Постанова 4856 № 560/9171/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/9171/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 01 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_1 про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати постанову від 02.05.2023 ВП № 70866224 про накладення штрафу в розмірі 5100 гривень. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Зокрема, апелянт зазначає, що кошти, нараховані ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №560/3125/20 не включені у виплатні документи, оскільки відсутнє відповідне фінансування. Отже, рішення суду не виконано у зв`язку із наявністю поважних причин, що є підставою для скасування спірної постанови державного виконавця. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що постановою Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №560/1080/19 залишено без задоволення касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у непроведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року у зв`язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року, згідно з довідкою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року у зв`язку із зміною з 01 січня 2019 року суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VІІІ, згідно з довідкою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року у зв`язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року, з урахуванням довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 21 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року у зв`язку із зміною з 01 січня 2019 року суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VІІІ, з урахуванням довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року. Згідно з постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.01.2023 відкрито провадження з виконання виконавчого листа №560/1080/19 виданого 18.01.2023 та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів. Відповідно до інформації, викладеної в листі Головного управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за №2200-0902-8/30709 від 18.04.2023, на виконання рішення суду - постанови Верховного Суду від 30.11.2022, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року по січень 2019 року. Розмір щомісячного довічного грошового утримання станом на 04.12.2018 та на 01.01.2019 склав 42239,37 грн. Сума доплати за період з 04.12.2018 по 31.01.2019 становить 16 383,11 грн, і буде виплачена при відповідному фінансуванні в порядку календарної черговості дати набрання рішенням законної сили в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виконало рішення Верховного Суду в частині нарахування належної позивачу суми 16383,11 гривень, але не виплатило їх. Оскільки станом на 02.05.2023 рішення суду не виконано, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 02.05.2023 ВП №70866224, якою за невиконання рішення суду без поважних причин, накладено на боржника - Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф у розмірі 5100 гривень. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду. Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, суд враховує наступне. Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства. Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Частинами 2 та 3 ст.14 КАС України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі-Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Стаття 63 Закону № 1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII. Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Отже, невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Оцінюючи обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що черговість виплат та незатвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік не є поважною підставою для невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, в повному обсязі, та є порушенням ст. 129-1 Конституції України. Крім того, суд враховує, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 , поданої в порядку ст. 383 КАС України від 01.05.2023, судом постановлено ухвалу від 18 травня 2023 року по справі № 560/1080/19, якою визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті нарахованої на виконання постанови Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №560/1080/19 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання за період з 04.12.2018 по 31.01.2019 в розмірі 16383,11 гривень, відмовивши в інших частинах прохальної частини цієї заяви. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме повного виконання судового рішення, відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України та ст. 370 КАС України. Отже, рішення суду виконано позивачем лише в частині нарахування щомісячного довічного грошового утримання. Здійснення перерахунку та нарахування є лише передумовою його виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки судовим рішенням зобов`язано боржника не лише провести перерахунок, але й виплатити стягувачу суму перерахованого щомісячного довічного грошового утримання. При цьому, в ході розгляду спірних правовідносин не встановлено об`єктивної неможливості невиконання рішення суду та наявність поважних причин невиконання судового рішення позивачем у встановлений державним виконавцем строк. Таким чином, постанова, якою на позивача накладено штраф у розмірі 5100,0 грн за невиконання рішення суду у справі №№560/1080/19 була прийнята відповідачем на підставах, у спосіб та в порядку, що передбачені чинним законодавством, за відсутності поважних причин для невиконання боржником судового рішення зобов`язального характеру, а тому відсутні підстави для її скасування. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.