Ухвала КАС ВС № 420/7514/19

від 02.08.2023 · Адміністративна

УХВАЛА 02 серпня 2023 року м. Київ справа №420/7514/19 адміністративне провадження №К/9901/7742/21 Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду - Радишевської О.Р., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Першої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення і наказу, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: 05.05.2021 до Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Уханенку С.А. Ухвалою Суду від 19.04.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою. Ухвалою Суду від 20.05.2022 відмовлено Офісу Генерального прокурора у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 і постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021. За результатом проведення підготовчих дій відповідно до статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність призначення справи до касаційного розгляду у судовому засіданні. Водночас відповідно до частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано статтею 262 КАС України, згідно з частиною п`ятою якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. За приписами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення. Офісом Генерального прокурора заявлено клопотання про участь у судовому засіданні. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» («Axen v. Germany»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «ВарелаАссаліно проти Португалії» («VarelaAssalino v. Portugal»), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник [в одній із зазначених справ] не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Керуючись статтями 12, 262, 263, 340, 344 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Підготовчі дії по справі закінчити. Відмовити у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про участь у судовому засіданні. Справу призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами на 03.08.2023, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус