Ухвала КАС ВС № 320/4539/21

УХВАЛА 03 серпня 2023 року м. Київ справа №320/4539/21 адміністративне провадження №К/990/25753/23 провадження № К/990/25753/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі №320/4539/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №74 о/с від 01 березня 2021 року про призначення позивача, капітана поліції ОСОБА_1 , інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Київській області щодо звільнення позивача та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області звільнити позивача, капітана поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції з 01 березня 2021 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліції» у зв`язку з скороченням штатів (проведення організаційних заходів) та здійснити з позивачем розрахунок з виплатою всіх передбачених сум по день звільнення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року, залишеним буз змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. 21 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі №320/4539/21. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої та підпунктами «б», «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Як на підставу касаційного оскарження у цій справі скаржник також зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №814/805/17, від 26 червня 2019 року у справі №826/14973/16, від 24 липня 2019 року у справі №814/2562/16, від 22 квітня 2020 року у справі №814/2551/16, від 26 травня 2020 року у справі №814/468/17, від 25 травня 2023 року у справі №620/3663/19. Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм. У цьому контексті Суд зауважує, що висновки, викладені Верховним Судом у згаданих справах, не є релевантними до цієї справи. У справах №814/805/17, №826/14973/16, №814/2562/16, №814/2551/16, №814/468/17 предметом оскарження був наказ про звільнення зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Натомість у цій справі позивач оскаржує наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №74 о/с від 01 березня 2021 року про призначення позивача, капітана поліції ОСОБА_1 , інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. Зазначені скаржником постанови Верховного Суду ухвалена за інших фактичних обставин, а тому посилання заявника касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції було прийнято рішення у цій справі без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є необґрунтованими. Суд звертає увагу, що скаржник посилаючись на постанову у справі № 620/3663/19 не обґрунтував, що ця постанова ухвалена у справі за подібними відносинами із цією справою. Скаржником не зазначено висновків, які сформульовані Верховним Судом щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та висновки суду апеляційної інстанції, які їм не відповідають. З огляду на це Суд уважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 331, 334 КАС України, УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі №320/4539/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №320/4539/21. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Направити копію цієї ухвали скаржнику, а разом з копією касаційної скарги - іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді М. В. Білак Л. О. Єресько