Постанова 4872 № 916/116/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/116/23 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Принцевської Н.М.; суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.; (Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29) Секретар судового засідання (за дорученням головуючого): Соловйова Д.В.; Представники сторін: Від Приватного підприємства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЕЛЄКС" - Курилех А.М.; Від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ" не з`явився; розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЕЛЄКС" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/116/23 за позовом Приватного підприємства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЕЛЄКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ" про стягнення, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ" до Приватного підприємства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЕЛЄКС" про зобов`язання вчинити певні дії, (суддя першої інстанції: Щавинська Ю.М., дата та місце прийняття ухвали: 12.06.2023, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп.Шевченка, 29) ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 у задоволенні заяви Приватного підприємства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЕЛЄКС" (далі ПП «НВФ «ЕЛЄКС») про забезпечення доказів (вх.№2-791/23 від 06.06.2023), поданої у справі №916/116/23 відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ПП «НВФ «ЕЛЄКС» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/116/23 скасувати, а заяву про забезпечення доказів у справі задовольнити. Апелянт зазначає в апеляційній скарзі, що відомості щодо місцезнаходження ТОВ «АВАНГАРД-ОПТ» за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.6 зазначено у заяві про забезпечення доказів. Саме з урахуванням ризику втрати доказів на прифронтовій території, а також тієї обставини, що витребування доказів є способом забезпечення доказів, ПП «НВФ «ЕЛЄКС» подало заяву про забезпечення доказів. Заявник апеляційної скарги також вказує, що крім ризику втрати доказів (документів) внаслідок щоденних обстрілів, що є загальновідомим фактом, також, з міркувань власної безпеки, можливий раптовий виїзд відповідальних за збереження письмових та електронних документів працівників відповідача з прифронтової території, що унеможливлює або утруднює надання доказів до суду. Висновки суду першої інстанції щодо того, що заявником фактичного було підмінено поняття «забезпечення доказів» та «витребування доказів» апелянт вважає необґрунтованими та помилковими, оскільки забезпечення доказів способом їх витребування, хоча і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер, у зв`язку з тим, що вживається у випадку наявності у сторони припущення, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «НВФ «ЕЛЄКС» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/116/23; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд справи №916/116/23 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЕЛЄКС" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 на: 31.08.2023 року о 12-00 год; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали оскарження ухвали від 12.06.2023 по справі №916/116/23. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 виправлено описку в п.3 резолютивної частини ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 року у справі №916/116/23, замінивши слова 31.08.2023 року о 12-00 год на: 31.07.2023 року о 12-00 год. 24.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали від 12.06.2023 по справі №916/116/23. У зв`язку із перебуванням судді - члена колегії Ярош А.І. у відпустці з 27.07.2023 по 11.08.2023, розпорядженням керівника апарату суду №98 від 27.07.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/116/23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 27.07.2023 визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Разюк Г.П. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2023 прийнято справу №916/116/23 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П. Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ" не скористалось своїм правом та не надало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до вимог ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду скарги. В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи та вимоги, викладені ним в апеляційній скарзі. Представник ТОВ "АВАНГАРД-ОПТ" в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "+11 посилань", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші). Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне. Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, в провадженні судді Рога Н.В. перебуває справа №916/116/23 за позовом ПП НВФ ЕЛЄКС до ТОВ АВАНГАРД-ОПТ про стягнення та за зустрічним позовом ТОВ АВАНГАРД-ОПТ до ПП НВФ ЕЛЄКС про зобов`язання вчинити певні дії. Протокольною ухвалою суду від 29.05.2023 судом відкладено підготовче засідання на 28.06.2023. 06.06.2023 до Господарського суду Одеської області від ПП НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ЕЛЄКС надійшла заява про забезпечення доказів, в якій підприємство просить суд забезпечити докази та зобов`язати ТОВ АВАНГАРД-ОПТ надати до суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали докази, що підтверджують або спростовують факт та суму реалізації товару (стабілізаторів напруги виробництва ПП НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ЕЛЄКС), поставленого за Договором поставки № 812 від 07.09.2021 року та письмове підтвердження наміру його повернення, а саме: - звіт про реалізацію товару (стабілізаторів напруги виробництва ПП НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ЕЛЄКС), поставленого за Договором поставки № 812 від 07.09.2021 року станом на 20 квітня 2023 року, підписаний керівником та бухгалтером ТОВ АВАНГАРД-ОПТ із завіренням печаткою; - вибірку (роздруківку) з бухгалтерської програми 1C Підприємство (або іншої бухгалтерської програми) обігу товару (у тому числі реалізація, переміщення, місцезнаходження на складах та у магазинах), а саме стабілізаторів напруги виробництва ПП НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ЕЛЄКС, підписану керівником та бухгалтером ТОВ АВАНГАРД-ОПТ із завіренням печаткою з 04.10.2021 року по дату постановлення ухвали суду; - вибірку (роздруківку) з реєстру виданих податкових накладних ТОВ АВАНГАРД-ОПТ із зазначенням всіх податкових накладних щодо реалізованого товару, а саме стабілізаторів напруги виробництва ПП НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ЕЛЄКС, підписану керівником та бухгалтером TOB АВАНГАРД-ОПТ із завіренням печаткою із завіренням печаткою з 04.10.2021 року по дату постановления ухвали суду; - копії всіх виданих податкових накладних ТОВ АВАНГАРД-ОПТ щодо реалізованого товару, а саме стабілізаторів напруги виробництва ПП НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ЕЛЄКС, підписані керівником та бухгалтером ТОВ АВАНГАРД-ОПТ із завіренням печаткою, з 04.10.2021 року по дату постановлення ухвали суду; - довідку про наявність залишків товару (стабілізаторів напруги виробництва ПП НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ЕЛЄКС) з повідомленням про точне місцезнаходження магазину (складу) кількості, найменування та вартість (за цінами поставки) товару на підконтрольній території України, підписану керівником та бухгалтером ТОВ АВАНГАРД-ОПТ із завіренням печаткою; - вимогу (лист, звернення, заяву) про наявність залишків товару (стабілізаторів напруги виробництва ПП НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ЕЛЄКС) із зазначенням наміру про повернення нереалізованого товару (якщо дійсно він є), з повідомленням про точне місцезнаходження магазину (складу) для передачі товару, дати (протягом 14 днів), час роботи, кількість, найменування та вартість (за цінами поставки) товару на підконтрольній території України силами та за рахунок Постачальника (у тому числі кур`єрською службою ТОВ НОВА Пошта зі страхуванням вантажу) з магазинів або складу ТОВ АВАНГАРД-ОПТ, підписану керівником ТОВ АВАНГАРД-ОПТ із зобов`язанням надати такий товар протягом 14 днів з дати вручення вимоги (листа, звернення, заяви) постачальнику; - копію договору про надання правової допомоги б/н від 17.04.2023 року, укладеного між ТОВ АВАНГАРД-ОПТ та адвокатом Чайкою Оленою Юріївною; Обґрунтовуючи подану заяву, заявник вказав, що без забезпечення доказів, які знаходяться у відповідача за первісним позовом, неможливо підтвердити або спростувати факт реалізації, переміщення товару, а також наявність, кількість, вартість, місцезнаходження та стан нереалізованого товару. Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 у задоволенні заяви ПП "НВФ "ЕЛЄКС" про забезпечення доказів відмовлено. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, розглянувши заяву ПП "НВФ ЕЛЄКС про забезпечення доказів, дійшов висновку, що за своєю природою вказана заява є заявою про витребування доказів, а оскільки заявником не надано жодного доказу стосовно наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання цих доказів стане згодом неможливим або утрудненим, що є визначальною підставою для задоволення заяви про забезпечення доказів, означена заява не відповідає вимогам ст.110 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суд першої інстанції вказав, що можливість витребування судом доказів за відсутності підстав припускати, що вони можуть зникнути або бути втраченими, визначено положеннями ст.81 Господарського процесуального кодексу України, при цьому, обов`язковим при поданні такої заяви є обґрунтування неможливості подати такі докази самостійно. Обов`язок доведення обставини неможливості надання суду таких доказів положеннями Господарського процесуального кодексу України покладено на сторону, яка на такі обставини посилається. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ПП «НВП «ЕЛЄКС», з огляду на наступне. Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України). Згідно з ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Відповідно до ч. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 110-112 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч. 2 ст. 110 ГПК України). Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3 ст. 110 ГПК України). Положеннями ч. 4 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України визначено, що забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Згідно з ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази. Необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання. Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з`ясування обставин у справі. Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах, і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень. Подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі № 9901/385/19. Як зазначалося раніше, обґрунтовуючи подану до суду першої інстанції заяву, заявник вказує, що без забезпечення доказів, що перебувають у первісного відповідача, неможливо підтвердити або спростувати факт реалізації, переміщення товару, а також наявність, кількість, вартість, місцезнаходження та стан нереалізованого товару. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу апелянта, що останнім у заяві не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення доказів, зокрема, не доведено підстав, які дають можливість припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, що є підставою для повернення заяви заявнику згідно з вимогами ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України. Слід також зазначити, що за своєю правовою природою подана позивачем заява до Господарського суду Одеської області по суті є заявою про витребування доказів, про що цілком обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд. Так, відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, в якому повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Забезпечення доказів способом їх витребування хоча і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від витребування доказів у порядку ст.ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Разом з тим, заява про забезпечення доказів не містить обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, а саме, не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, не зазначено та не надано доказів на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом. Доводи заявника зводяться лише до неможливості отримання доказів (запитуваної інформації/документів) самостійно. Саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення доказів може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення доказів, не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення доказів. Крім того, судова колегія звертає увагу, що ПП «НВФ «ЕЛЄКС» в апеляційній скарзі наводить інші обставини на підтвердження необхідності забезпечення доказів у даній справі, які під час розгляду в суді першої інстанції позивачем не вказувались. Також судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апелянта по суті як первісних, так і зустрічних позовних вимог та їх доведеності, оскільки в даному випадку переглядається ухвала суду першої інстанції про відмову в забезпеченні доказів, а не справа по суті, з огляду на що будь-яким доказам та обставинам справи суд апеляційної інстанції оцінку не надає. Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, в апеляційній скарзі не наведено. Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Беручи до уваги вказане вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відсутність, як обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, так і обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення доказів є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення доказів. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені апеляційним судом, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена із дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування немає. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЕЛЄКС" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/116/23 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/116/23 - без змін. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного підприємства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЕЛЄКС" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/116/23 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 по справі №916/116/23 залишити без змін. Матеріали оскарження ухвали по справі №916/116/23 повернути до Господарського суду Одеської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст постанови складено та підписано 02.08.2023 року. Головуючий суддя Н.М. Принцевська Судді: Г.І. Діброва Г.П. Разюк