LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС1.380.2019.007084

від 01.08.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у спра…

УХВАЛА 01 серпня 2023 року м. Київ справа №1.380.2019.007084 адміністративне провадження № К/9901/4055/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Бучик А.Ю., суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 (головуючий суддя Клименко О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 (колегія суддів у складі: Курильця А.Р., Кушнерика М.П., Мікули О.І.) у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департамента державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про знесення самовільно збудованої господарської споруди, В С Т А Н О В И В: І. РУХ СПРАВИ

1. Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - позивач, ДАБІ України) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про знесення самовільно збудованої господарської споруди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході перевірки встановлено, що відповідачами розпочато будівельні роботи з відхиленням від будівельного паспорту, виданого від 02.04.2019 №393 відділом містобудування та архітектури Жовківської РДА. Неодноразові попередні приписи про усунення порушень відповідачами не виконувались, що є підставою для порушення питання про знесення самочинного будівництва.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду 21.07.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 23.12.2020, позов задоволено.

3. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Як установлено судами попередніх інстанцій, на підставі направлення на здійснення позапланової перевірки від 09.07.2019 №441/19-пз, наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976 головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_5 , проведено позапланову перевірку будівельних робіт, які здійснюються ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є замовниками будівельних робіт згідно Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 22.05.2019 №ЛВ 061191420717 та згідно Повідомлення про зміну даних у повідомленні, поданого від 11.07.2019 за вх. 103/19/16-3-3439 на Реконструкцію індивідуального житлового будинку та господарської будівлі на АДРЕСА_1 . Однак, відповідачами розпочато будівельні роботи господарської будівлі з відхиленням від будівельного паспорту, виданого 02.04.2019 №393 відділом містобудування та архітектури Жовківської РДА, а саме: на межі з сусідньою земельною ділянкою влаштовано стовпчиковий фундамент, по периметру споруди влаштовано стрічковий фундамент, розташування якого не відповідає зазначеному будівельному паспорту, а саме, не відповідає Схемі забудови земельної ділянки, що є невід`ємною частиною зазначеного будівельного паспорту. Такими своїми діями відповідачі порушили ч.1 ст.27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.2.16, 2.10 Порядку видачі будівельного паспорту, затвердженого Наказом №103 Міністерства регіонального розвитку, за та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 та п.6.1.41.ДБН Б.2.2 -12:18 "Планування і забудова територій". За результатами перевірки складено Акт від 18.07.2019 № 441/19-пз, протоколи про адміністративне правопорушення стосовно гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 від 18.07.2019, а також замовникам будівельних робіт видано приписи від 18.07.2019 № 441/19-пз та № 441/19-пз/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено відповідні протоколи. 30.07.2019 позивачем за результатами розгляду протоколів про адміністративне правопорушення №441/19-пз/1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 винесено постанови № 60/15/19-ф/пз, якими останніх визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу. В подальшому, 13.09.2019 позивач намагався здійснити перевірку виконання вимог приписів від 18.07.2019 № 441/19-пз та № 441/19-пз/1, однак провести перевірку не виявилось можливим, оскільки на момент її здійснення відповідачі або їх уповноважений представник були відсутні на місці. 15.11.2019 проведено позапланову перевірку щодо виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №441/19-пз/1 та № 441/19-пз від 18.07.2019, виданих відповідачам стосовно порушень, виявлених під час перевірки, по об`єкту будівництва: "Реконструкція (індивідуального житлового будинку та господарської будівлі на АДРЕСА_1 ". Під час проведення перевірки об`єкту будівництва встановлено, що приписи від 18.07.2019 за №441/19-пз/1 та №441/19-пз не виконано. На об`єкті будівництва наявні порушення протипожежних відстаней від нового об`єкту будівництва до сусіднього житлового будинку (існуючого), саме відстань між будівлями складає 4,41 м. (що є порушенням вимог абз. 1 ч. 3, п. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 3 п. 14 постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю"; та Таблиці 15.2 ДБН Д.2.2-12:2018 Планування і забудова територій). За результатами даної перевірки складено акти від 15.11.2019 №806/19-пз та №807/19, протокол про адміністративне правопорушення №806/19-пз від 15.11.2019 відносно ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого останнього постановою від 28.11.2019 №117/15/19-ф/пз притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу. Неодноразове ігнорування вимог контролюючого органу стало підставою для звернення позивача до суду з указаним позовом. ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що відповідачами в установлений термін добровільно не виконано вимог, встановлених в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відтак наявні підстави для зобов`язання відповідачів знести самочинно збудовану споруду. IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.03.2019 у справі №814/2645/18 та від 06.03.2019 у справі №810/5680/15. Крім того вказано про порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме, не досліджено зібрані у справі докази.

7. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

8. Від інших учасників справи відзиви на адресу суду не надходили. V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ 9.Дослідивши спірні правовідносини в межах касаційного перегляду справи відповідно до статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції зазначає наступне. 10.Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. 11.Виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. 12.Отже, законодавцем чітко визначено які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції. 13.Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах. 14.Під подібністю мається на увазі, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. 15.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 по справі №910/719/19 вже наголошувала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. 16.Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах. 17.Так, у справі №814/2645/15 на постанову Верховного Суду від 06.03.2019 у якій посилаються відповідачі на підтвердження підстав для касаційного оскарження судових рішень у справі, яка розглядається, встановлено, що будівельні роботи з реконструкції літньої кухні з прибудовою до неї проводились без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи та без затвердження проектної документації. 18.У справі №810/5680/15 в постанові від 06.03.2019 Верховний Суд встановив, що предметом розгляду є правомірність будівельних робіт з будівництва садового будинку з мансардою без отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт. 19.Тобто у вказаних постановах мова йде про самочинне будівництво, здійснене як без дозвільної документації на виконання будівельних робіт, так і без затвердженої проектної документації. 20.В свою чергу у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачі, здійснюючи будівництво господарської будівлі, розпочали його з відхиленням від будівельного паспорту, виданого від 02.04.2019 №393 відділом містобудування та архітектури Жовківської РДА, а саме з порушенням схеми забудови земельної ділянки. 21.Детальний аналіз зазначених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 постанов Верховного Суду, на які зроблено посилання у касаційній скарзі, як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. 22.Відповідно пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. 23.Отже, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю. 24.Крім того, Верховний Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції вже надано відповідну оцінку доводам відповідачів стосовно неврахування тих чи інших доказів, а повторне зазначення їх у касаційній скарзі має на меті лише спонукати суд до переоцінки доказів у справі. З огляду на викладене, керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департамента державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про знесення самовільно збудованої господарської споруди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий: А.Ю. Бучик Судді: Н.В. Коваленко А.І. Рибачук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»