халдай І.В., вбачається, що засідання 11 квітня 2023 року було розпочато о 15.19.63 год, закінчено о 15.37.54 год (а.с. 140). У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. З огляду на наявність клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що представляв інтереси відповідачки, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та надані відповідачем договір з додатками, якими врегульовано порядок обчислення вартості наданих юридичних послуг, проаналізувавши обсяг таких наданих адвокатом Халдаєм І.В. послуг, колегія суддів вважає, що заява відповідачки ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню частково на суму 5000 грн. Так, перелік робіт та послуг, наданих адвокатом Халдаєм І.В по справі, підтверджений матеріалами справи, лише щодо наданих клієнтом в суді апеляційної інстанції вартістю участі представника у судовому засіданні 11.04.2023 з урахуванням часу призначення справи до розгляду судом та фактичного часу, витраченого на участь у судовому засіданні (близько 40 хвилин) - 3000 грн, та витрат на складення заяви про стягнення з апелянта (позивача) витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, направленні її позивачу, подання до Одеського апеляційного суду - 2000 грн. Зменшуючи розмір порівняно із заявленим, колегія суддів враховує, що судове засідання розпочиналося із затримкою, а адвокат як самозайнята особа з урахуванням планування свого робочого часу має мати певний час з урахуванням можливої тривалості судового засідання, його затримки або очікування, і на кожне судове засідання в суді апеляційної інстанції витрачання однієї години робочого часу є розумним і обґрунтованим. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Таким чином, оскільки Одеський апеляційний суд постановою від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 листопада 2022 року по справі № 509/2571/22 залишив без змін, і відповідачка, яка своєчасно повідомила про орієнтовні судові витрати, які вона очікує понести, та звернулася із відповідною заявою до суду у визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк, то наявні підстави для вирішення питання щодо понесених відповідачкою судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, і наявні підстави для прийняття додаткової постанови у цій справі та часткового задоволення заяви ОСОБА_2 у наведеному розмірі. Натомість, що стосується витрат відповідачки на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, то таке не може вирішуватися судом апеляційної інстанції в порядку ухвалення додаткового рішення, оскільки ЦПК України внормовано ухвалення додаткового рішення лише судом, що ухвалив рішення, яким по справі як суд першої інстанції є Овідіопольський районний суд Одеської області. Керуючись ст. 133, 137, 270, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Заяву ОСОБА_2 в особі її представника адвоката Халдая Іллі Віталійовича про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Дата складення повного тексту постанови - 01 серпня 2023 року. Головуючий М.В. Назарова Судді: В.В. Кострицький Ю.П. Лозко