LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803212/6089/13-ц

від 02.08.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року залишити без змін.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6227/23 Справа № 212/6089/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І.Б. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №212/6089/13-ц за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу за вимогою Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» міста Кривого Рогу про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року, постановлену у складі судді Чайкіна І.Б., - ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в обґрунтування зазначивши, що 16.07.2013 року судом видано судовий наказ про стягнення з неї ( ОСОБА_1 ) заборгованості по оплаті за отримані послуги з централізованого опалення на користь ДП «Криворізька теплоцентраль» в загальному розмірі 10383,29 гривень. Копія вказаного судового наказу отримана адвокатом Бражником Д.С. 17.04.2023 року. Вважає вимоги заявника необґрунтованими у зв`язку з тим, що між боржником та заявником не укладався договір про надання послуг з централізованого опалення. Так, вона мешкає в іншій країні з 2014 року, а до 2014 року постійно виїздила на заробітки, а отже фактично не мешкала за адресою по якій виникли борги, тобто фактично послуги не отримувала. Таким чином заборгованість безспірною бути не може, в матеріалах справи відсутні розрахунки нарахування заборгованості. Вважає, що мається спір про право, який може бути розглянутий лише в судовому засіданні. У зв`язку з наведеним просила скасувати судовий наказ Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2013 року. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року у поновленні строку на звернення із заявою про скасування судового наказу відмовлено, заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі № 212/6089/13-ц - повернуто представнику боржника. Не погодившись з зазначеною ухвалою, заявник через свого представника, ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування зазначила, що копія судового наказу фактично була отримана її представником 17.04.2023 року, отже строк для звернення із заявою про скасування наказу пропущено не було. Згідно наявного рекомендованого повідомлення неможливо встановити хто саме точно отримав даний судовий наказ, вона припускає, що то могла бути її донька, крім цього, не вбачається, що судовий наказ було отримано з додатками до нього. Матеріали справи не містять нічого окрім обкладинки та самого наказу. Як вбачається з відміток закордонного паспорту, вона за спірний період виїжджала до іншої країни з метою заробітків, про судовий наказ їй нічого не відомо, до 2014 року вона постійно виїздила на заробітки, а з 2014 року мешкає в іншій країні, отже заборгованість не може бути безспірною. Відзив на апеляційну скаргу сторонами не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.369, апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви та про відмову у поновленні процесуального строку, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Таким чином дану апеляційну скаргу слід розглядати без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2013 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Криворізька теплоцентраль» заборгованості за договором в розмірі 10 383, 29 грн. та судового збору 114, 70 грн. У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого копія судового наказу була отримана 12.08.2013 року, з відмітками «вручено особисто» та підписом. Рекомендоване повідомлення містить дату подання 30.07.2013, та посилання на номер провадження судового наказу 2н/212/1170/13. У подальшому, 30.03.2023 року, представник ОСОБА_1 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, фактично ознайомився 17.04.2023 року. Заяву про скасування судового наказу було подано до суду першої інстанції 26 квітня 2023 року. Залишаючи позовну заяву без руху та у подальшому повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався її невідповідністю вимогами ст.177 ЦПК України, а саме ненаданням доказів та відсутністю засвідчених копій додатків до позовної заяви. Апеляційний суд погоджується з даним висновком та зазначає наступне. На спірні правовідносини поширюються норми Цивільного процесуального Кодексу (розділ II «Наказне провадження»), які діяли на час розгляду заяви ДП «Криворізька теплоцентраль» про видачу судового наказу, тобто станом на 16 липня 2013 року. Зокрема, статтею 95 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу. Відповідно до ст.104 ЦПК в редакції, чинній на час видачі оспорюваного судового наказу, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів. Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі-боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 100 цього Кодексу, а боржнику юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою. Апеляційний суд критично оцінює доводи апелянта в частині того, що таке повідомлення нею не отримано. Правила надання послуг поштового зв`язку (далі Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень. За пунктом 99 Правил рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень вручаються адресату, а у разі його відсутності повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо). Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано. Постанова ВС від 18 січня 2023 року у справі № 752/24739/19 (провадження № 61-20936св21), від 14 грудня 2022 року у справі № 758/168/18 (провадження № 61-6618св22), від 06 жовтня 2022 року у справі № 824/44/22 (провадження № 61-8474ав22). Апеляційний суд вважає, що апелянтом не спростовано презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків, як і не доведено ту обставину, що апелянт на час отримання відправлення була за кордоном. Так, нею надано копію закордонного паспорту, що був виданий у 2018 році, та відповідно він містить відмітки починаючи з 2018 року, а спірні події мали місце у 2013 році. Отже, відповідним рекомендованим повідомленням підтверджується вручення ОСОБА_1 судового наказу 12.08.2013 року. Інших причин для поновлення строку, як неотримання судового наказу, боржником не зазначено. За таких обставин судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено у поновленні строку на звернення із заявою про скасування судового наказу. За змістом ч.2 ст.171 ЦПК України (в редакції, що діяла на час розгляду заяви) заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. Отже, повертаючи заяву згідно ч.2 ст.171 ЦПК України, суд першої інстанції діяв відповідно до своїх повноважень та в межах процесуального закону. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року немає. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»