Ухвала КАС ВС № 240/28495/21

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 03 серпня 2023 року м. Київ справа №240/28495/21 провадження №К/990/26244/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Бучик А.Ю., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №240/28495/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в: У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просила: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй з 07.04.2021 пенсії по інвалідності, інвалідність пов`язана з аварією на ЧАЕС, у розмірі, визначеному частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2022, позов задоволено частково, внаслідок чого: - визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці з 18.03.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язано відповідача здійснити позивачці з 18.03.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік; - у задоволені решти позовних вимог відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023, апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, внаслідок чого: - рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 змінено у мотивувальній частині щодо зобов`язання відповідача здійснити позивачці з 18.03.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з мотивів викладеним у даній постанові; - змінено абзац третій резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2022, виклавши наступним чином: - "зобов`язати відповідача здійснити з 18.03.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачці як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.»; - у решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 залишено без змін. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачка оскаржила її у касаційному порядку. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Згідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження скаржниця пропустила, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 14.02.2023, а касаційна скарга засобами поштового зв`язку подана 20.07.2023. У поданій касаційній скарзі, скаржниця просить поновити строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, мотивуючи це тим, що постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 вона не отримала і про її наявність їй стало відмово з Єдиного державного реєстру судових рішень. Вважаючи вказані обставини поважними, просила поновити строк на касаційне оскарження. Так, тлумачення юридичних приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена, насамперед, тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами. Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою. Так, до поданої касаційної скарги та заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, скаржницею не додано жодних доказів, які можуть підтвердити поважність пропуску такого строку. Колегія суддів зазначає, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно видно існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржницею у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними. Згідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Водночас за правилом частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої, третьої статті 332 КАС України та надати скаржниці десятиденний строк з дня вручення їй ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначеного вище недоліку, а саме: подати заяву, в якій навести інші підстави та надати відповідні докази для поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись ст. 169, 329, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №240/28495/21.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №240/28495/21 залишити без руху.

3. Надати скаржниці - ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, у відкритті касаційного провадження за поданою скаргою буде відмовлено.

5. Копію ухвали надіслати скаржниці. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя А.Ю. Бучик Суддя С.М. Чиркін