Постанова 4857 № 500/103/23
від 03.08.2023 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/103/23 пров. № А/857/9738/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 500/103/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Мандзій О.П. в м. Тернополі Тернопільської області 05.04.2023 в порядку письмового провадження), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1, Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 2), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача 1 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.11.2022 № 324545 відносно ОСОБА_1 в розмірі 8500,00 грн. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року в задоволення адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовільнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги позивача складаються з аналогічних, які викладені у позовній заяві, а саме, що навантаження та розміщення вантажу здійснюється працівниками вантажовідправника, а зважування проводиться на ваговому комплексі, який визначає загальну масу, без технічної можливості осьового зважування автомобіля. Тому встановити навантаження на осі автомобіля чи розмістити вантаж за бажанням водія не було можливим з об`єктивних та незалежних від водія чи перевізника причин. Зазначає, що оскільки працівниками габаритно-вагового контролю було вказано на існування перевищення вагових параметрів, то водій вказав, що загального перевантаження немає та запропонував усунути навантаження по осях і попросив документально підтвердити перевантаження, після чого надати йому змогу повторно заїхати на вагу. Однак, йому категорично було відмовлено в повторному зважуванні, а також на вимогу водія працівник вагового контролю надав йому лише касовий чеку (без підпису номера та будь-яких реквізитів). На вимогу водія надати йому документи в підтвердження порушення (на які саме осі існує перевантаження) та пред`явити документацію на ваговий комплекс, повідомлено, що всі матеріали направлять поштою власнику автомобіля і наказали їхати далі без будь яких пояснень. Зазначає також, що про час і місце розгляду справи ні повідомленням під розписку, ні рекомендованим листом ОСОБА_1 повідомлено не було, розгляд справи по акту від 06.09.2022 № 336472 здійснено без участі уповноваженої особи суб`єкта господарювання та за відсутності належних доказів про повідомлення. Також, 10.11.2022 ОСОБА_1 отримано ксерокопію постанови про застосування відносно нього адміністративно-господарського штрафу від 03.11.2022 № 324545 та частково копії документів, які просив в клопотанні від 25.10.2022. Відповідач 1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідач 2 скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив в задоволенні такої відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено, що інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області, в рамках проведення заходів державного контролю, шляхом проведення рейдової перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю, 06.09.2022 на а/д М-06 «Київ-Чоп», км 271+330, Рівненська область, перевірено комбінований транспортний засіб у складі двохвісного вантажного автомобіля DAF FT XF 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , та трьохвісного напівпричепа BODEX KIS 3, реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_5 . Даний транспортний засіб використовував у своїй господарській діяльності ОСОБА_1 , згідно товарно-транспортної накладної від 06.09.2022 № 1275 надавались послуги з перевезення вантажу. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку від 01.09.2022 № 009291 та графіка проведення рейдових перевірок на період з 05.09.2022 по 11.09.2022. Під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, на підставі талону (роздруківки) зважування від 06.09.2022 № 1 (строєна вісь напівпричепа BODEX KIS 3 реєстраційний номер НОМЕР_3 - вісь 3 + вісь 4 + вісь 5) зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем, а саме навантаження на строєну вісь напівпричепа BODEX KIS 3 реєстраційний номер НОМЕР_3 - 26,13 т (згідно талону (роздруківки) зважування 8,81+8,74+8,58=26,13 т), при нормативно визначених 24 т. За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області 06.09.2022 складено довідку № 0072385 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в якій зазначено тип транспортного засобу двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом та навантаження на строєну вісь 26,13 т, та акт № 0067889 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, де зазначено відстань між осями 1,31 м та 1,31 м. Водій від отримання копій вищенаведених документів відмовився, про що посадовою особою відповідача 1 зроблено відповідний запис у даних документах. За результатами рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.09.2022№ 336472, в якому зазначено, що автопоїздом у складі двохвісного вантажного автомобіля DAF FT XF 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та трьохвісного напівпричепа BODEX KIS 3, реєстраційний номер НОМЕР_3 , згідно товарно-транспортної накладної від 06.09.2022 № 1275, здійснювалось перевезення вантажу з перевищенням нормативно визначених вагових обмежень передбачених п. 22.5 Правил дорожнього руху, а саме навантаження на строєну вісь напівпричепа BODEX KIS 3, реєстраційний номер НОМЕР_3 , - 26,13 т, що на 8,875% перевищує нормативно визначені 24 т, відповідальність за яке передбачено абз. 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон). В акті графа «Пояснення водія про причини порушення» містить відомості про відмову водія надати пояснення, проставити особистий підпис в якості підтвердження ознайомлення з встановленими обставинами порушень. Про розгляд справи про порушення, призначено на 25.10.2022, позивача було інформовано листом-повідомленням від 26.09.2022 № 31700/4.3/24-22. 25.10.2022 позивач завив клопотання про перенесення розгляду акту в зв`язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи. Про розгляд справи про порушення, призначено на 03.11.2022, позивача було інформовано листом-повідомленням від 26.10.2022 № 37469/39/24-22, надісланого рекомендованим листом, про що свідчить фіскальний чек AT «Укрпошта» від 27.10.2022. За трекером даного поштового відправлення 4602702905847, відправлення вручено особисто 28.12.2022. За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 03.11.2022 прийнято постанову № 324545 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу до позивача у сумі 8500,00 грн. за порушення вимог статті 48 Закону, п. 22.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачене абз. 14 частини першої статті 60 Закону. Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обставини справи та системний аналіз законодавчих норм свідчать про відсутність у позивача при здійсненні перевезення вантажу дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищення вагових обмежень, що свідчить висновку про правомірність винесення постанови від 03.11.2022 № 324545 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу. Апеляційний суд не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону). Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Постанова №103, Положення відповідно). Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). В силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення Укртрансбезпеки відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю. Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567). Згідно з пунктом 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі, державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Пунктом 26 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (пункт 27 Порядку № 1567). Проаналізувавши вищенаведені правові норми колегія суддів зазначає, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася. Крім того, Порядком № 1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб`єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи. З матеріалів справи встановлено, що про розгляд справи про порушення, призначений на 25.10.2022, позивача було інформовано листом-повідомленням від 26.09.2022 № 31700/ 4.3/24-22. 25.10.2022 позивач завив клопотання про перенесення розгляду акту в зв`язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи. Про розгляд справи про порушення, призначений на 03.11.2022, позивача було інформовано листом-повідомленням від 26.10.2022 № 37469/39/24-22, надісланим рекомендованим листом, про що свідчить фіскальний чек AT «Укрпошта» від 27.10.2022. За трекером даного поштового відправлення 4602702905847 відправлення вручено особисто 28.12.2022, однак до точки видачі/доставки, дане прибуло 19.12.2022, тобто позивача належним чином не повідомлено. Відтак, відповідач не повідомляв позивача про дату, час і місце розгляду справи про порушення жодним із передбачених пунктом 26 Порядку № 1567 способів. У контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оформлення та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є фундаментальним показником правомірності винесеної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури. Тобто, позивач не мав об`єктивної можливості надати додаткові документи та пояснення щодо порушень, за вчинення яких на нього накладено адміністративно-господарський штраф, та спростувати висновки акту перевірки від 06.09.2022 р № 336472. Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 1 березня 2018 року у справі № 820/4810/17, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Однак, відповідачем не забезпечено належного інформування позивача про дату та час розгляду справи, а саме на 03.11.2022, що свідчить про неналежну організацію процедури розгляду такої справи. Повідомлення про час, дату і місце розгляду справи про порушення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про правопорушення. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі №760/10803/15-а, від 24 грудня 2019 року № 360/403/19. В розрізі викладеного, суд першої інстанції вірно зауважив, що право особи на участь у процесі прийняття рішення (у тому числі і у формі участі у засіданні органу публічної адміністрації з приводу застосування міри юридичної відповідальності за звинуваченням у вчиненні протиправного діяння) передбачено пунктом 9 частини другої статті 2 КАС і за своєю суттю є гарантією легітимних сподівань та розумних очікувань на те, щоби бути «почутим» органом влади чи управління, мати змогу подати документи у спростування події вчинку чи вини, а тому реалізація цього права особи не залежить від розсуду владного суб`єкта. При розв`язанні названої суперечності вирішальне значення має характер та зміст процедурної поведінки як органу публічної адміністрації, так і особи, котрій висунуто звинувачення у вчиненні правопорушення за критерієм доброчесності та фактор нездоланної дії чинників вимушеності органу публічної адміністрації на вчинення управлінського волевиявлення в умовах необізнаності приватної особи. Таким чином, у спірних відносинах відповідачем не доведено дотримання законодавчих вимог щодо повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що за встановлених у справі обставин має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що доводи апелянта про те, що присутність позивача при розгляді справи жодним чином не могло вплинути на прийняття оскаржуваної постанови не знаходять свого підтвердження. У зв`язку з тим, що обов`язок повідомлення про дату, час та місце розгляду справи передбачений Порядком № 1567, відповідач зобов`язаний його дотримуватись, а відтак, при отриманні повідомлення про час, дату та місце розгляду справи позивач мав би можливість надати додаткові документи та пояснення щодо порушення, за вчинення якого на нього накладено адміністративно-господарський штраф, а відповідач відповідно врахувавши відповідні докази та пояснення мав би право розглянути справу та винести постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Також, відповідач мав право розглянути справу та винести постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за відсутності позивача в разі його неприбуття, однак, за умови належного повідомлення останнього під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням в порядку передбаченому пунктом 26 Порядку № 1567. Відтак, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 324545 від 03.11.2022 є такою, що не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС, а отже, є протиправною та підлягає скасуванню. Частиною першою статті 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає, оскільки суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та хибно застосував норми матеріального права. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 500/103/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовільнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №324545 від 03.11.2022 відносно ОСОБА_1 в розмірі 8500,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов