Постанова 4857 № 380/598/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/598/23 пров. № А/857/11414/23 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Гудима Л.Я., Затолочного В.С. при секретарі судового засідання: Василюк В.Б. за участю позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Гурський В.В.; представника відповідача: Герасимюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 року (рішення ухвалене о 15:07 хв. у м. Львові судом у складі головуючого судді Мартинюк В.Я., повний текст судового рішення складено 25.05.2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИЛА: У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказ від 22.12.2022 №3611 Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ВП №1 ЛРУП № 2 ГУНП в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказ від 28.12.2022 №629 о/с Про особовий склад в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (за порушення службової дисципліни) у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поновлення на посаді дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області з 29.12.2022, стягнувши заробітну плату за час вимушеного прогулу. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що надходження до органу, підрозділу поліції інформації про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення є обставиною, яка в силу профільного закону (ст.14 Статуту) виключає призначення службового розслідування. Виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них, при цьому додаткові обов`язки пов`язані з проходженням служби в поліції можуть бути покладені на поліцейського виключно законом, а не Правилами етичної поведінки та наказом ГУ НП №803/2020. Вказує, що 07.12.2022 року в момент складання щодо нього матеріалів адміністративної практики він був поза службою на власному транспортному засобі у цивільній формі одягу без зброї та спецзасобів. Стверджує, що складання матеріалів адміністративної практики або притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності за інші види адміністративних правопорушень, які не пов`язані з скоєнням корупційних проступків не є обмеженням пов`язаним з проходженням служби в поліції. Зазначає, що 07.12.2022 року поліцейськими для фіксації результату огляду на стан алкогольного сп`яніння було залучено свідків, яких доставив інший екіпаж. Посилається на те, що у нього існували сумніви щодо неупередженості свідків, з огляду на їх антисоціальну характеристику, нетипову їх поведінку на місці зупинення транспортного засобу. Вказує, що поліцейський-складач протоколу був йому відомий по службі як складач недопрацьованих матеріалів про вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень. Стверджує, що сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння не може свідчити про вчинення ним адміністративного правопорушення, похідним якого являється видача наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Посилається на те, що з метою подальшого зняття необґрунтованих підозр в ніч на 07.12.2022 року звернувся за місцем своєї реєстрації до НКП Городоцька ЦРЛ, де пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого був від`ємний, про що документально обізнаний відповідач. Первинний огляд на місці зупинки автомобіля не проводився та існували сумніви в упередженості залучених свідків, через що він звернувся до медичного закладу саме за місцем проживання. Зазначає, що за наслідками проведеного службового розслідування відповідач не врахував норму закону (№2123-ІХ) щодо черговості застосування дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого), а застосував положення статуту, які діяли до запровадження воєнного стану та які надавали йому у питаннях визначення виду дисциплінарного стягнення право діяти на свій розсуд. Просив позов задоволити. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» №3457 від 07.12.202 року призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області у формі письмово провадження; на час про ведення службового розслідування на підставі статей 17 та 28 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.1 ст.70 Закону України «Про національну поліцію» позивача відсторонено від виконання службових обов`язків. Згідно висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівника поліції ГУНП у Львівській області від 20.12.2022 року за грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених пунктом 1 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 1,2,4,6,13 ч.3 ст.1 та ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 2 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, підпунктів 1.1, 1.2 п.1 наказу ГУНП у Львівській області №803 від 27.02.2020 року «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», п.2.3 та п.2.5 ПДР України, а також скоєння вчинку, що підриває авторитет поліції, на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарною комісією ГУНП у Львівській області рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП» №3611 від 22.12.2022 року за грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», п.п.1,2,4,6,13 ч.3 ст.1 та ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 2 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, підпунктів 1.1, 1.2 п.1 наказу ГУНП у Львівській області №803 від 27.02.2020 року «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», п.2.3 та п.2.5 ПДР України, а також скоєння вчинку, що підриває авторитет поліції, на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до позивача застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про особовий склад» №629о/с від 28.12.2022 року позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Змістом спірних правовідносин є накази Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП» №3611 від 22.12.2022 року в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; «Про особовий склад» №629о/с від 28.12.2022 року в частині звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII). Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Положеннями статті 19 вказаного Закону також передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. За змістом пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Як передбачено статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша). Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1 частини третьої); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (пункт 2 частини третьої); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Згідно з положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Відповідно до ст. 12 Закону №2337-УІІІ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Стаття 13 Закону №2337-УІІІ передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція № 1413/27858), передбачено, що ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно пункту 6-7 розд. 1 Інструкції №1413/27858 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту 8 розділу 1 Інструкції у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. Згідно з пунктом 9 розд. ІІ Інструкції № 1413/27858, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відповідно до пункту 1 розд. І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року № 1179, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706 (далі - Правила №1179): ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. За змістом пункту 5 розд. І Правил №1179 поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності. Згідно з пунктом 1 розд. ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати . Приписами пункту 3 розд. IV Правил №1179 передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд звертає увагу, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу. При цьому, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено. Водночас суд повинен дослідити чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення. В ході службового розслідування було встановлено, що до позивача за наслідками проведення відповідачем службового розслідування у зв`язку із надходженням інформації про складання щодо нього адміністративних матеріалів за ст.125 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції. Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, інформаційної довідки від 07.12.2022 року, висновку службового розслідування від 20.12.2022 року, акта перегляду відеозаписів з відео реєстратора встановленого у службовому автомобілі та портативних відео реєстраторів №471887 та №471916 працівників УПП Львівської області по події від 06.12.2022-07ю12ю2022 за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 07.12.2022 року близького 00 год. 00 хв. позивач, керуючи приватним автомобілем марки «Infinity FX35», д.н.з. НОМЕР_1 за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 191, будучи неуважним та не реагуючи на дорожню обстановку, здійснював випередження службового автомобіля патрульної поліції із правого боку по смузі руху для маршрутних транспортних засобів при цьому виїжджаючи на перешкоду (бордюр), після чого був зупинений працівниками УПП у Львівській області ДПП НП України. Під час спілкування працівниками УПП у Львівській області ДПП НП України з позивачем у нього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та координації рухів), у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою пристрою «Драгер» або в медичному закладі. Позивач, не взявши до уваги вказану вимогу, залишався у своєму автомобілі протягом певного періоду часу. Дані обставини також підтверджені показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . В подальшому, після прибуття представників Головного управління Національної поліції у Львівській області позивач відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Додатково безпосередній керівник позивача, свідок ОСОБА_4 у своїх показаннях зазначив, що ним було зроблено три спроби переконати ОСОБА_1 пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, однак результату досягнуто не було. Разом з тим, 07.12.2022 року о 04 год. 00 хв. ним з власної ініціативи було пройдено медичний огляд в Городоцькій центральній лікарні Городоцької міської ради Львівської області, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який наявний в матеріалах справи. Апеляційний суд, звертає увагу, що суд першої інстанції не розглянув письмових клопотань позивача про зупинення провадження у справі до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі що стосується даної справи про поновлення позивача на посаді, зокрема у справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч. ст. 130 КУпАП яка перебувала в провадженні Залізничного районного суду м. Львова. За наслідками розгляду, постановою Залізничного районного суду м.Львові від 05.04.2023 року у справі № 462/7188/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрито, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Як встановлено статтею 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Названою постановою Залізничного районного суду м.Львові від 05.04.2023 року у справі № 462/7188/22 встановлено, що відеофіксація працівниками поліції здійснювалась не безперервно, отже долучений до справи відеозапис не охоплює усіх подій, що мали місце в ніч 07.12.2022 року. Також, з оглянутої копії Висновку № 243 від 07.12.2022 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Городоцька центральна лікарня» вбачається, що ОСОБА_1 , 07.12.2022 року о 04 год. 00 хв. пройшов огляд, яким ознак сп`яніння не виявлено. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення Пунктом 1 Розділу І Порядку передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (п. 4 Розділу І Порядку). Відповідно до п. 1 Розділу ІV Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Згідно із п. 5 Розділу ІV Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Колегія суддів звертає увагу, що вказані питання не були предметом службового розслідування, та підлягали дослідженню в ході призначення розслідування з цих питань. Визначення в наказі про проведення службового розслідування підстави його проведення є вказівкою комісії на предмет службового розслідування, що, у свою чергу, буде сприяти меті призначеної службової перевірки - швидкому, всебічному, повному та неупередженому з`ясуванню обставин порушення, щодо якого призначена перевірка. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно із ч. 2ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов слід задовольнити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 року у справі №380/598/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.12.2022 №3611 Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ВП №1 ЛРУП № 2 ГУНП в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 28.12.2022 № 629 о/с Про особовий склад в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (за порушення службової дисципліни) у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Поновити ОСОБА_1 на посаді дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області з 29.12.2022. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу. Стягнення коштів за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 02.08.2023