Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/3272/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.08.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3272/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач) суддів: Чус О.В., Іванова О.Г. Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 (повний текст складено та підписано 09.02.2023 суддя Бєлік В.Г.) у справі №904/3272/22 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область про стягнення плати за користування вагонами та зберігання вантажу у загальному розмірі 171 403,56 ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" плату за користування вагонами у сумі 165 432,12 грн. та збору за зберігання вантажу у сумі 5 971,44 грн., у загальному розмірі 171 403,56 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 у справі №904/3272/22 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 165 432,12 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 5 971,44 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 571,05 грн. Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що у березні 2022 року за накладними №№ 42629436, 42629402, 42629451, 42585349, 42629428, 42629444, 42629386, 42629469, 42573238, 42627877, 42476606, 42628396, 42628404, 42628438, 42628420, 42628446, 42628362, 42628370, 42628388, 42628412, 42629410, 42628321, 42628289, 42628297, 42628263, 42628230, 42628271, 42629592, 42629584, 42629600, 42604348 на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони, станція призначення - Інгулець Придніпровської залізниці. По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності з п.4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі ф.ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ними на під`їздну колію, про що був складений акт загальної форми ГУ-23 №586 від 05.04.2022, який підписаний представником ПрАТ "Інгулецький ГЗК" із запереченням : "З актом №586 від 05.04.2022 не згодні, так як вагони прибули не пригодні під навантаження у комерційному відношенні. Вагони прибули неочищені від залишків вантажу, в кожному вагоні залишки піску, приблизно 2-4 тонни. Згідно "Статуту Залізниць України" п.31 "Залізниця зобов`язана подавати під навантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття вагони". Згідно акта загальної форми ГУ-23 №586 від 05.04.2022 початок затримки 27.03.2022 15год.30хв., закінчення затримки 05.04.2022 о 15год.40хв. Одразу після закінчення затримки по акту загальної форми ГУ-23 №586 вагони були подані на під`їздну колію ПрАТ "Інгулецький ГЗК" про що працівниками станції Інгулець складена пам`ятка про подання вагонів ф.ГУ-45 №799 від 15.04.2022 о 15год.40хв., яка підписана представником ПрАТ "Інгулецький ГЗК" без заперечень. Несвоєчасне забирання з колій станції Інгулець одержувачем ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вантажів які прибували на його адресу є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажу та ст.ст.46,47,125 Статуту залізниць України та п.5 Договору №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020. Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за весь час затримки вагонів за відомостями ф. ГУ-46 №№ 06049269, 08049270, 09049271 та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №06049031 на загальну суму 171 403,56 грн., місцевий господарський суд дійшов висновку, що розрахунок проведено обґрунтовано й правильно. Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення ст. 121 Статуту та п. 16 Правил, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів на станції та викладених у відомостях форми ГУ-46 зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правила користування вагонами і контейнерами. Відповідач не надав доказів на підтвердження повідомлення залізницю прямим телефонним зв`язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під`їзну колію вагони зі станції призначення та не обґрунтував як саме введений воєнний стан перешкоджав виконати умови договору, оскільки підприємство здійснювало свою діяльність. Станційні залізничні колії не є місцем безкоштовного зберігання та простою власних вагонів. У разі неможливості прийняти спірні вагони на під`їзну колію, вантажовласник вирішує питання щодо їх переадресування на інші станції під навантаження із власником вагонів. Заходів щодо переадресування вагонів ПАТ ІГЗК здійснено не було. З урахуванням викладеного, підстави звільнення відповідача від плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу відсутні. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення плати за користування вагонами в розмірі 72 871,08 грн з ПДВ та збору за зберігання вантажу в розмірі 2 654,04 грн з ПДВ і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним: - Департаментом комерційної підтримки Акціонерною товариства «Українська залізниця» на адресу структурних підрозділів та, в тому числі, регіональних філій було надіслано телеграмне розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, в якому зазначено, що рішенням правління AT «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні» (далі - Перелік), який додається. В цьому Переліку, зокрема вказано: «У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, серед іншого, у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користуванні вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин». Позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець. (Дніпропетровська область) В зв`язку з чим, Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції було здійснено перерахунок плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу з урахуванням вимог телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022. Було виключено час затримки вагонів за час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область) та Відповідач просив суд відмовити у стягненні нарахованих Позивачем за час затримки вагонів в період дії комендантської години на станції призначення плати за користування вагонами в розмірі 72 871,08 грн. з ПДВ та збору за зберігання вантажу в розмірі 2 654,04 грн. з ПДВ (всього 75 525,12 грн. з ПДВ). Наведені доводи Відповідача господарським судом були відхилені. Отже, складання актів загальної форми дня засвідчення факту існування комендантської години, відповідно до телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693, є обов 'язком Позивача, а не Відповідача. ПРАТ «ІНГЗК» не змозі примусити працівників Позивача складати такі акти. Позивачем в порушення вимог рішення правління акти загальної форми для засвідчення факту існування комендантської години не складались. Тобто, відсутність актів загальної форми ГУ-23, які б засвідчували факт існування комендантської години та були підставою не враховувати в час користування вагоном час існування комендантської години, не позбавляє Відповідача права на зменшення нарахованих залізницею плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час затримки вагонів в період дії комендантської години Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що: - введення на території України воєнного стану не означає, що Відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідачем не обґрунтовано, як саме введений воєнний стан перешкоджав виконанню умов договору та надано належних та допустимих доказів впливу воєнного стану на можливість виконання зобов`язань за договором. Будь-яких повідомлень щодо неможливості подавання/забирання вагонів з під`їзних колій у зв`язку з веденням воєнного стану з боку сторін на станції Інгулець не надходили. - форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому просе суд не брати до уваги обставини які Відповідач виклав у своїй апеляційні скарзі та не підтвердив їх документально. - приймання на свою під`їзну колію незначної частини вагонів, щи простоювали на коліях станцій не вирішило проблему загального скупчення вагонів на коліях станції, і не звільняє Відповідача від сплати коштів, що нараховані у якості плати за користування спірних вагонів під час затримки їх з вини Відповідача на підходах до станції призначення та на станції Інгулець. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді: Березкіна О.В., Антонік С.Г. Ухвалою суду від 19.04.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/3272/22. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/3272/22. 21.04.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/3272/22. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Антоніка С.Г., на підставі розпорядження керівника апарату суду №560/23 від 26.04.2023, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, тощо, проведено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіну О.В., Чус О.В. Ухвалою суду від 26.04.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 у справі №904/3272/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду №1385/23 від 27.07.2023 проведено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Чус О.В. Ухвалою суду від 01.08.2023 зазначеною колегією суддів прийнято справу №904/3272/22 до свого провадження. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: 20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір №ПР/М-20240/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця". У березні 2022 року за накладними №№ 42629436, 42629402, 42629451, 42585349, 42629428, 42629444, 42629386, 42629469, 42573238, 42627877, 42476606, 42628396, 42628404, 42628438, 42628420, 42628446, 42628362, 42628370, 42628388, 42628412, 42629410, 42628321, 42628289, 42628297, 42628263, 42628230, 42628271, 42629592, 42629584, 42629600, 42604348 на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони, станція призначення - Інгулець Придніпровської залізниці. По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності з п.4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі ф.ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ними на під`їздну колію, про що був складений акт загальної форми ГУ-23 №586 від 05.04.2022, який підписаний представником ПрАТ "Інгулецький ГЗК" із запереченням: "З актом №586 від 05.04.2022 не згодні, так як вагони прибули не пригодні під навантаження у комерційному відношенні. Вагони прибули неочищені від залишків вантажу, в кожному вагоні залишки піску, приблизно 2-4 тонни. Згідно "Статуту Залізниць України" п.31 "Залізниця зобов`язана подавати під навантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття вагони". Згідно акта загальної форми ГУ-23 №586 від 05.04.2022 початок затримки 27.03.2022 15год.30хв., закінчення затримки 05.04.2022 о 15год.40хв. Одразу після закінчення затримки по акту загальної форми ГУ-23 №586 вагони були подані на під`їздну колію ПрАТ "Інгулецький ГЗК" про що працівниками станції Інгулець складена пам`ятка про подання вагонів ф.ГУ-45 №799 від 15.04.2022 о 15год.40хв., яка підписана представником ПрАТ "Інгулецький ГЗК" без заперечень. Відповідно до вимог п.5 "Порядку оформлення та розслідування фактів неочищених вагонів" - "...у разі виявлення неочищених вагонів складається акт загальної форми ГУ-23. У цьому акті зазначається інформація про факт виявлення не очищення вагона, а також в залежності від обставин, про залишки раніше перевезеного вантажу..., тощо". На спірні вагони акти ф.ГУ-23 про неочищення вагонів не складались, в запереченні вантажоодержувачем ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вказано, що в кожному вагоні залишки піску, в накладних по яким прибували спірні вагони в гр.20 вказано - "Порожній власний вагон. З-під "Шлаки гранулированные", що ставить під сумнів зміст заперечення. Несвоєчасне забирання з колій станції Інгулець одержувачем ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вантажів які прибували на його адресу є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажу та ст.ст.46,47,125 Статуту залізниць України та п.5 Договору №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020. За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 06049269, 08049270, 09049271 та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №06049031 на загальну суму 171 403,56 грн., які у добровільному порядку відповідачем не сплачені, що і стало причиною виникнення спору. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині неприйняття до уваги доводів відповідача щодо звільнення його від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в період дії коменданської години у відповідності до вимог телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, яким було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Іпгупещ. (Дніпропетровська обдасть). Колегія суддів відхиляє помилкові доводи відповідача щодо звільнення його від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в період дії коменданської години у відповідності до вимог телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022: Правовою основою запровадження комендантської години є Конституція України, Закони України Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, відповідний указ Президента України, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти. Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан. Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №

573. Відповідно до п. 7 цього Порядку, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Відповідно до п. 11 цього Порядку, контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту. До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 директора департаменту комерційної роботи Укрзалізниці від 05.04.2022, на котре посилається відповідач, яким визначено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні. В цих документах зазначається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках: - введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до моменту припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресування вантажу; - запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; - проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. В такому разі до часу користування вагоном не включається час ведення бойових дій, тимчасової окупації території збройними формуваннями Російської Федерації, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником; - прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв`язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час безпосередньо пов`язаний з митним оформленням або отриманням інших дозволів та сертифікатів від органів державного контролю. Такі обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування, із зазначенням конкретного опису обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акту. Саме такий складений акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, визначених Переліком. Проте, акт загальної форми із зазначенням даних обставин не складались. Перебуваючи на території станції під час комендантської години та виконуючи свої трудові обов`язки, її працівники, кожен з яких має службове посвідчення, не порушують жодну із заборон, впроваджених у зв`язку із введенням особливого правового режиму, оскільки вантажна станція Терни не є громадським місцем або місцем, доступним для сторонніх осіб, а під`їзна колія підприємства, що примикає до станції, не є місцем загального користування. Будь-які документи, які б забороняли роботу залізничної станції Терни Придніпровської залізниці під час дії комендантської години, відсутні. Таким чином, підстав для складання актів загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності, згідно телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, що є внутрішнім локальним документом залізниці, не було. Жодних письмових повідомлень про те, що ПрАТ «Інгулецький ГЗК» не здійснювало свою роботу в нічний час на адресу Позивача не надходило. Відповідачем не спростовано, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і Позивача, і Відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, працюють у нічну зміну, і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов`язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях. З огляду на зазначене, доводи апелянта щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами без виключення часових проміжків, коли на території Дніпропетровської області діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішені суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження. З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 у справі №904/3272/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення. Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 721,50 грн. (а.с. 115) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 у справі №904/3272/22 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 у справі №904/3272/22 - залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору у сумі 3 721,50 грн. покласти на Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя О.В. Чус Суддя О.Г. Іванов