Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/553/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/553/23 пров. № А/857/8639/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Довгополова О.М., Затолочного В.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, суддя (судді) в суді першої інстанції Чуприна О.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В: 17 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: визнати протиправними дії щодо відмови у виготовленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії станом на 01 січня 2022 року у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року; зобов`язати підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року у відповідності до вимоги пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 1996 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII). У зв`язку з визнанням протиправними та скасування пункту 1, 2, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103), а відповідно і відновленням попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704) та пункту 5 і додатку 2 до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок № 45), 17 січня 2022 року звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 704 станом на 01 січня 2022 року з обов`язковим зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Однак, відповіді у встановлений термін не отримав, оскільки почалась війна і було введено воєнний стан. Також протягом 2022 року він не міг зв`язатись в телефонному режимі з Департаментом і через «Гарячу лінію 1545» Кабінету Міністрів України. Вказує, що лише 12 січня 2023 року отримав інформацію в телефонному режимі від Департаменту, що згідно відповіді на його заяву, датованої 22 лютого 2022 року за № М-3306/22, йому відмовлено у виготовленні довідки, оскільки на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суд від 15 червня 2021 року у справі 300/1274/21 оклад і звання визначено шляхом множення прожиткового мінімум для працездатних осіб на коефіцієнт за 2018 рік. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року клопотання Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про заміну неналежної сторони від 16.03.2023 у справі за № 300/553/23, - задоволено частково. Залучено Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» як співвідповідача в цій справі. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не пересилання за належністю до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» заяви ОСОБА_1 від 27.01.2022. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України переслати за належністю до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» заяву ОСОБА_1 від 27.01.2022 щодо виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року і направлення такої довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для перерахунку пенсії, про що повідомити ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в силу вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України № 129 від 25 лютого 2019 року в системі Міністерства внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсії був Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України (далі Департамент). Однак, наказом Міністерства внутрішніх справ від 16 квітня 2021 року за № 291 внесено зміни до пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 129 від 25 лютого 2019 року «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсії», зокрема, визнано уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву з покладенням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ. У спірному випадку Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» не розглядала заяви ОСОБА_1 від 27 січня 2022 року, а відтак у відношенні до позивача не вчиняла жодних дій, в тому числі протиправних. Відтак, суд першої інстанції зазначив, що не має жодних правових підстав для задоволення позовних вимог до співвідповідача Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області». Попри це, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, оскільки Департамент з 16 квітня 2021 року дійсно не є уповноваженим органом в системі Міністерства внутрішніх справ України, який має право вирішення питання видачі довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсії у відношенні до колишніх співробітників. При цьому, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у спірних публічно-правових відносинах від порушень з боку Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу суд першої інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог. Незважаючи на вказані імперативні приписи закону, Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, діючи в порушення частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР, не переслало за належністю до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» заяву ОСОБА_1 від 27 січня 2022 року, а надано листом за № М-3306/22 від 22 лютого 2022 року відповідь по суті порушеного питання, не маючи на це належних повноважень. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу переслати за належністю заяву ОСОБА_1 від 27 січня 2022 року до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області». Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство внутрішніх справ України (далі МВС України) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що МВС є неналежним відповідачем у даній справі, однак суд першої інстанції вирішив вийти за межі позовних вимог, та безпідставно зобов`язати МВС України вчинити певні дії. Вказує, що наказом МВС України від 16 квітня 2021 року № 291 внесені зміни до пункту 1 наказу МВС України від 25 лютого 2019 № 129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій», та відповідно до цих змін територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києві визначені уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладенням таких функцій на відповідні сектори із соціально-гуманітарних питань цих державних установ. Звертає увагу на те, що на даний час питання стосовно видачі довідки про розмір грошового забезпечення для колишніх працівників міліції, які проходили службу в територіальних органах внутрішніх справ передано до територіальних медичних об`єднань МВС України по областях, місту Києві, в даному випадку до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області». Вважає, що суд першої інстанції за таких обставин мав би відмовити у задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з липня 2006 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року за № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII), що підтверджується протоколом за пенсійною справою № 00-6812 (МВС) від 01 січня 2020 року (а.с.18). Не погоджуючись із розміром грошового забезпечення в частині визначення посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року, на відповідний коефіцієнт, 27 січня 2022 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України із заявою про виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року і направлення такої до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області для перерахунку пенсії (а.с.94-97). Як свідчать письмові пояснення № 14834/49 від 03 квітня 2023 року і матеріали Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України на розгляді міністерства в 2022 році перебувала заява ОСОБА_1 від 27 січня 2022 року щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року (а.с.89-90). Так, Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України листом від 22 лютого 2022 року за № М-3306/22 у відповідь на звернення позивача повідомив ОСОБА_1 , що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 300/1274/21 Департамент видав довідку за № 22/6-4746 від 19 серпня 2021 року станом на 05 березня 2019 року з урахуванням положень Постанови №

704. Також зазначено, що до теперішнього часу грошове забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу (відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») нараховується і виплачується з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Вказано, що прийняття актів Кабінету Міністрів України, унесення до них змін, відновлення їх дії тощо належить до виключної компетенції Уряду та не може здійснюватися судом. Після визнання судами окремих положень Постанови №103 протиправними та нечинними Урядом не прийнято жодної іншої постанови, яка б визначала умови, порядок та розміри перерахунку пенсій. Зазначено, що наразі пенсіонерам МВС довідки про розмір грошового забезпечення на підставі звернень оформляються з урахуванням рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 (набрало законної сили 05 березня 2019 року) та від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18 (набрало законної сили 19 листопада 2019 року), а також постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19 виключно у спосіб та відповідно до законодавства України, згідно інформації наданої центральними органами виконавчої влади. зокрема колишнім військовослужбовцям станом на березень 2019 року (а.с.16, 93). Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо не пересилання за належністю до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» заяви позивача від 27 січня 2022 року, а також зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України переслати за належністю до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» заяву позивача від 27 січня 2022 року щодо виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня календарного року і направлення такої довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для перерахунку пенсії, про що повідомити позивача. Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ). Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ). Процитована норма статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18. Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року за № 45 затверджено «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за № 393» (далі Порядок № 45). Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. За змістом абзацу 1 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови № 103, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Разом з цим, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року і постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і Додатку 2 Порядку №

45. Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до Додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то можна вважати, що з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, уповноважений орган та орган пенсійного фонду, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і Додатку 2 Порядку № 45, не змінився. Зокрема, пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, який враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (надалі по тексту також - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Тобто, окрім інших, на Міністерство внутрішніх справ України (його структурні підрозділи) покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №

45. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року (далі Порядок № 3-1). Як вірно встановлено судом першої інстанції, в силу вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України № 129 від 25 лютого 2019 року в системі Міністерства внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсії був Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України (далі Департамент). Разом з тим, надалі наказом Міністерства внутрішніх справ від 16 квітня 2021 року за № 291 внесено зміни до пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 129 від 25 лютого 2019 року «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсії», виклавши його в такій редакції: «визначити в Міністерстві внутрішніх справ України територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладенням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ» (а.с.62). Таким чином, саме Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» в спірних відносинах є належним і уповноваженим органом в структурі МВС України розглядати звернення позивача про видачу довідки про розмір грошового забезпечення. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в заявлених позовних вимогах ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2022 року саме Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, який і відмовив йому у видачі довідки, а не Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області». У спірному випадку Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» не розглядала заяви ОСОБА_1 від 27 січня 2022 року, а відтак у відношенні до позивача не вчиняла жодних дій, в тому числі протиправних. Із матеріалів справи слідує, що відповідь на заяву позивача від 27 січня 2022 року (а.с. 94-97), надано 22 лютого 2022 року за № М-3306/22 саме Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України. Відсутність у Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу належних, станом на день подання в січні 2022 року заяви, повноважень на видачу довідки не може саме по собі змінити сторону відповідача у спірних правовідносинах чи допустити перенесення відповідальності за вчинені дії на іншого суб`єкта (Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області»), який не був учасником таких відносин. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог до співвідповідача Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області». Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2022 року, оскільки Департамент з 16 квітня 2021 року не є уповноваженим органом в системі Міністерства внутрішніх справ України, який має право вирішення питання видачі довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсії у відношенні до колишніх співробітників. На переконання колегія суддів, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у спірних публічно-правових відносинах від порушень з боку Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, суд першої інстанції обгрунтовано вийшов за межі позовних вимог. Відповідно до вимог частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року за № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР) заява звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Частиною 3 статті 7 Закону № 393/96-ВР визначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. Проте, незважаючи на вказані імперативні приписи закону, Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, в порушення частини 3 статті 7 Закону № 393/96-ВР, не переслало за належністю до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» заяву ОСОБА_1 від 27 січня 2022 року, а надало листом за № М-3306/22 від 22 лютого 2022 року відповідь по суті порушеного питання, не маючи на це належних повноважень. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо не пересилання за належністю до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» заяви ОСОБА_1 від 27 січня 2022 року та зобов`язання МВС України переслати за належністю до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» заяву ОСОБА_1 від 27 січня 2022 року щодо виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року і направлення такої довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для перерахунку пенсії. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі № 300/553/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Довгополов В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 02 серпня 2023 року.