Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/1805/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Кравченко Є.Д. 25 липня 2023 р.Справа № 480/1805/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, - В с т а н о в и в: 07.02.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо не нарахування та не виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити йому неотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. В обґрунтування вимог адміністративного позову ОСОБА_1 зазначив, що він має статус учасника бойових дій та відповідно до ст. 12 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Проте, у 2021 році таку допомогу не отримав. У зв`язку з цим, 04.11.2021 року він звернувся до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради з вимогою про виплату допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач листом від 12.11.2021 року № А-2651/12.06-29 відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що департамент в даному випадку є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та уповноважений на отримання бюджетних асигнувань для виконання функції лише в частині перерахування доведених коштів у попередньо визначених розмірах з боку головного розпорядника коштів в особі Міністерства соціальної політики України, тобто департамент фактично був лише посередником у питанні перерахування коштів між Міністерством соціальної політики України та особою. Заперечуючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , відповідач Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради зазначає, що Кабінетом Міністрів України у 2021 році відповідно до постанови від 08.04.2021 року № 325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено фіксований розмір щорічної разової грошової допомоги, виплату якої проведено Департаментом на рахунок позивача у розмірі 1491 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Так, судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 неотриману грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено про те, що для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не постанову КМУ від 08.04.2021 року № 325, а Закон, який має вищу юридичну силу. Також, суд зазначив, що оскільки у 2021 році разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради та соціальні виплати учасникам бойових дій на рівні Сумської області централізовано проводяться Департаментом, то саме останній є належним відповідачем у справі. Не погоджуючись із судовим рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в апеляційній скарзі відповідач Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, просить змінити рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 року, в резолютивній частині якого вказати: Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що висновки суд першої інстанції, які містяться в мотивувальній частині суперечать рішенню, що ухвалено в резолютивній частині. Так, в абзаці 9 сторінки 2 рішення зазначено, що у 2021 році на рахунок позивача була перерахована грошова допомога у розмірі 1491 грн., що не заперечується відповідачем. В абзаці 14 сторінки 2 рішення вказано, що позивач має право на доплату разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, оскільки за 2021 рік така допомога йому виплачена не у повному обсязі. Тобто в мотивувальній частині рішення, суд першої інстанції погоджується з тим, що позивач має отримати доплату щорічної разової грошової допомоги, оскільки частину коштів в розмірі 1491 грн. Департаментом вже було сплачено раніше. Відтак, вбачається, що прийняте рішення суду першої інстанції спричиняє для Департаменту наслідки виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у розмірі більшому, ніж передбачено чинним законодавством та є таким, що суперечить його власним доводам, які містяться в мотивувальній частині рішення, а також суперечать зразковому рішенню, яке застосовується до правовідносин, в яких є предмет спору оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснити виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня. Таким чином, враховуючи той факт, що грошова допомога в розмірі 1491 грн. вже виплачена позивачу, останньому має бути нарахована та виплачена щорічна разова грошова допомога як учаснику бойових дій до 5 травня, яка передбачена ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надійшов, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу у Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради витребувано докази виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону № 3551-XII. 17.07.2023 року на виконання вимог ухвали суду, відповідачем до суду надані додаткові пояснення у справі, в яких останній повідомив суд, що при наданні ОСОБА_1 відповіді на його звернення від 04.11.2021 року Департаментом допущено помилку, а саме: повідомлено заявнику, що виплата допомоги йому здійснена у розмірі 1491 грн. на реквізити ГУ НП в Сумській області. В подальшому, при підготовці та направленні апеляційної скарги департаментом так само було враховано помилкову інформацію щодо виплати ОСОБА_1 вищезазначеної допомоги. Після отримання ухвали суду про витребування доказів виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, було з`ясовано, що Департамент не здійснював у спірний період жодних виплат ОСОБА_1 , адже жодне військове формування, підприємство, установа та організація не включила його до списків на виплату разової грошової допомоги у 2021 році, які були надані для проведення виплат, тому підстав для проведення йому виплати не було. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Згідно із ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 8). 04.11.2021 року позивач звернулася до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою щодо здійснення йому нарахування та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону № 3551-XII у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради листом від 12.11.2021 року № А-2651/12.06-29 повідомив позивача про те, що департамент в даному випадку є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та уповноважений на отримання бюджетних асигнувань для виконання функції лише в частині перерахування доведених коштів у попередньо визначених розмірах з боку головного розпорядника коштів в особі Міністерства соціальної політики України, тобто департамент фактично був лише посередником у питанні перерахування коштів між Міністерством соціальної політики України та особою. Також, повідомив позивача, що виплата допомоги йому здійснена у розмірі 1491 грн. на реквізити ГУ НП в Сумській області (платіжне доручення від 21.04.2021 року № 4356) відповідно до постанови №

325. Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон № 3551-XII. Пільги учасникам бойових дій встановлені ст. 12 Закону № 3551-XII. Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України від 25.12.1998 року № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3551-XII, фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Статтею 17-1 Закону № 3551-XII визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Законом України від 28.12.2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01.01.2015 року, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України» доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону № 3551-XII, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України. При цьому у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 відновлено дію ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. На час виплати позивачу у 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова №

325. Виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу. Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік. Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1769 грн. Згідно із ч. 4 ст. 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу. Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році застосуванню підлягає ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що разова грошова допомога до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році повинна виплачуватися з урахуванням ст. 12 Закону№ 3551-XII, а не приписів постанови КМУ №

112. Такого висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 29.09.2020 року по справі № 440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року. Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Положеннями ч. 1 ст. 17-1 Закону № 3551-XII унормовано, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. За приписами п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 423 визначено, що Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей. Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII. Колегія суддів зазначає, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги. Відповідно до п. 1.4 Положення про департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 21.10.2020 року № 7568-МР, Департамент є правонаступником управлінь праці та соціального захисту населення Зарічного та Ковпаківського в місті Суми районів, управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради та управління соціального захисту населення Сумської міської ради. Відповідно до п. 3.1.1. Положення завданням департаменту, зокрема, є забезпечення на території Сумської міської територіальної громади реалізації державної політики у сфері соціального захисту та соціального обслуговування населення, у тому числі учасників антитерористичної операції/осіб які брали та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. Згідно з п. п. б) п. 3.2.2. Положення департамент здійснює, зокрема, виплату державної соціальної допомоги відповідно до законодавства України. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач мав обов`язок здійснити виплату позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій. Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 03 серпня 2023 року.