Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/680/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/680/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богатиря К.В. суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В. секретар судового засідання Арустамян К.А. за участю представників сторін у справі: Від Одеського обласного центру зайнятості не з`явився Від Саратської районної державної адміністрації Одеської області не з`явився Від Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Кононенко Н.В., головний спеціаліст юридичного відділу розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 про відмову у заміні сторони виконавчого провадження, суддя суду першої інстанції Степанова Л.В., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 01.05.2023 по справі №916/680/21 за позовом Одеського обласного центру зайнятості до відповідача Саратської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення 22 928,87 грн., ВСТАНОВИВ:

Описова частина. Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.06.2021 позов Одеського обласного центру зайнятості до відповідача Саратської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення 22 928,87 грн задоволено, стягнуто з Саратської районної державної адміністрації Одеської області до бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованість виплаченої суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, якого поновили на роботі за рішенням суду у сумі 22928,87грн та стягнуто з Саратської районної державної адміністрації Одеської області на користь Одеського обласного центру зайнятості 2270,00грн судового збору. 19.07.2021 на виконання рішення були видані відповідні накази. 28.10.2022 за вх.суду №2-963/22 Одеський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження з Саратської районної державної адміністрації Одеської області на правонаступника Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 у задоволенні заяви Одеського обласного центру зайнятості №10-юр від 25.10.2022 (вх.суду№2-963/22 від 28.10.2022) про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №916/680/21 відмовлено. Оскаржувана ухвала обгрунтована посиланням на положення п.8 «Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації РДА, а також правонаступництва щодо майна прав та обов`язків РДА, що припиняються» затвердженого постановою КМУ від 16.11.2020 №1321, а також тим, що доки передавальний акт не затверджено, відповідач є діючою юридичною особою, яка перебуває в стані припинення, однак має права та несе встановлені законом обов`язки. На даний час передавальний акт Саратської райдержадміністрації не затверджено, тому Саратську районну державну адміністрацію реорганізовано та приєднано до Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області, однак станом на день розгляду заяви не складений та не підписаний передавальний акт, який складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації, тому відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні у справі №916/680/21. Аргументи учасників справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Одеського обласного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 про відмову у заміні сторони виконавчого провадження у справі №916/680/21. Апелянт вказав, що згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб Саратська районна державна адміністрація знаходиться в стані припинення. У Додатку 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р визначено перелік районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів». Цим переліком передбачено, що в Одеській області Саратську районну державну адміністрацію реорганізовано та приєднано до Білгород- Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, яка є правонаступником всього майна, прав та обов`язків приєднаної районної державної адміністрації. Апелянт посилається на те, що в результаті утворення та реорганізації районів Саратська районна державна адміністрація Одеської області реорганізована шляхом приєднання до Білгород-Дністровської районної адміністрації Одеської області та остання є правонаступником всього майна, прав та обов`язків приєднаної районної державної адміністрації. У разі заміни сторони виконавчого провадження по вищевказаній справі, безспірне списання коштів буде здійснюватися в межах видатків Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, як правонаступника Саратської районної державної адміністрації. Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 у справі № 916/680/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Одеського обласного центру зайнятості про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 916/680/21 з Саратської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 4056871) на правонаступника Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 43315529) у повному обсязі. Короткий зміст заперечень на апеляційну скаргу. До Південно-західного апеляційного господарського суду від Білгород-Дністровської районної державної адміністрації надійшли заперечення на апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості, в яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. У даних запереченнях зазначено, що поки передавальний акт не затверджено, відповідач є діючою юридичною особою, яка перебуває в стані припинення, однак має права та несе встановлені законом обов`язки. Станом на сьогоднішній день відбулося часткове правонаступництво Білгород-Дністровської районної державної адміністрації публічно-владне правонаступництво, без переходу майна, майнових прав та обов`язків, тому відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/680/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023. На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/680/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 про відмову у заміні сторони виконавчого провадження у справі №916/680/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/680/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/680/21. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 про відмову у заміні сторони виконавчого провадження у справі №916/680/21 - залишено без руху; встановлено Одеському обласному центру зайнятості строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 2 684,00 грн. протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Одеському обласному центру зайнятості, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. До Південно-західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. До даної заяви було додано докази сплати судового збору. Таким чином недоліки апеляційної скарги було усунуто. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 про відмову у заміні сторони виконавчого провадження у справі №916/680/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 05.07.2023; призначено справу № 916/680/21 до розгляду у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 27 липня 2023 року о 14:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів. 27.07.2023 у судовому засіданні прийняла участь представник Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Кононенко Н.В. Представники інших сторін у судове засідання не з`явилися. Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, якою призначено справу №916/680/21 до розгляду на 27.07.2023 о 14:30, направлялася засобами поштового зв`язку на адресу Одеського обласного центру зайнятості та Саратської районної державної адміністрації Одеської області. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія даної ухвали від 12.06.2023 була отримана Одеським обласним центром зайнятості 19.06.2023. Копія ухвали від 12.06.2023 не була отримана Саратською районною державною адміністрацією Одеської області у зв`язку з «відсутністю адресата за вказаною адресою», що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Відповідно до ч. 2, 7 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. З врахуванням встановлених обставин відсутності відповідача за адресою, яка була відома суду та керуючись положеннями ч. 2, 7 ст. 120 ГПК України, колегія суддів вважає відповідача повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в Південно-західному апеляційному господарському суді. Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, якою призначено справу №916/680/21 до розгляду на 27.07.2023 о 14:30, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 13.06.2023. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України.) Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 27.07.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 про відмову у заміні сторони виконавчого провадження у справі №916/680/21, до суду не повідомлялося. Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Одеського обласного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 про відмову у заміні сторони виконавчого провадження у справі №916/680/21, не дивлячись на відсутність окремих представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя. Фактичні обставини, встановлені судом. Одеський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Саратської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення 22 928,87 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.06.2021 позов Одеського обласного центру зайнятості до відповідача Саратської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення 22 928,87 грн задоволено, стягнуто з Саратської районної державної адміністрації Одеської області до бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованість виплаченої суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, якого поновили на роботі за рішенням суду у сумі 22 928,87 грн., та стягнуто з Саратської районної державної адміністрації Одеської області на користь Одеського обласного центру зайнятості 2 270,00 грн. судового збору. 19.07.2021 на виконання рішення були видані відповідні накази. 28.10.2022 за вх.суду №2-963/22 Одеський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження з Саратської районної державної адміністрації Одеської області на правонаступника Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області. В обґрунтування своєї заяви Одеський обласний центр зайнятості посилався на наступне: - 20.09.2021 орган Казначейства надав відповідь за №16-16-06/7615 про перенаправлення заяви Одеського ОЦЗ про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2021 з урахуванням ухвали Господарського суду Одеського області від 10.08.2021 щодо стягнення з Саратської районної державної адміністрації Одеської області на користь Одеського ОЦЗ 2 270,00 грн. та 22 928,00 грн. за належністю, а саме до Управління Державної казначейської служби України у Саратському районі Одеської області. - Управління Державної казначейської служби України у Саратському районі Одеської області 04.10.2021 та 21.10.2021 повернуло виконавчі документи на підставі вимог пп.3 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 зі змінами та доповненнями (далі Порядок) без виконання. У супровідному листі орган Казначейства зазначив, що під час виконання наказів Господарського суду Одеської області було встановлено, що рахунки такої установи як Саратська районна державна адміністрація Одеської області (ЄДРПОУ 04056871), з яких можливо було б здійснити безспірне списання, в Управлінні відсутні. - 02.12.2021 Одеським ОЦЗ вищезазначені накази були вдруге направлені на примусове виконання до органу Казначейства. 22.12.2021 орган Казначейства на підставі п.п.3 п.9 ПКМУ від 03.08.2011 за №845 повернув накази про примусове виконання рішення по справі №916/680/21. До наказу було додано листа від 22.12.2021р №16-08-06/10704, в якому повторно зазначено, що під час розгляду вищевказаних наказів суду було встановлено, що рахунки такої установи як Саратська районна державна адміністрація Одеської області (вул. Крістіана Вернера, буд. 84, смт. Сарата, Одеська обл., 68200, код ЄДРПОУ 04056871), з яких можливо було б здійснити безспірне списання, відсутні. - 02.02.2022 Одеським ОЦЗ було направлено вищезазначені накази на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса). У повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 14.02.2022 №03.01-4045 та 15.02.2022 №03.01-4193 було вказано, що відповідно до ч.2 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Як вказав заявник, при розгляді справи №916/680/21 у Господарському суді Одеської області Саратська районна державна адміністрація Одеської області (ЄДРПОУ 04056871) згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб знаходилась в стані припинення. У Додатку 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р визначено перелік районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17.07.2020р №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів». Цим переліком передбачено, що у Одеській області Саратську райдержадміністрацію реорганізовано та приєднано до Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області. В результаті утворення та реорганізації районів Саратська районна державна адміністрація Одеської області реорганізована шляхом приєднання до Білгород-Дністровської районної адміністрації Одеської області та остання є правонаступником всього майна, прав та обов`язків приєднаної районної державної адміністрації. У разі заміни сторони виконавчого провадження по вищевказаній справі, безспірне списання коштів буде здійснюватися в межах видатків Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (вул. Грецька, 24, м. Білгород-Дністровський, 67700), як правонаступника Саратської районної державної адміністрації.

Мотивувальна частина. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про заміну сторони виконавчого провадження, виходячи з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно із абзацом першим частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Частинами першою, другою статті 334 ГПК України визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Отже, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Така стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. За статтею 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 ГПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації. Натомість правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника (див. висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17). Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. При цьому можна виділити дві форми публічного правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво. Перша форма публічного правонаступництва - фактичне правонаступництво передбачає передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи. Натомість процесуальне публічне правонаступництво передбачає заміну судом сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2022 у справі № 8252/21, від 15.03.2023 у справі № 910/4516/20). Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок). Згідно з п.5,6 вказаного Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади. Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р, зокрема, вирішено відповідно до пункту 6 частини першої статті 20, пункту 5 частини другої статті 23 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» і статті 7-1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX Про утворення та ліквідацію районів, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком

1. У Додатку 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р визначено перелік районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів». Цим переліком передбачено, що у Одеській області Саратську райдержадміністрацію реорганізовано та приєднано до Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області. В результаті утворення та реорганізації районів Саратська районна державна адміністрація Одеської області реорганізована шляхом приєднання до Білгород-Дністровської районної адміністрації Одеської області. Згідно п.8 «Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації РДА, а також правонаступництва щодо майна прав та обов`язків РДА, що припиняються» затвердженого постановою КМУ від 16.11.2020 №1321: Перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів у разі утворення райдержадміністрації на території ново утвореного району, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та затвердження передавального акта комісії з реорганізації. Як встановлено судом, на даний час передавальний акт Саратської райдержадміністрації не затверджено. Відповідно до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 16.01.2021р №42/од-2021 «Про утворення комісії з реорганізації Саратської районної державної адміністрації» головою комісії з реорганізації Саратської районної державної адміністрації визначено Кабатова Є.О. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що «при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. …Отже, уже з дня державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП «Донецька залізниця». З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП «Донецька залізниця» свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. ...Державна реєстрація рішення про припинення ДП «Донецька залізниця» була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду ДП «Донецька залізниця» знаходилася в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями». У даному випадку, внаслідок реєорганізації шляхом приєднання єдиним правонаступником Саратської районної державної адміністрації Одеської області є Білгород-Дністровська районна адміністрація Одеської області і саме до неї переходять всі права, обов`язки та повноваження відповідача у даній справі. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). «Право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року). Протягом періоду, що розглядається, стягненню присуджених виплат перешкоджали скоріше законодавчі заходи, ніж неправомірна поведінка ДВС. З цього приводу Суд нагадує свою усталену практику, відповідно до якої позов про відшкодування шкоди до ДВС не може вважатися ефективним засобом правового захисту, якщо затримка виконання судових рішень виникла з причин, що виходять за межі повноважень ДВС (SOLOVYEVA v. UKRAINE, № 32547/03,§ 17, ЄСПЛ, від 13 грудня 2005 року). Європейський суд з прав людини вказує, що «держава є відповідальною за борги державного підприємства, не дивлячись на те, що підприємство є окремою юридичною особою. Таким чином, держава є відповідальною за невиплату заявнику сум, присуджених йому рішеннями, що винесені проти такого підприємства. Суд вважає, що Уряд не продемонстрував, що підприємство мало достатню інституційну та операційну незалежність від держави, щоб звільнити державу від відповідальності за Конвенцією за дії чи бездіяльність цього підприємства. Таким чином, Суд вирішує, що держава є відповідальною за борги такого підприємства, як наведено у цій справі (див., наприклад, рішення у справі Garkusha v. Ukraine, заява № 4629/03, пункт 25, рішення від 13 грудня 2005 року; рішення у справі Martynov v. Ukraine) заява № 36202/03, пункт 23, рішення від 14 грудня 2006 року; та рішення у справі Solovyev v. Ukraine, пункт 20). Суд зауважує, що рішення суду від 4 листопада 2003 року та від 2 червня 2006 року залишалися невиконаними близько 4 років і 8 місяців та 2 років і 1 місяця відповідно. Суд нагадує, що він вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справах, які стосувалися аналогічних питань (див., наприклад, рішення у справі Garkusha, згадане вище, пп. 24-25, рішення у справі Mykhaylenky and Others, згадане вище, п. 55, та рішення у справі Voytenko, згадане вище, пп. 39-43). Розглянувши всі подані матеріали, Суд вирішує, що Уряд не надав жодного переконливого факту чи аргументу який дозволив би Суду дійти іншого висновку у цій справі. Таким чином, у цій справі має місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції» (STANKOVSKAYA v. UKRAINE, № 20984/04, § 25 - 30, ЄСПЛ, від 11 грудня 2008 року). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що «забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності». Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України). На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (стаття 82 ЦК України). Колегія суддів враховує, що Саратська районна державна адміністрація Одеської області не має достатньої інституційної та операційної незалежності від держави. Саме держава прийняла рішення про приєднання Саратської районної державної адміністрації Одеської області до Білгород-Дністровська районна адміністрація Одеської області та таке рішення не реалізовувала протягом значного періоду часу. Рішення суду про стягнення з Саратської районної державної адміністрації Одеської області на користь Одеського обласного центру зайнятості коштів не виконується більше двох років. Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі статтею 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. Відповідний висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року по справі № 296/443/16-ц. З огляду на викладене вище, враховуючи те, що Одеський обласний центр зайнятості станом на теперішній час фактично позбавлений можливості виконати рішення у справі №916/680/21 щодо стягнення з відповідача грошових коштів шляхом безспірного списання у зв`язку з відсутністю в останнього рахунків, а єдиним правонаступником Саратської районної державної адміністрації Одеської області є Білгород-Дністровська районна адміністрація Одеської області, то саме до неї переходять всі права, обов`язки та повноваження відповідача, зокрема, і у даній справі, то не підписання передавального акту у зв`язку зі зволіканням держави не може слугувати підставою для обмеження права позивача на виконання судового рішення. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до п. 1, 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; обов`язковість судового рішення. Відповідно до ч. 1, 2, 4, 7 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. З метою дотримання принципів верховенства права та обов`язковості судового рішення, колегія суддів вважає за потрібне у даному випадку керуватися положеннями Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ГПК України, а не положеннями «Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації РДА, а також правонаступництва щодо майна прав та обов`язків РДА, що припиняються» затвердженого постановою КМУ від 16.11.2020 №1321, оскільки саме це забезпечить остаточність судового рішення та неухильність його виконання. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником та заміну відповідача (боржника) у справі №916/680/21 Саратську районну державну адміністрацію Одеської області на правонаступника Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області. Висновки суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У даному випадку судом першої інстанції не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником. Відповідно ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У даному випадку було задоволено апеляційну скаргу позивача, у зв`язку з чим судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію. Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 про відмову у заміні сторони виконавчого провадження у справі №916/680/21 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 про відмову у заміні сторони виконавчого провадження у справі №916/680/21 скасувати. Прийняти нове рішення про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником. Замінити відповідача (боржника) у справі №916/680/21 Саратську районну державну адміністрацію Одеської області (68200, Одеська область, Саратський р-н, смт Сарата, вул. Крістіана Вернера, 84, код ЄДРПОУ 04056871) на правонаступника Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24, код ЄДРПОУ 04056813). Стягнути з Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24, код ЄДРПОУ 04056813) на користь Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адм. Лазарєва, 10, код ЄДРПОУ 03491435) судові витрати у сумі 2 684,00 грн. за подачу апеляційної скарги. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 01.08.2023. Головуючий К.В. Богатир Судді: Л.В. Поліщук С.В. Таран