Постанова КАС ВС № 420/4617/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2023 року м. Київ справа № 420/4617/19 провадження № К/9901/16461/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., за участю: секретаря судового засідання - Бурдун М.В., позивача (у режимі відеоконференції) - ОСОБА_1 , представника позивача (у режимі відеоконференції) - Лук`янової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою адвоката Лук`янової Альони Олександрівни - представника ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року (у складі: головуючого судді Потоцької Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року (в складі колегії: головуючого судді - Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.) у справі №420/4617/19, ВСТАНОВИВ: І. Історія справи Короткий зміст позовних вимог

1. В серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач, ГУНП в Одеській області), в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеський області № 1403 від 19.06.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеський області № 829 о/с від 08.07.2019 про звільнення; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеський області № 1410 о/с від 23.10.2019 в частині внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Одеський області № 829 о/с від 08.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого - криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеський області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеський області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.07.2019 і до моменту фактичного поновлення на посаді.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії заступника начальника управління ОСОБА_2 щодо подачі рапорту є протиправними та інформація, яка викладена в ньому не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки, 14.03.2019 через канцелярію СУ ГУНП в Одеський області подано рапорт за підписом позивача в якому зазначено, що станом на 14.03.2019 ОСОБА_1 продовжувала знаходитися на лікарняному та надано довідки та висновок ЛКК.

3. Позивач, окрім іншого, зазначала, що відповідач встановивши, що відсутні підстави притягнення її до дисциплінарної відповідальності за довготривале перебування на лікарняному та відсутності на робочому місці дисциплінарна комісія повинна була закрити службове розслідування за даним фактом у зв`язку з відсутністю складу проступку. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

5. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначав, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв`язку з порушенням позивачем службової дисципліни, що підтверджено результатами службового розслідування.

6. Суд першої інстанції, вважаючи релевантними до спірних правовідносин висновки, висловлені у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №800/160/17, зауважував, що позивачем по справі прийнято Присягу на вірність Українському народові, в якій, зокрема, вона прийняла на себе зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського. В контексті наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не дотримувалась службової дисципліни, Присяги поліцейського, наказів керівників.

7. Щодо ігнорування вимоги керівництва про проходження медичного огляду для проведення лікарської (військово - лікарської) експертизи до ВЛК ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Одеській області», суд першої інстанції зазначав, що згідно відповіді №33/36 від 12.02.2020 ДУ «Територіального медичного об`єднання МВС України в Одеській області», ОСОБА_1 у червні 2019 року звернулась до вказаної установи та їй було повідомлено про те, що постанова щодо придатності до служби в поліції приймається після закінчення необхідного лікування. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях позивача відсутнє ігнорування вимоги керівництва про проходження медичного огляду для проведення лікарської (військово - лікарської) експертизи, оскільки проходження комісії вона розпочала після закінчення лікування.

8. Щодо надання довідок, які звільняють ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків в період з 03.05.2019 по 07.06.2019, а саме довідок про тимчасову непрацездатність поліцейського відповідно до зразку затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.03.2016 №201, суд першої інстанції зазначав, що навіть при видачі листка тимчасової непрацездатності, максимальний термін перебування на лікарняному без Лікувальної контрольної комісії в Україні складає 30 календарних днів, але з обов`язковим посвідченням завідувача відділення. Отже, на переконання суду першої інстанції, довідки, видані позивачу (30.05.2019 № 90/6 МКЛ № 11, 13.06.2019 № 87 КНП «ЦПМСД № 2» ОМР, 08.07.2019 № 129 КНП «ЦПМСД № 2» ОМР) не є належним та допустимим доказом відсутності її на службі.

9. Окрім того, суд першої інстанції із посиланням на висновки, зроблені Верховним Судом у постановах по справі № 815/810/18 від 31.07.2019, по справі № 805/1126/18-а від 16.04.2018, по справі № 805/1816/17-а від 25.06.2019, зазначав, що довідка лікаря не може засвідчувати непрацездатність працівника строком на термін, який перевищує максимальний термін перебування на лікарняному без Лікувальної контрольної комісії; доводи позивача щодо того, що Інструкцією №455 передбачена видача інших документів про тимчасову непрацездатність ніж листок не працездатності, у зв`язку з чим, вважає, що надана нею медична довідка є належними доказами тимчасової непрацездатності, не заслуговують на увагу; відповідно до змісту наданих довідок в них навіть відсутні відомості про звільнення позивача від роботи у зв`язку з непрацездатністю. Суд першої інстанції вважав, що відсутність на місці несення служби з поважних причин повинна бути належним чином документально оформлені, а саме листком непрацездатності, який є єдиним офіційним документом, що дозволяє бути відсутнім на роботі у зв`язку із хворобою.

10. Суд апеляційної інстанції, не прийняв до уваги доводи апелянта про те, що на момент звернення із рапортом ОСОБА_2 була обізнана, що капітан поліції ОСОБА_1 знаходиться на лікарняному, проте наполягала на проведенні службового розслідування, з огляду на те, що ОСОБА_1 з 11.01.2019 перебувала на лікарняному, та в період з 11.01.2019 по 02.05.2019 не надала відповідачу жодного оригіналу медичних довідок щодо перебування її на лікарняному. Апеляційний суд зазначав, що рапорт та копії довідок про те, що стан здоров`я не покращився ОСОБА_1 надала лише 06.05.2019, тобто на момент звернення з доповідною запискою 26.04.2019 року у відповідача були відсутні відомості та докази про тимчасову непрацездатність позивача з 14.03.2019 по 06.05.2019, а тому у відповідача були всі підстави для призначення службового розслідування.

11. Суд апеляційної інстанції додатково зазначав, що знаходження ОСОБА_1 на лікарняному з 11.01.2019 безперервно протягом 112 днів, не надавши відповідачу оригіналів довідок про тимчасову непрацездатність, є достатньою підставою для призначення та проведення службового розслідування за фактом довготривалого перебування на лікарняному, що спростовує доводи апелянта, про безпідставне призначення службового розслідування.

12. Апеляційний суд, аналізуючи встановлені у справі обставини, вважав, що відповідачем були виконані вимоги статті 15 Дисциплінарного статуту, а саме вчинення дій для одержання пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування; позивач, щонайменше з 17.05.2019 знала про проведення щодо неї службового розслідування, не скористалась своїми правами, що визначені ст.18 ч.2 Дисциплінарного статуту, не надавала пояснень, оригіналів документів, що підтверджували б факт звільнення її від служби у зв`язку з лікуванням та інше; при цьому, відповідачем було дотримано порядок проведення службового розслідування в ході якого було встановлено систематичну відсутність на службі без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1 з 03.05.2019 по 06.06.2019 р., що підтверджується актами про невихід на службу №№ 4/1-7144 від 04.06.2019, 4/1-7145 від 04.06.2019, 4/1-7193 від 05.06.2019.

13. Суд апеляційної інстанції додатково зазначав, що в період з 11.01.2019 по 02.05.2019 капітан поліції ОСОБА_1 до СУ ГУНП в Одеській області не надала жодного оригіналу медичних довідок про перебування на лікуванні, у зв`язку з чим вірним є висновок суду першої інстанції про те, що копії медичних довідок про перебування на лікуванні не можуть підтверджувати її законну відсутність на службі; враховуючи те, що обставини звернення за медичною допомогою ОСОБА_1 не підпадають під дію зазначених вище виключень, тому надані копії медичних довідок не є документом, який звільняє її від виконання службових обов`язків.

14. Колегія суддів апеляційного суду вважала, що такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як зокрема, несвоєчасне повідомленні керівництва СУ ГУНП в Одеській області щодо перебування на лікарняному та відсутності на службі з 03.05 по 07.06.2019 без поважних причин, старшого слідчого - криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 , відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є обґрунтованими та достатніми для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї, позиція сторін

15. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, адвокат Лук`янова Альона Олександрівна - представник ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить: Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №420/4617/19 та направити справу на новий розгляд; Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Одеський області: № 1403 від 19.06.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення; № 829 о/с від 08.07.2019 про звільнення; № 1410 о/с від 23.10.2019 в частині внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Одеський області № 829 о/с від 08.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 ; Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого - криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеський області; Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеський області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.07.2019 і до моменту фактичного поновлення на посаді.

16. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328, а саме застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №560/1555/19.

17. Скаржник, відображаючи хронологію обставин у спірних правовідносинах, вказує, що: 17.1. 14.03.2019 через канцелярію ГУНП в Одеській області позивач подала рапорт, в якому зазначала, що станом на 14.03.2019 продовжує знаходитись на лікарняному, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та надала копії висновку ЛКК № 117 КНП «ЦПМСД № 10» від 04.02.2019 і довідку з поліклінічного відділення КУ «МКЛ №11» від 12.03.2019. 26.04.2019; 17.2. 26.04.2019 заступник начальника ГУНП - начальник слідчого управління підполковник поліції ОСОБА_4 подає доповідну записку, в якій зазначає, що станом на 25.04.2019 капітан поліції ОСОБА_1 не надала документи, які підтверджують її перебування на лікарняному з 13.03.2019 та відповідно підтверджують поважність відсутності на робочому місці; 17.3. 06.05.2019 через канцелярію СУ ГУНП в Одеській області позивач подала рапорт, в якому зазначала, що станом на 06.05.2019 вона продовжує знаходитися на лікарняному і надала копії довідок: № 1492 (з 13.03.2019 по 18.03.2019), № 1660 (з 23.03.2019 по 28.03.2019), № 1809 (з 02.04.2019 по 12.04.2019), № 2158 (з 20.04.2019 по 27.04.2019); 17.4. 07.05.2019 видається наказ № 985 про призначення службового розслідування, підставою якого є те, що станом на 25.04.2019 капітан поліції ОСОБА_1 документи, які підтверджують її перебування на лікарняному з 13.03.2019, не надала.

18. Водночас, як вказує касатор, у висновках службового розслідування від 07.06.2019, поряд з іншим було встановлено, що відповідно до наданих до СУ ГУНП в Одеській області довідок період знаходження на лікуванні підтверджується довідками з лікувальних закладів в період з 11.01.2019 по 02.05.2019.

19. Скаржник вважає, що дії заступника начальника управління ОСОБА_2 щодо подачі рапорту є протиправними, та інформація, яка викладена в ньому не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки, 14.03.2019 через канцелярію СУ ГУНП в Одеський області подано рапорт за підписом позивача в якому зазначено, що станом на 14.03.2019 ОСОБА_1 продовжувала знаходитися на лікарняному та надано довідки та висновок ЛКК. Тобто, на переконання позивача, на момент звернення із рапортом заступника начальника управління-начальника розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , остання була обізнана про те, що капітан поліції ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні.

20. Позивач зазначає, що дисциплінарною комісією за підсумком службового розслідування, ані рапорт ОСОБА_1 від 14.03.2019, ані рапорт від 06.06.2019 до уваги не були прийняті.

21. З урахуванням цих та інших обставин, позивач вважає, що факт несвоєчасного повідомлення керівництва про причини відсутності на службі капітана поліції ОСОБА_1 , відсутній, що не було враховано судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Тобто, на переконання скаржниці, встановивши, що відсутні підстави притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за довготривале перебування на лікарняному та відсутності на робочому місці, дисциплінарна комісія повинна була закрити службове розслідування за даним фактом у зв`язку з відсутністю складу проступку; натомість дисциплінарна комісія встановлювала обставини, які не були підставою для створення дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування;

22. Скаржник вважає, що вказані порушення порядку проведення службового розслідування автоматично тягнуть за собою скасування усіх подальших дій.

23. До Верховного Суду від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 у справі №420/4617/19 - без змін.

24. Відповідач, окрім іншого, зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, в період з 11.01.2019 по 02.05.2019 не було надано жодного оригіналу медичних довідок щодо перебування позивача на лікарняному, а в ході службового розслідування було встановлено систематичну відсутність на службі без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1, що підтверджується актами про невихід на службу №№ 3/1-7144 від 04.06.2019, 4/1-7145 від 04.06.2019, 4/1-7193 від 05.06.2019, 4/1-7245 від 06.06.2019.

25. У судовому засіданні 01 серпня 2023 року позивач та її представник вимоги касаційної скарги підтримали в повному обсязі та просили оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

26. Касаційна скарга адвоката Лук`янової Альони Олександрівни - представника ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 06 липня 2020 року.

28. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.

28. Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Лук`янової Альони Олександрівни - представника ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №420/4617/19.

29. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 03 липня 2023 року.

30. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року розгляд даної справи призначено у судове засідання на 01 серпня 2023 року на 15 год. 00 хв.

31. Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2023 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Лук`янової Альони Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.04.2019 заступником начальника ГУНП в Одеській області - начальником слідчого управління підполковником поліції Шайхетом С.О. на ім`я начальника ГУНП в Одеській області було надано доповідну записку про те, що в штаті відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Одеській області на посаді старшого слідчого-криміналіста за рахунок декретної відпустки основного працівника капітана поліції ОСОБА_3 перебуває капітан поліції ОСОБА_1 (наказ ГУНП в Одеській області від 25.04.2018 № 597 о/с), яка з 11.01.2019 до 25.04.2019 знаходиться на безперервному лікарняному в різних медичних закладах м. Одеси.

33. Наказом ГУНП в Одеській області від 07.05.2019 №985, розпочато службове розслідування за фактом довготривалого перебування на лікарняному з 11.01.2019 по теперішній час старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 .

34. В ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно наданих до СУ ГУНП в Одеській області копій висновку ЛКК № 117 від 04.02.2019, виданого КНП «ЦПМСД №10», довідки від 12.03.2019, виданої КУ «МКЛ №11», довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 13.03.2019 № 1491, виданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 22.03.2019 № 1660, виданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 02.04.2019 № 1809, виданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 19.04.2019 № 2158, виданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», загальна кількість безперервного знаходження на лікуванні капітана поліції ОСОБА_1 , що підтверджується довідками медичних закладів з 11.01.2019 по 02.05.2019, становить 112 днів.

35. Підтвердження про своє перебування на лікуванні з 02.05.2019 по теперішній час до СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 не надала.

36. Листом (фіскальний чек № 6501407715730) на адресу місця проживання старшого слідчого - криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 , було надіслано виклик від 10.05.2019 № 4/1-5126 для прибуття останньої 15.05.2019 о 10:00 год. до слідчого управління ГУНП в Одеській області каб. № 9, для надання пояснення по суті.

37. Капітан поліції ОСОБА_1 за викликом від 10.05.2019 № 4/1-5126 15.05.2019 на 10:00 год. для надання пояснення не прибула та про причину неявки дисциплінарну комісію не повідомила.

38. В рамках проведення службового розслідування з метою встановлення можливого перебування на лікарняному капітана поліції ОСОБА_1 в період з 02.05.2019 по час проведення службового розслідування було надано запити в лікувальні заклади, а саме: ДКЦ МКЛ № 1 м. Одеси від 10.05.2019 № 4/1-5127, КНП ЦПМСД» № 10 Одеської міської ради від 10.05.2019 № 4/1-5128, ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» від 07.02.2019 № 4/1-5628. 39. 29.05.2019 за вх. №№ 5452, 5453, 5451/1 до канцелярії СУ ГУНП в Одеській області надійшли відповіді на запити з ДКЦ МКЛ № 1 м. Одеси, КНП «ЦПМСД» № 10 Одеської міської ради, ДУ «ТМО МВС України по Одеській області», в ході чого встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 в період з 03.05.2019 по час проведення службового розслідування на лікуванні у вказаних лікувальних закладах не знаходиться.

40. В період з 11.01.2019 по 02.05.2019 капітан поліції ОСОБА_1 до СУ ГУНП в Одеській області не надала жодного оригіналу медичних довідок про перебування на лікуванні, у зв`язку з чим копії медичних довідок про перебування на лікуванні не можуть підтверджувати її законну відсутність на службі. 41. 23.05.2019 членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзд до місця мешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , з метою вручення останній направлення на ВЛК від 23.05.2019 р. №4/1-5712 до ВЛК ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» для проходження медичного огляду для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи та отримати пояснення, щодо причини довготривалого лікування, на що ОСОБА_1 спілкуватись відмовилась та повернулась до свого помешкання, у зв`язку з чим було складено акт про відмову надати пояснення в рамках службового розслідування (а.с.166 т.1). 42. 28.05.2019 керуючись п. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 розділу III Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, з метою вирішення питання щодо подальшого проходження ОСОБА_1 служби в органах поліції на посаді старший слідчий - криміналіст на адресу місця проживання, АДРЕСА_1 , рекомендованим листом (Укрпошта фіскальний чек № 6501407782063) надіслано направлення на ВЛК від 23.05.2019 № 4/1-5712 з вимогою в найкоротший термін після отримання направлення звернутись до ВЛК ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» для проходження медичного огляду для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи.

43. Також в ході службового розслідування було встановлено систематичну відсутність на службі без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1 , що підтверджується актами про невихід на службу №№ 4/1-7144 від 04.06.2019, 4/1- 7145 від 04.06.2019, 4/1-7193 від 05.06.2019, 4/1-7245 від 06.06.2019.

44. Під час службового розслідування 05.06.2019 надано запити до ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» від 05.06.2019 № 4/1-7172, з метою встановлення факту виконання ОСОБА_1 вимоги, а саме: в найкоротший термін після отримання направлення звернутись до ВЛК ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» для проходження медичного огляду для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи та запит від 05.06.2019 № 4/1-7173 для встановлення можливого перебування на лікарняному капітана поліції ОСОБА_1 в період з 03.05.2019 по 06.06.2019.

45. За вх. №№ 5807, 5808 до канцелярії СУ ГУНП в Одеській області надійшли відповіді на запити ДУ «ТМО МВС України по Одеській області», в ході чого встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 в період з 03.05.2019 по 06.06.2019 військово-лікарську комісію ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» не проходила, та в період з 03.05.2019 по теперішній час в поліклініку ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» не зверталася.

46. У зв`язку із порушенням вимог п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6 розділу III Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, п. 3.2 розділу III, п.п. 4.1, 4.2, 4.3 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 29.10.2018 № 3705, що виразилось в ігноруванні вимоги про проходження медичного огляду для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК ДУ Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», а також несвоєчасному повідомленні керівництва СУ ГУНП в Одеській області щодо перебування на лікарняному та відсутності на службі з 03.05 по 07.06.2019 без поважних причин, старшого слідчого - криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 , відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

47. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

48. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).

49. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

50. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

51. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

52. Статтею 43 Конституції України передбачено, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

53. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

54. Законом України «Про національну поліцію» (далі - Закон) визначені правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

55. За приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону визначено поняття основних обов`язків поліцейського, згідно яких поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

56. Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

57. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону).

58. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут).

59. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

60. Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

61. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

62. Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що на поліцейських можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. 63.1. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. 63.2. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. 63.3. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. 63.4. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. 63.5. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. 63.6. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. 63.7. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. 63.8. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. 63.9. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. 63.10. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

64. Згідно статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

65. Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський, серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

66. Згідно з пунктами 6, 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

67. Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України №455 від 13 листопада 2001 року (далі - Інструкція № 455).

68. Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

69. Пункт 1.2. Інструкції № 455 визначає, що видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

70. Відповідно до пункту 1.9 Інструкції № 455 листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

71. Згідно з пунктом 2.22 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров`я. У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 розділу 1 цієї Інструкції .

72. Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року №532/274/136-ос/1406 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за №1456/10055

73. Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

74. Виходячи із правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 16 квітня 2019 року у справі №805/1126/18-а, від 31 липня 2019 року у справі №815/810/18, від 25 червня 2019 року у справі №805/1816/17-а, а також від 21 грудня 2020 року у справі № 420/1499/19, яка була застосована судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, згідно Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

75. Тим не менш, Верховний Суд звертає увагу, що стаття 3 Конституції України декларує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

76. Згідно преамбули Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я.

77. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом МВС України від 07 листопад 2018 року № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Порядок)

78. Відповідно до пунктів 1-2 розділу II Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції"; ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування; втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом; порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів; перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

79. Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

80. Верховний Суд звертає увагу, що пунктом 1 частини другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

81. Як зазначалось вище, підстави для проведення службового розслідування визначені у пунктах 1-2 розділу II Порядку.

82. Аналізуючи вказані норми пунктів 1-2 розділу II Порядку, Верховний Суд у справі №560/1555/19 (постанова від 29 січня 2020 року) зауважував, що обов`язковими підставами для проведення службового розслідування є певний перелік дій, які повинні відповідати наступним ознакам: наявність заяви, скарги, повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення (пункт 1 розділу II Порядку) та інші підстави передбачені у пункту 2 розділу II Порядку; вказані повідомлення чи дані повинні мати ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку; наявність у суб`єкта призначення службового розслідування достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

83. Повертаючись до матеріалів даної справи та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підставою для призначення службового розслідування та видання відповідного наказу від 07.05.2019 №985 слугували рапорт заступника начальника управління-начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я ОСОБА_2 від 26.04.2019 та доповідна записка заступника начальника ГУНП в Одеській області - начальника слідчого управління підполковником поліції ОСОБА_4 на ім`я начальника ГУНП в Одеській області від 26.04.2019 про те, що в штаті відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Одеській області на посаді старшого слідчого-криміналіста за рахунок декретної відпустки основного працівника капітана поліції ОСОБА_3 перебуває капітан поліції ОСОБА_1 (наказ ГУНП в Одеській області від 25.04.2018 № 597 о/с), яка з 11.01.2019 по 12.03.2019 перебувала на лікарняному, що підтверджується копіями довідок з КНП «ЦПМСД №10» від 04.02.2019 № 117 та КУ «МКЛ №11» від 12.03.2019, які надані ОСОБА_1 до канцелярії слідчого управління ГУНП в Одеській області; станом на 25.04.2019, капітан поліції ОСОБА_1 документи, які підтверджують її перебування на лікарняному з 13.03.2019 по теперішній час (26.04.2019) не надала та на робочому місці відсутня. Враховуючи вищевикладене, підполковник поліції ОСОБА_2 та підполковник поліції ОСОБА_4 вважали за доцільне призначити службове розслідування та склад дисциплінарної комісії за фактом довготривалого перебування на лікарняному та відсутності на робочому місці без поважних причин з 13.03.2019 по теперішній час (26.04.2019) капітана поліції ОСОБА_1 .

84. Відтак, підставами для проведення службового розслідування стали факти довготривалого перебування на лікарняному, відсутність на робочому місці з 13.03.2019 до 26.04.2019, а також не належним чином повідомлення ОСОБА_1 про це відповідача.

85. Зі змісту наказу ГУНП в Одеській області від 07.05.2019 №985 про призначення службового розслідування, рапорту і доповідної записки від 26.04.2019, вбачається, що відповідач інформацію, про перебування позивача на лікарняному, фактично оцінив як - невихід ОСОБА_1 на службу.

86. Водночас, як видно із матеріалів справи та було встановлено дисциплінарною комісією, зокрема, 06.05.2019 через канцелярію СУ ГУНП в Одеській області позивач подала рапорт, в якому зазначала, що станом на 06.05.2019 вона продовжує знаходитися на лікарняному і надала копії довідок: № 1492 (з 13.03.2019 по 18.03.2019), № 1660 (з 23.03.2019 по 28.03.2019), № 1809 (з 02.04.2019 по 12.04.2019), № 2158 (з 20.04.2019 по 27.04.2019).

87. Як видно за матеріалами справи, вказані документи не є листками непрацездатності, проте є довідками про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, форма яких затверджена Наказом МВС України від 23.03.2016 № 201 відповідно до частини 3 статті 69 Основ законодавства України про охорону здоров`я.

88. Згідно наведеної норми Основ законодавства України про охорону здоров`я під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв`язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім`ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв`язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.

89. Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 420/1499/19, надаючи оцінку посиланням позивачки на те, що Інструкцією №455 передбачена видача інших документів про тимчасову непрацездатність у зв`язку з чим, вважала, що надані нею медичний висновок та довідка є належними доказами її тимчасової непрацездатності, дійшов висновку, що такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до наданих ОСОБА_1 медичного висновку КНП ЦПМСД №10 від 04 лютого 2019 року та довідки КУ "МКЛ №11" від 12 березня 2019 року, не вбачається відомостей про звільнення позивачки від роботи у зв`язку з непрацездатністю.

90. Однак, у справі що розглядається, судами попередніх інстанцій не було надано оцінки тому, чи вказані довідки про тимчасову непрацездатність № 1492, № 1660, № 1809, № 2158 містять відомості про звільнення позивача від служби у зв`язку із непрацездатністю, та чи в розумінні наведених вище приписів і висновків Верховного Суду, можуть бути документами, що засвідчують тимчасову непрацездатність працівників.

91. На переконання колегії суддів Верховного Суду, те, що подані докази не є листками непрацездатності, а є довідками про тимчасову непрацездатність, не може слугувати підставою вважати, що ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці без поважних причин.

92. Окрім того, як видно із матеріалів справи, у відповідь на запит від 25.04.2019 №4/1-4887 Державна установа «Територіальне управління МВС України по Одеській області» листом від 02.05.2019 №33/36-336 повідомила відповідача про перебування позивача на лікарняному в період: з 13.03.2019 по 22.03.2019, з 23.03.2019 по 01.04.2019, з 02.04.2019 по 19.04.2019, з 20.04.2019 по 02.05.2019.

93. Таким чином, вказані обставини можуть свідчити про те, що станом на момент винесення наказу ГУНП в Одеській області від 07.05.2019 №985, обставини, які слугували підставою для призначення службового розслідування могли знайти своє спростування, зокрема, у рапорті позивача від 06.05.2019, а керівництво відповідача могло бути належним чином повідомлено про перебування ОСОБА_1 на лікарняному та відсутності на службі із поважних причин.

94. Проте, судами попередніх інстанцій вказаних обставин в повній мірі встановлено не було.

95. А відтак слід дійти висновку, що в контексті встановлених обставин у цій справі судами першої та апеляційної інстанції не було належним чином досліджено наявність підстав для проведення службового розслідування за тими фактами, які були висвітлені у наказі ГУНП в Одеській області від 07.05.2019 №985 про призначення службового розслідування. Позаяк, у випадку встановлення відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за довготривале перебування на лікарняному, відсутності на робочому місці і неналежне повідомлення про вказане, дисциплінарна комісія повинна була врахувати наведені обставини у висновку за результатами службового розслідування, а суд в такому випадку повинен був в повній мірі оцінити правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

96. Окрім того, як видно зі змісту наказу Головного управління Національної поліції в Одеський області № 1403 від 19.06.2019, однією з підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення позивача слугувало також встановлення в ході службового розслідування систематичну відсутність на службі без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1 (що підтверджується актами про невихід на службу №№ 4/1-7144 від 04.06.2019, 4/1-7145 від 04.06.2019, 4/1-7193 від 05.06.2019, 4/1-7245 від 06.06.2019.

97. Однак, виходячи із зазначеного вище, підставами для проведення службового розслідування слугували саме факти довготривалого перебування на лікарняному, відсутність на робочому місці з 13.03.2019 до 26.04.2019, і не належним чином повідомлення ОСОБА_1 про це відповідача, а факти відсутності на робочому місці позивача в період інший, ніж про який йдеться в наказі від 07.05.2019 №985, такими підставами не були.

98. А тому, в контексті доводів касаційної скарги і встановлених обставин справи, обґрунтованими є аргументи сторони позивача про те, що дисциплінарна комісія встановлювала також обставини, які не були прямою безпосередньою підставою для створення дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування згідно наказу ГУНП в Одеській області від 07.05.2019 №985, рапорту ОСОБА_2 та доповідної записки ОСОБА_4 і фактично вийшла за межі службового розслідування.

99. Вказані обставини також залишені поза увагою судами попередніх інстанції.

100. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає висновки суді попередніх інстанцій у цій справі передчасними і такими, що зроблені на підставі неповного з`ясування обставин справи, що можуть мати значення для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

101. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

102. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

103. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

104. З урахуванням наведеного, перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновків, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

105. Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити вивчення всіх обставин даної справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення. Керуючись статтями 2, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу адвоката Лук`янової Альони Олександрівни - представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №420/4617/19 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується. В повному обсязі судове рішення складено 03 серпня 2023 року. .......................... ........................... ........................... А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду