Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/15039/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2023 року Справа № 640/15039/22 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неповідомлення ОСОБА_1 про наслідки, які полягають у зменшенні розміру його пенсії за наслідком подання заяви про призначення пенсії в 2021 році; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 з наступного дня за днем досягнення ним пенсійного віку, а саме з 08 січня 2022 року. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 стверджує, що після його звернення 21 грудня 2021 року до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення йому пенсії за віком, така пенсія йому була призначена, але із застосування показників середньої заробітної плати в України за 2018, 2019 та 2020 роки, а не за 2019,2020 та 2021 роки, які, на переконання Позивача, підлягали застосуванню. Посилаючись на положення статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Позивач зазначив, що він досяг пенсійного віку 07 січня 2022 року і Відповідач, на його думку, повинен був роз`яснити, що звернення із заявою про призначення пенсії у грудні 2021 року призведе до зменшення розміру його пенсії, адже буде застосований інший показник середньої заробітної плати. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року позов задоволено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058. Разом з тим суд зазначив, що Відповідача не виконав покладений на нього обов`язок щодо надання інформації з приводу умов та порядку призначення Позивачу пенсії, зокрема, не роз`яснив положень частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», стосовно того, що звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у місяці, що передує досягненню ним пенсійного віку, погіршує його становище в частині обчислення розміру пенсії в частині застосування показника середньої заробітної плати по України за останні 3 три роки. Водночас суд зауважив, що пенсія за віком Позивачу мала бути призначена лише після 07 січня 2022 року (після досягнення пенсійного віку) і Відповідач мав повідомити Позивача про наслідки його звернення із заявою про призначення пенсії у грудні 2021 року, зокрема, про застосування в такому випадку показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 року, а не за 2019-2021 роки. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи, що пенсію за віком Позивачу призначено 08.01.2022 із застосування в такому випадку показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 року на підставі поданої ним заяви від 21.12.2021. При цьому Апелянт звертає увагу суду на те, що при призначенні пенсії застосовується показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення. З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 та від 24.07.2023 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення йому пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, з 07.01.2022 у ОСОБА_1 виникло право на пенсію за віком. Пенсія за віком Позивачу призначена з 08.01.2022 та при її обчисленні Відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки. Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) (далі- Порядок № 13-1). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними. Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1058-IV система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів. Перший рівень - солідарна система загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом. Другий рівень - накопичувальна система загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом. Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об`єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. Для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення (частина третя статті Закону № 1058-IV). У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону № 1058-IV). Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Згідно з п.п. 1.8, 1.9 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Відповідно до постанови Правління ПФУ від 07.07.2014 № 13-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. У пункті 3.3. розділу ІІІ Порядку № 13-1 передбачено, що орган, який призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій. Пунктом 4.2. розділу IV Порядку № 13-1 визначено, що при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії. Абзацом 3 пункту 4.10 розділу IV Порядку № 13-1 установлено, що у випадку звернення за призначенням пенсії через вебпортал з використанням електронної системи BankID, виплата пенсії здійснюється, не пізніше ніж через місяць, після пред`явлення до органу, що призначає пенсію, заявником або представником заявника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, законним представником оригіналів документів, що підтверджують право на пенсію. Висновки суду апеляційної інстанції.

1. Отже, частиною другою статті 40 Закону України № 1058-ІV прямо передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за три календарні роки, що передують року звернення за її пенсії. У свою чергу днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви, а якщо така заява подається особою через вебпортал - днем звернення за призначенням пенсії вважається дата її реєстрації на вебпорталі. Жодних виключень із зазначеного нормативно визначеного порядку обчислення пенсії законодавством не передбачено.

2. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивач звернувся до Відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком 21.12.2021, а отже при її призначенні та обчисленні підлягає врахуванню заробітна плата (дохід) за три календарні роки, що передують року звернення, тобто 2018-2020 роки.

3. Доводи Позивача про те, що він досяг пенсійного віку 07.01.2022 і Відповідач, на його думку, повинен був роз`яснити, що звернення із заявою про призначення пенсії у грудні 2021 року призведе до зменшення розміру його пенсії, адже буде застосований інший показник середньої заробітної плати, судова колегія відхиляє з наступних підстав. Так, з аналізу вищенаведених правових приписів убачається, що органи ПФУ мають право, зокрема надавати роз`яснення та інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії. Водночас ані Законом № 1058-ІV, ані Порядком № 13 не передбачено обов`язку органів ПФУ надавати відповідні роз`яснення та/або інформацію безпосередньо при зверненні особи із заявою про призначення їй пенсії, зокрема за відсутності вимоги останньої щодо надання роз`яснень та/або інформації щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії. При цьому судова колегія відзначає, що Позивач при зверненні до Відповідача із заявою 21.12.2021 про призначення йому пенсії за віком не просив надати йому відповідні роз`яснення та/або інформацію. Тож, у Відповідача не було достатніх та необхідних правових підстав при вирішенні вказаної заяви та призначенні Позивачу з 08.01.2023 пенсії здійснювати її обчисленні з урахуванням заробітної плати не за три роки, що передують його зверненню (2018-2020), як таке прямо передбачено Законом № 1058-ІV, а за три роки, що передують року призначення пенсії (2019-2021). Разом з тим, аналізуючи доводи Позивача та перевіряючи рішення суду першої інстанції, судова колегія наголошує, що норми Законом № 1058-ІV мають вищу юридичну силу порівняно з нормами Порядку №

13. Більш того, з наведеного вище вбачається, що в цьому випадку норми Порядку № 13 конкретизують механізм застосування норм Закону № 1058-ІV і в частині щодо порядку обчисленні пенсії особи (із заробітної плати за три роки, які передують року звернення) норми Порядку № 13 не суперечать Закону № 1058-ІV, зокрема ст. 40, а навпаки - чітко визначають, що днем звернення є саме день подання заяви про призначення пенсії, у тому числі через вебпортал.

4. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

5. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.

6. Отже, судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

7. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

8. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року - скасуванню, позовні вимоги - залишенню без задоволення.

9. Розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в цій справі перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 01 серпня 2023 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: Є.І. Мєзєнцев В.В. Файдюк