Постанова 4803 № 177/309/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5826/23 Справа № 177/309/22 Суддя у 1-й інстанції - Суботіна С.А. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2023 року м.Кривий Ріг Справа № 177/309/22 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Гладиш К.І. сторони: позивач - Приватне підприємство «ВОСХОД», відповідачі - Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шпакова Ольга Сергіївна, на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року, яка постановлена суддею Суботіною С.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 05 травня 2023 року, - В С Т А Н О В И В: На розгляді в Криворізькому районному суді Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Приватного підприємства «ВОСХОД» (надалі - ПП «ВОСХОД») до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державний реєстратор Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Бідков В.О., Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Щетілова О.В., про визнання протиправними та скасування наказу, скасування державної реєстрації та визнання недійними договорів. 02.05.2023 року представником відповідача ОСОБА_6 - адвокатом Шпаковою О.С. подано заяву про забезпечення доказів, у спосіб призначення експертизи, згідно з якою, у порядку ст. 116 ЦПК України, просить призначити в справі комплексну експертизу (будівельну та землевпорядну), проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса». Заява про забезпечення доказів обґрунтована тим, що відповідачем ОСОБА_6 на підставі цивільно-правових документів набуто право власності на нерухоме майно - земельні ділянки з кадастровими номерами 1221855500:02:001:0681, 1221855500:02:001:0682, 1221855500:02:001:0683, 1221855500:02:001:0684, 1221855500:02:001:0685. Представник ПП «ВОСХОД» зазначає, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 року у справі № 10/5005/9726/2012, позивач отримав право власності на об`єкт нерухомості - споруду Склад шлаку доменного на доменних відвалах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, належній ОСОБА_6 . Відповідач упевнений, що на належних йому земельних ділянках ніякого нерухомого майна немає, а право власності, набуте позивачем за договором купівлі-продажу № 1200S/В-1104 від 26.11.2008 року є рухомим. Позивачем не долучено до справи жодного доказу на підтвердження того факту, що належне ПП «ВОСХОД» майно дійсно знаходиться на земельних ділянках, належних ОСОБА_6 . Окрім того, постає питання, якщо дійсно, нерухоме майно належне позивачеві, знаходиться на земельних ділянках відповідача ОСОБА_6 , то чи знаходиться воно на всіх земельних ділянках одночасно, чи займає якусь частину. З метою встановлення вказаних обставин, існує нагальна потреба у проведенні комплексної експертизи (будівельної та землевпорядної), для вирішення питань: - чи наявні на земельних ділянках з кадастровими номерами 1221855500:02:001:0681, площею 2,00 га, 1221855500:052:001:0682, площею 2,00 га, 1221855500:02:001:0683, площею 2,00 га, 1221855500:02:001:0684, площею 1,250 га, 1221855500:02:001:0685, площею 2,00 га, що зареєстровані 05.08.2020 за реєстраційними номерами об`єкта нерухомого майна 2140161312218, 2140117712218, 2140066712218, 2140135412218, 2140198212218, відповідно, будь-яке нерухоме майно? Якщо так, то яке саме майно знаходиться на земельній ділянці та яку площу земельної ділянки воно займає? - чи знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 1221855500:02:001:0681, площею 2,00 га, 1221855500:052:001:0682, площею 2,00 га, 1221855500:02:001:0683, площею 2,00 га, 1221855500:02:001:0684, площею 1,250 га, 1221855500:02:001:0685, площею 2,00 га, що зареєстровані 05.08.2020 за реєстраційними номерами об`єкта нерухомого майна 2140161312218, 2140117712218, 2140066712218, 2140135412218, 2140198212218, відповідно, наступне нерухоме майно (або його частина): склад шлаку доменного, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ? Якщо так, то яку площу (частину) земельної ділянки воно займає? Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Шпакової О.С. про забезпечення доказів, у спосіб призначення експертизи - відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шпакова О.С., просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення доказів в повному обсязі, шляхом призначення у справі експертизи. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано доводи відповідача ОСОБА_6 про те, що позивачем не долучено до справи жодного доказу на підтвердження того факту, що належне ПП «ВОСХОД» майно дійсно знаходиться на земельних ділянках, належних ОСОБА_6 . За таких обставин, постає питання, якщо дійсно, нерухоме майно належне позивачеві, знаходиться на земельних ділянках відповідача ОСОБА_6 , то чи знаходиться воно на всіх земельних ділянках одночасно, чи займає якусь частину, у зв`язку з чим існує нагальна потреба у проведенні комплексної експертизи (будівельної та землевпорядної). Зазначає, що проведення експертизи є одним із способів доказування у справі та висновок експерта може встановити або спростувати правову позицію позивача, факти та обставини викладені сторонами у справі. Наголошує на тому, що обґрунтованість судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ПП «ВОСХОД» - адвоката Прокопенка В.М., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Шпакової О.С. про забезпечення доказів, у спосіб призначення експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені вимоги, по суті, є клопотанням про призначення експертизи, адже вказані нею, в обґрунтування заяви, обставини не дають підстави для висновку про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а питання, які представник відповідача просить у заяві про забезпечення доказів поставити на вирішення експерту, не стосуються предмета доказування у вказаній цивільній справі. Приймаючи до уваги предмет спору, обставини на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень та подані до них докази, призначення комплексної експертизи (будівельної та землевпорядної) не буде мати вирішального значення для вирішення спору по суті, а лише призведе до безпідставного затягування розгляду справи. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції. За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність. Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Відповідно ч. 1, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. У п.п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 року № 8 звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Як роз`яснено у п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» від 12.06.2009 року за № 2, під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом даного позову є скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, якими затверджено документацію із землеустрою і надання земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , скасування державної реєстрації земельних ділянок та визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок. Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, питання, які просить у заяві про забезпечення доказів поставити на вирішення експерту представник відповідача, не стосуються предмета доказування у вказаній цивільній справі, а тому суд дійшов вірного висновку, що призначення комплексної експертизи (будівельної та землевпорядної) не буде мати вирішального значення для вирішення спору по суті. До того ж необхідно наголосити й на тому, що процесуальний механізм забезпечення доказів, призначений для того, щоб отримати або зберегти ті докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (ч. 1 ст. 116 ЦПК України), тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому, й таких обставин у заяві про забезпечення доказів взагалі не наведено. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шпакова Ольга Сергіївна, - залишити без задоволення. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 03 серпня 2023 року. Головуючий: Судді: