Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/6663/23

Справа № 991/6663/23 Провадження № 1-кс/991/6682/23 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2023 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , учасники кримінального провадження: секретар судового засідання ОСОБА_2 , з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_3 , з боку захисту: підозрюваний ОСОБА_4 , захисники - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000096 від 01.03.2023, стосовно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді голови Державної судової адміністрації України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК України, встановив: 26.07.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 26.07.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК України. Клопотання погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 . Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього матеріали досудового розслідування, матеріали сторони захисту, заслухавши прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , слідчий суддя встановив факти та обставини, дійшов таких висновків:

1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52023000000000096 від 01.03.2023 відповідає вимогам ст. 182, 184 КПК України.

2. Документом, який підтверджує надання підозрюваному ОСОБА_4 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, є копія письмової розписки підозрюваного про отримання ним вказаних документів 26.06.2023 о 13 год. 26 хв. (так зазначено в розписці). В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтвердив отримання копії клопотання та матеріалів 26.07.2023.

3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 1, 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

4. Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000096 від 01.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що на розгляді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) перебуває на розгляді касаційна скарга ТОВ «Форватер Плюс» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду України від 05.08.2021 в адміністративній справі № 240/22062/20 за позовом ТОВ «Форватер Плюс» до Державної служби геології та надр України, третя особа - Обухівська районна рада Київської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Представники ТОВ «Форватер Плюс» звернулися до ОСОБА_9 , який, як їм було відомо, мав товариські стосунки з головою Державної судової адміністрації України ОСОБА_4 , з проханням дізнатися, як налаштовані судді КАС ВС щодо розгляду цієї справи. У листопаді 2022 року ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_4 та під час зустрічі розповів йому про зазначену вище справу та поцікавився чи йому щось відомо про неї, на що останній відповів, що може розпитати когось про неї у Верховному Суді. У період листопада 2022 - лютого 2023 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, який він вирішив реалізувати шляхом підбурювання ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди суддям КАС ВС, які розглядали касаційну скаргу у адміністративній справі № 240/22062/20 за прийняття ними вигідного для ТОВ «Форватер Плюс» рішення, а отримані як неправомірну вигоду грошові кошти передавати будь-кому він не планував, а мав намір використати на власні потреби. В подальшому, 27.02.2023, перебуваючи в ресторані «Прага», ОСОБА_4 спонукав ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди суддям КАС ВС, повідомивши, що є можливість прийняття ними рішення про направлення зазначеної справи на новий судовий розгляд у суд апеляційної інстанції, за що необхідно буле надати неправомірну вигоду в сумі 5 000 доларів США. 05.03.2023 під час особистої зустрічі ОСОБА_9 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 5 000 доларів США неправомірної вигоди, а також додатково 2 500 доларів США як плату за послуги ОСОБА_4 . При цьому, під час зустрічі ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_9 , що він особисто спілкується з керівником апарату КАС ВС, а вона в свою чергу - із суддями, які розглядають справу. Після цього, 08.03.2023 ОСОБА_4 особисто зустрівся з ОСОБА_9 та повідомив йому, що гроші, одержані ним в якості предмета неправомірної вигоди, передані для вирішення питання по цій справі, хоча насправді він їх не передавав та наміру такого не мав. Крім того, він також повідомив ОСОБА_9 , що спілкувався про обставини цієї справи з головою Верховного Суду ОСОБА_10 . У подальшому, в період з 14.03.2023 по 25.06.2023 ОСОБА_9 неодноразово спілкувався та зустрічався з ОСОБА_4 , в ході цих розмов і зустрічей останній запевняв його, що КАС ВС прийме рішення, яке вони узгоджували, на користь ТОВ «Форватер Плюс». При цьому, затримку у винесенні рішення колегією суддів ОСОБА_4 пояснював різними причинами, незалежними від нього. Також, повідомив, що рішення в справі буде винесено на користь ТОВ «Форватер Плюс» та він планує з цього питання особисто поспілкуватись з головою КАС ВС ОСОБА_11 . Таким чином, ОСОБА_4 , шляхом усного умовляння та переконання, використовуючи свій авторитет як фахівця в області права та керівника державного органу в системі правосуддя, вихваляючись своїм службовим становищем та наявністю впливових зв`язків в органах судової влади, користуючись необізнаністю ОСОБА_9 з процедурою та порядком розгляду справ судом, підбурив ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду, які відповідно до п.п. 1 п. 3 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище. При цьому ОСОБА_9 , який діяв в межах контролю за вчиненням злочину, виконав зі своєї сторони всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме передачі неправомірної вигоди суддям КАС ВС за винесення ними необхідного рішення в адміністративній справі № 240/22062/20, передавши для них через ОСОБА_4 неправомірну вигоду. Однак, ОСОБА_4 отримані від ОСОБА_9 кошти суддям КАС ВС в якості неправомірної вигоди не передав, а використав їх на власний розсуд. Вказані дії голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_4 містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК України.

5. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання про застосування запобіжного заходу та просив задовольнити його у повному обсязі, визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 1 073 600 грн та покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1-4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. Зазначив, що судова справа № 240/22062/20 на даний час Касаційним судом не вирішена. Вважає, що кваліфікація кримінальних правопорушень на даному етапі досудового розслідування є вірною. Виключним випадком застосування застави у більшому розмірі, ніж визначений для категорії тяжких злочинів, зазначив дохід ОСОБА_4 , який є вищим за середньостатистичний дохід громадян, факт того, що підозрюваний є державним службовцем категорії «А», що підвищує визначені ст. 177 КПК України ризики, та те, що застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Витрати, які він нібито здійснює для лікування своєї колишньої дружини, жодними документами не підтверджені. Натомість, матеріали клопотання містять відомості про те, що ОСОБА_4 отримує стабільний дохід. Захисники підозрюваного ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання. Зазначили про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри; відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави, яку сторона обвинувачення просить застосувати, є непомірною для підозрюваного. Задекларовані грошові активи, по-перше, знецінились та по-друге, були використані на поточні витрати (зокрема, лікування колишньої дружини). Надані у судовому засіданні письмові заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу узагальнюють спільну позицію сторони захисту. Відповідно до їх змісту, тезово: - повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, є необґрунтованою. Надані разом із клопотанням докази (протоколи допиту свідка ОСОБА_9 та протоколи негласних слідчих (розшукових) дій) не вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України. У протоколах допиту ОСОБА_9 не зазначається про ознаки підбурювання - умовляння та переконання, вихваляння своїм службовим становищем тощо. У них надані лише короткі показання стосовно сум грошових коштів, які на думку свідка, є неправомірною вигодою. Також, пояснення свідка ОСОБА_9 в частині показань про спілкування із ОСОБА_4 до 01.03.2023 взагалі не підтверджуються будь-якими іншими доказами. Протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій також не містять жодних ознак підбурювання. - повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, є необґрунтованою. Надані стороною обвинувачення матеріали не підтверджують повідомлення неправдивих відомостей або приховування певних відомостей до 05.03.2023 (день, в який передавались грошові кошти, за версією слідства). - ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, відсутні. Зазначені ризики не підтверджені жодними належними доказами та ґрунтуються на тяжкості покарання, яке теоретично може бути призначене підозрюваному, наявності у нього паспортів громадянина України для виїзду закордон. - розмір застави, який просить встановити сторона обвинувачення, є необґрунтованим. Максимальний розмір застави, відповідно до КПК України, становить 80 прожиткових мінімумів, тобто 207 120 грн. Обґрунтування виключності випадку застосування застави у більшому розмірі, ніж встановлено цим Кодексом, відсутнє. Майновий стан підозрюваного, який витрачає кошти на утримання та догляд за близькими йому людьми, не врахований. - прокурор не довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що переховуватись від органу досудового розслідування він не планує, навпаки, він займатиме активну позицію, аби довести необґрунтованість та безпідставність пред`явленої йому підозри. Так само він не має наміру впливати на свідків, яких він особисто не знає. Перебуваючи на посаді, не виїжджав за кордон на відпочинок, відпусток не брав. За кордоном (у м. Варшава) проживає донька його брата, який загинув у зоні АТО.

6. Під час розгляду клопотання прокурор довів: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів їх вчинення: 01.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про те, що службова особа, яка займає особливо відповідальне становище, підбурила громадянина до закінчення замаху на надання неправомірної вигоди за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України); 21.07.2023 до ЄРДР внесено відомості за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману, внаслідок чого завдано значної шкоди потерпілому; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України. Така інформація міститься у витягу з ЄРДР, сформованого 26.07.2023 та долученого до клопотання (а.с.12-13 т.1). 24.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 та ч. 2 ст. 190 КК України (а.с.23 т.1). У тексті повідомлення про підозру зазначено таке: ОСОБА_4 , шляхом усного умовляння та переконання, використовуючи вій авторитет як фахівця в області права та керівника державного органу в системі правосуддя, вихваляючись своїм службовим становищем та наявністю впливових зв`язків в органах судової влади, користуючись необізнаністю ОСОБА_9 з процедурою та порядком розгляду судом справ, підбурив ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду, які відповідно до п.п. 1 п. 3 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище. При цьому, ОСОБА_4 , переслідуючи мету особистого збагачення, діючи з корисливих мотивів, не передав одержані від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 5 000 доларів США суддям КАС ВС як неправомірну вигоду за винесення ними судового рішення у справі № 240/22062/20 і не мав наміру їх передати, а розпорядився ними на власний розсуд. З огляду на викладене, ОСОБА_4 за вказаних обставин ввів в оману ОСОБА_9 , внаслідок чого заволодів його грошовими коштами в сумі 7 500 доларів США (що станом на 27.0.2023 становить 274 264,5 грн), що більше ніж у сто разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і відповідно до п. 2 примітки до ст. 185 КК України становить значну шкоду. Підстави підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 та ч.2 ст.190 КК України, дають встановлені досудовим розслідуванням обставини його скоєння, які підтверджуються наданими у копіях: - заявою про вчинення кримінального правопорушення від 01.03.2023; - протоколами огляду від 01.03.2023 та 05.03.2023 з додатками; - протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 01.03.2023, від 05.03.2023, від 14.03.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.03.2023, в ході якого він повідомив, що 05.03.2023 під час зустрічі із ОСОБА_4 , діючи в рамках контрою за вчиненням злочину, передав останньому заздалегідь обумовлену з ним неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США для суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду та додатково 2 500 доларів США як винагороду за його послуги; - протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 09.03.2023, зі змісту якого слідує, що 05.03.2023 ОСОБА_9 у приміщенні ресторану «Прага» у м. Києві передав ОСОБА_4 предмет неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 5 000 доларів США та додатково 2 500 доларів США за його посередницьку діяльність; - протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 09.03.2023, який містить тотожні відомості, що й попередні процесуальні документи; - протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 14.03.2023, від 05.04.2023, від 06.04.2023, від 17.04.2023; - протоколом огляду від 25.07.2023 та іншими матеріалами досудового розслідування. Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, оскільки він, будучи головою Державної судової адміністрації України, спілкувався із ОСОБА_9 (посередником, який діяв в інтересах ТОВ «Форватер Плюс»), вів розмови щодо необхідності надання грошових коштів (неправомірної вигоди) у сумі 5 000 доларів США для їх подальшої передачі суддям Касаційного адміністративного суду Верховного Суду за ухвалення ними рішення у судовій справі № 240/22062/20 в інтересах суб`єкта господарювання - ТОВ «Форватер плюс», отримав грошові коштів у сумі 2 500 доларів США за свої послуги. Відомості про такі обставини відображені в отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій матеріалах і протоколах допиту та з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування, оскільки для стороннього спостерігача прослідковується причинно - наслідковий зв`язок між діями і словами підозрюваного та отриманням ним грошових коштів. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні. Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку». Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК України, та можливу причетність ОСОБА_4 до цих кримінальних правопорушень. Досліджені факти та відомості у своїй сукупності дають підстави для підозри останнього у вчиненні цих кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості повідомленої йому підозри. При цьому, слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду. 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_4 спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Наявність ризиків обґрунтовуються такими обставинами: Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 та ч. 2 ст. 190 КК України. Санкція частини четвертої статті 369 КК України відносить злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років, з конфіскацією майна або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку, навіть з врахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Отже, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у сукупності з іншими обставинами. Встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон, які згідно їх копій є дійсними до жовтня 2027 року та грудня 2032 року (а.с.264 т.1), вказують на наявність реальної загрози втечі підозрюваного за межі території України, можливості його подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного. Оцінюючи питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що його сімейний стан, стан здоров`я членів його сім`ї враховується під час їх оцінки. Під соціальним зв`язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб`єктів від інших, їх взаємні відносини, які об`єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв`язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваного, сприятимуть належному виконанню ним своїх процесуальних обов`язків. Із доданих до клопотання матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 розлучений, за твердженням сторони захисту має гарні відносини із колишньою дружиною та допомагає їй фінансово, у зв`язку з необхідністю її лікування, що без сумніву свідчить про те, що ОСОБА_4 має соціальні зв`язки належного рівня на території України. Однак, незважаючи на їх наявність, слідчий суддя враховує викладені вище обставини, професійний досвід підозрюваного (який протягом тривалого часу обіймав різні посади в Державній судовій адміністрації України, з квітня 2022 року - голова ДСА) та коло його спілкування, як такі, що підвищують ризик переховування. Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Відтак, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та сприятливим фактором для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування. Також, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Показання свідків мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. В умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо. Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування із ними, враховуючи, що за версією сторони обвинувачення, він мав товариські відносини з ОСОБА_9 , який в подальшому передавав йому предмет неправомірної вигоди. Ці факти та обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , як мінімум, відомі особи (їх імена та прізвища), які можуть володіти інформацією, яка може стосуватися обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень та мати суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження. Також, варто враховувати, що ОСОБА_4 знайомий зі службовими особами судової гілки влади, особисто зазначав про це, та теоретично може чинити вплив на прийняття ними рішень в його інтересах. Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ознайомившись зі змістом показань свідків, а також з іншими зібраними доказами, підозрюваний матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності самостійно або за допомогою третіх осіб впливати на свідків, у зв`язку з чим вважає даний ризик доведеним. Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено існування ризику знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Старший детектив у клопотанні обґрунтував цей ризик тим, що ОСОБА_4 як безпосередньо, так і маючи широке коло знайомств, зумовлене його високим посадовим становищем та здійснюючи вплив на службових осіб судової гілки влади може вплинути на суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, з метою спонукати їх до знищення чи спотворення оригіналів матеріалів адміністративної справи № 240/22062/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форватер Плюс» до Державної служби геології та надр України, третя особа - Обухівська районна рада Київської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Крім того, у ході досудового розслідування також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 дотримується правил конспірації з метою приховання своїх протиправних дій. Так, він спілкується за допомогою месенджерів та уникає розмов за допомогою телефонного зв`язку, що також підтверджує його схильність до приховування своїх протиправних дій та збільшує ризик знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Відповідно до змісту доданих до клопотання матеріалів, судова справа № 240/22062/20 перебуває на розгляді колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, її розгляд станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 не завершено. Враховуючи даний факт, слідчий суддя робить висновок, що вказані матеріали знаходяться за місцем розташування приміщення суду касаційної інстанції та зберігаються у ньому. Посилання сторони обвинувачення на можливість знищення, спотворення судової справи, коло осіб, які можуть сприяти цим діям, без їх конкретизації, у свою чергу, не є беззаперечним доказом, який підтверджує наявність зазначеного вище ризику. Спілкування ОСОБА_4 із особами за допомогою месенджерів, замість телефонного зв`язку, що на думку сторони обвинувачення свідчить про конспіративність дій підозрюваного, слідчий суддя також вважає не переконливим. Використання особами месенджерів та їх функціоналу є правом, бажанням, особистим рішенням особи та не свідчить про протиправність дій такої особи, без його належного підтвердження. Інших доказів та відомостей вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, направлених на знищення документів, або наміру їх вчинення, сторона обвинувачення не надала.

7. На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини. Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує таке: - надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч.2 ст.190 КК України; - інкриміновані кримінальні правопорушення, відповідно до положень КК України, відносяться до тяжкого та нетяжкого злочинів, у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у їх вчиненні, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, з конфіскацією майна або без такої; - на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 виповнився 41 рік, відомості про стан його здоров`я у матеріалах клопотання відсутні; - підозрюваний розлучений, фінансово допомагає своїй колишній дружині у зв`язку з наявними у неї захворюваннями та необхідністю проходження лікування (про що сторона захисту повідомила у судовому засіданні), проте самі по собі ці факти, як вже зазначалось, не свідчать про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки. Крім того, слідчому судді не надано доказів на підтвердження таких витрат, хоча беззаперечно, стан здоров`я колишнього члена сім`ї потребує дорого вартісного лікування, а надання такої допомоги підозрюваним не ставиться слідчим суддею під сумнів; - наявність у підозрюваного постійного місця роботи ( ОСОБА_4 обіймає посаду голови Державної судової адміністрації України); - стороною захисту до матеріалів клопотання долучено копії: розпорядження першого заступника голови Миколаївської обласної ради «Про нагородження Почесною грамотою обласної ради ОСОБА_4 » від 16.08.2017; рішення колегії Фонду державного майна України від 14.06.2018 «Про нагородження відомчими заохочувальними відзнаками Фонду державного майна України» ОСОБА_4 ; посвідчення про нагородження ОСОБА_4 нагрудним знаком «За співпрацю» Служби судової охорони від 10.12.2020; посвідчення ОСОБА_4 , який нагороджений медаллю «Юрист року Миколаївщини» від 11.12.2020; посвідчення ОСОБА_4 , який нагороджений почесною відзнакою голови Миколаївської обласної державної адміністрації «Святий Миколай Чудотворець ІІІ ступеню» від 11.12.2020; посвідчення ОСОБА_4 про нагородження його відзнакою Ради національної безпеки і оборони України ІІІ ступеня від 22.02.2022; - майновий стан підозрюваного, детальний опис якого викладений у мотивувальній частині ухвали (пункт щодо розміру застави); - підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий; - відомостей про застосування стосовно ОСОБА_4 раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано; - наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_4 . З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання старшого детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 обґрунтоване та підлягає задоволенню. Застосовуючи такий захід, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які встановлені в ході розгляду. Щодо розміру застави. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України). За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України). У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого. У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого застосування щодо нього більш тяжкого запобіжного заходу. При визначенні розміру запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_4 , обставини їх вчинення та його роль, індивідуальні особливості підозрюваного, що дозволяє дійти висновку, що застава визначена у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому, слідчий суддя вважає, що має місце виключний випадок, у зв`язку з яким необхідно визначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. У даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням так званого загально-кримінального злочину, зокрема, мова йде про корупційний злочин, вчинений, за версією сторони обвинувачення, головою Державної судової адміністрації України, який керує діяльністю цієї установи та несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань, організовує роботу установи, з метою надання неправомірної вигоди суддям Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що є неприпустимим явищем для сучасної демократичної країни, особливо в умовах воєнного стану. З урахуванням інформації, яка на даний час є в розпорядженні сторони обвинувачення, поведінка ОСОБА_4 може бути розціненою як така, що дискредитує державу як на національному, так і на міжнародному рівні, може зашкодити авторитету держави в цілому. Також такі дії, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 вчинено з корисливою метою. При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує надані учасниками кримінального провадження відомості про майновий стан підозрюваного, а саме: - довідку головного бухгалтера Державної судової адміністрації України від 26.07.2023, зі змісту якої вбачається, що за період квітня 2022 - червня 2023 років ОСОБА_4 нарахована заробітна плата у сумі 1 989 388,01 грн; - заяви ОСОБА_4 від 29.03.2022, від 26.04.2022 та від 27.06.2022, із проханням останнього утримати 50%, 30% посадового окладу з нарахованої йому заробітної плати за березень - квітень, червень 2022 року на користь Збройних Сил України; заяви ОСОБА_4 від 26.05.2022, від 23.08.2022, від 25.10.2022, із проханням останнього утримати 10 000 грн, 30 000 грн з нарахованої йому заробітної плати за травень, серпень, жовтень 2022 року на користь Збройних Сил України; заяву ОСОБА_4 від 28.11.2022, із проханням останнього утримати всю неотриману ним заробітну плату за листопад 2022 року на підтримку добровольчого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_2 бригади територіальної оборони Збройних Сил України; - відомості щодо належної ОСОБА_4 на праві власності частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; - відомості щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, згідно яких ОСОБА_4 задекларував: заробітну плату, отриману за основним місцем роботи, у розмірі 588 696 грн та грошові активи у розмірі 1 181 000 грн. За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 грн (300 х 2 684 грн), що на 220 розмірів прожиткових мінімумів перевищує максимальну межу, визначену п.2 ч.5 ст.182 КПК України. Саме такий розмір, з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінальних правопорушень, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього. У частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У судовому засіданні прокурором доведено необхідність покладення на підозрюваного таких обов`язків: 1) прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді за першою вимогою; 2) не виїжджати з м. Києва (населеного пункту, в якому він проживає) без дозволу детектива або прокурора; 3) повідомляти детектива або прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3) утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю. Такі обов`язки обумовлюються доведеністю існування ризиків та за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 , будуть здатними запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, строк дії обов`язків необхідно визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.09.2023. Таким чином, за наведених вище обставин, подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 слід задовольнити. При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 182, 193-194, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя - постановив: Клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити. Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 805 200 грн (вісімсот п`ять тисяч двісті гривень). Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок: Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 , призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду). Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді за першою вимогою; 2) не виїжджати з м. Києва (населеного пункту, в якому він проживає) без дозволу детектива або прокурора; 3) повідомляти детектива або прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3) утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю. Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 24.09.2023, в межах строку досудового розслідування. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000096 від 01.03.2023. Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали. Слідчий суддя ОСОБА_1