Постанова 4854 № 400/6017/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/6017/22 Перша інстанція: суддя Брагар В. С., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Турецької І. О., суддів Косцової І. П., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення № 143150011256 від 07.02.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; - зобов`язати зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 періоди роботи на посаді складальника корпусів металевих суден ПАТ «Суднобудівний завод «ОКЕАН» з 03.12.1984 по 12.07.1993 та на посаді газоелектрозварника на МП «ДОВВЕР-ЛИМИТЕД» з 01.07.1993 по 03.05.1994; - зобов`язати зарахувати до загального страхового стажу роботи в якості фізичної особи-підприємця у період з 16.01.1995 по 31.12.2010; - зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії. Окрім цього, позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору. В обґрунтування заявлених вимог позивач пояснив, що подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, до якої надав пакет необхідних документів. За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та стажу із шкідливими і важкими умовами праці № 143150011256 від 07.02.2022 з підстав недостатності пільгового стажу. Зокрема, до пільгового стажу пенсійний орган не зарахував період роботи на посаді складальника корпусів металевих суден ПАТ «Суднобудівний завод «ОКЕАН» з 03.12.1984 по 12.07.1993, обґрунтовуючи тим, що записи трудової книжки не місять інформації щодо умов роботи, зайнятості на певних роботах повний робочий день та характер виконуваної роботи, а уточнюючу довідку з цього приводу заявник не надав. Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 07.02.2022 №143150011256 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач вважає протиправним рішення та указує, що оскаржуване рішення порушує його право на соціальний захист, визначене статтею 46 Конституції України, зокрема, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи на посаді складальника корпусів металевих суден ПАТ "Суднобудівний завод "ОКЕАН" у період з 03.12.1984 по 12.07.1993, на посаді газоелектрозварника на МП "ДОВВЕР - ЛИМИТЕД" у період з 01.07.1993 по 03.05.1994 та до загального страхового стажу періоди роботи з 16.01.1995 по 31.12.2010 як фізичної особи-підприємця. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №143150011256 від 07.02.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи на посаді складальника корпусів металевих суден ПАТ "Суднобудівний завод "ОКЕАН" у період з 03.12.1984 по 12.07.1993 та на посаді газоелектрозварника на МП "ДОВВЕР-ЛИМИТЕД" у період з 01.07.1993 по 03.05.1994 та до загального страхового стажу період роботи з 16.01.1995 по 31.12.2010 як фізичної особи-підприємця. Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду, викладених в рішенні. Суд стягнув з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пільговий характер роботи позивача у спірні періоди підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 та наданими позивачем довідками підприємства. На думку суду, відповідач безпідставно посилався на неподання уточнюючої довідки за спірний період, як на підставу неврахування цього періоду до пільгового стажу, з огляду на наявність архівної довідки та наказу підприємства, які підтверджують факт роботи позивача на відповідних роботах, що дають право на пільгову пенсію. Також, суд першої інстанції встановив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно відмовив позивачу в зарахуванні до загального стажу періоду з 16.01.1995 по 31.12.2010 як фізичної особи-підприємця, з огляду на підтвердження такого стажу відповідними доказами. Позовні вимоги суд задовольнив шляхом зобов`язання відповідача зарахувати відповідні періоди та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ГУ ПФУ в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що заява ОСОБА_1 про призначення пенсії розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області за принципом екстериторіальності. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, мотивуючи прийняте рішення про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах скаржник стверджує, що пільговий стаж роботи позивача за Списком № 2 не визначений через відсутність уточнюючих довідок, в той час як страховий стаж складає - 25 років 7 місяців 20 днів. Далі скаржник зауважив, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах необхідна наявність пільгового стажу роботи, визначеного статтею 144 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підтвердженого у встановленого законом порядку. З огляду на відсутність у позивача необхідного страхового та спеціального стажу роботи, скаржник вважає, що оскаржуване рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах від 07.02.2022 є правомірним. ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які ідентичні доводам, викладеним у позовній заяві, та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність апеляційної скарги, у зв`язку з чим просить в задоволенні скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін. ГУ ПФУ в Миколаївській області не скористалось своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Враховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 143150011256 від 07.02.2022 про відмову в призначені пенсії. В оскаржуваному рішенні відповідач визначив, що страховий стаж позивача становить 25 років 7 місяців 20 днів, пільговий стаж - відсутній. Відповідач, під час розгляду документів, до страхового стажу не врахував період роботи на посаді складальника корпусів металевих суден ПАТ «Суднобудівний завод «ОКЕАН» з 03.12.1984 по 12.07.1993, оскільки записи трудової книжки не місять інформації щодо умов роботи, зайнятості на певних роботах повний робочий день та характер виконуваної роботи. Орган Пенсійного фонду зазначив, що для зарахування цього періоду необхідно долучити уточнюючу довідку про підтвердження періоду роботи в шкідливих і важких умовах праці та зайнятість повний робочий день на вказаних роботах. Період здійснення підприємницької діяльності протягом січня 2004 року червня 2010 року відповідач зарахував до загального страхового стажу пропорційно сплаченим внескам. Позивач вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії, звернувся до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. Відповідаючи на довід скаржника стосовно того, що пільговий стаж позивача не підтверджується записами в трудовій книжці та наданими уточнюючими довідками, колегія суддів зазначає таке. Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Згідно з частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Як встановлено частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Аналогічні норми містить Закон №1788-ХІІ, стаття 13 якого визначає порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 22 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Стаття 62 цього Закону встановлює, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також Порядок №637). Згідно пункту 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Вказана норма перекликається із положеннями статті 62 Закону №1788-ХІІ, яка також передбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пункт 3 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пункт 20 Порядку №637 передбачає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджений Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, пунктом 2150300а-18187 розділу XIV «Металообробка» передбачена робота з шкідливими та важкими умовами праці - «складальники корпусів металевих суден», пунктом 1030200а-18559 розділу ІІІ «Металургійне виробництво» -«газоелектрозварник». Слід відмітити, що віднесення посад, на яких працював позивач до переліку робіт, з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці сторонами не оспорюється. Як свідчать матеріали справи, позивач під час звернення із заявою про призначення пенсії надав трудову книжку та документи, які підтверджують стаж роботи на посадах, передбачених Списком №

2. Так, трудова книжка ОСОБА_1 містить записи, що підтверджують роботу позивача на посадах із шкідливими та важкими умовами праці, а саме: - запис № 4 вiд 03.12.1984 - прийнятий у цex 11 складальником корпусів металевих суден 1 розряду (ПАТ "Суднобудівний завод "ОКЕАН"), наказ №82/1 вiд 30.11.1984; - запис № 5 вiд 01.05.1985 - присвоєний 2 розряд складальника корпусів металевих суден у ц. 11, наказ № 109/о вiд 06.05.1985; - запис №6 вiд 01.06.1987 - присвоєний 3 розряд складальника корпусів металевих суден у ц.11, наказ №171/к вiд 10.06.1987року; - запис №7 вiд 15.07.1990 - присвоєний 4 розряд складальника корпусів металевих суден у ц. 11 , наказ №476-к вiд 20.07.1990; - запис №8 вiд 12.07.1993 - звільнений за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України, наказ №135/2 вiд 16.07.1993; - запис № 9 вiд 01.07.1993 прийнятий газоелектрозварником МП «ДОВВЕР ЛИМИТЕД», наказ № 40-к вiд 06.07.1993; - запис № 10 вiд 03.05.1994 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 31-к вiд 03.05.1994; - запис 11-12 свідчить, що у період з 01.11.1997 по 01.12.1997 позивач працював на ТОВ Фiрмi "Мерлiн" на посаді пекаря. -запис 13- 14 про те, що з 24.09.2021 позивач прийнятий на роботу до ТОВ "Епiцентр К" та працює там по теперішний час. У період з 16.01.1995 по 22.10.2021 позивач здійснював підприємницьку діяльність, як фізична особа - підприємець - реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 , перебуваючи на фіксований та спрощений системі оподаткування. Відповідно до архівної довідки Миколаївської ОДА від 16.03.2021, у період з 03.12.1984 по 12.07.1993 позивач працював у ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" (ПАТ "Суднобудівний завод «ОКЕАН»), яке рішенням перших загальних зборів акціонерів вiд 22.02.2001 перейменоване у ВАТ "Дамен Шiпярдс Океан", рішенням восьмих зборів акціонерів вiд 10.12.2003 перейменоване на ВАТ "Вадан Ярдс Океан", рішенням одинадцятих зборів акціонерів вiд 10.12.2008 перейменоване на ПАТ "Вадан Ярдс Океан" та рішенням дванадцятих зборів акціонерів вiд 18.03.2011 перейменоване на ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" . Увесь час роботи у вказаному товаристві позивач працював на посаді складальника корпусів металевих суден у цеху №9,11. 01.07.1993 позивач прийнятий на роботу до МП "ДОВВЕР - ЛИМИТЕД" на посаду газоелектрозварника та 03.05.1994 звільнений за власним бажанням у відповідності до статті 38 КЗпП України. Характер роботи позивача на посадах зі шкідливими та важкими умовами праці також підтверджується: - довідкою Державного apxiвy Миколаївської області № С-1432/03-05 вiд 18.12.2020 про роботу та заробітну плату ОСОБА_2 , 1964 року народження, (табельний номер НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) у цеху 11 ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" за період з грудня 1984 по вересень 1993, - копією наказу ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" вiд 25.03.1998 № 217/0 «Про підсумки атестації робочих місць в ц. 11», з додатком переліку робочих місць, посад по цеху №11, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 Оскільки, вищенаведеними записами трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується пільговий характер роботи позивача на посадах, що передбачені Списком №2, а в довідках наявні відомості про роботу із шкідливими і важкими умовами праці, та щодо атестації робочих місць, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про помилковість відмови відповідача у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу позивача. На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФУ в Донецькій області протиправно не зарахувало ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком 2 періоди роботи на посаді складальника корпусів металевих суден ПАТ "Суднобудівний завод "ОКЕАН" з 03.12.1984 по 12.07.1993, на посаді газоелектрозварника на МП "ДОВВЕР - ЛИМИТЕД" з 01.07.1993 по 03.05.1994. Стосовно ж доводів скаржника щодо зарахування до загального стажу ОСОБА_1 періоду здійснення підприємницької діяльності, відповідно до внесених страхових внесків, слід зазначити таке. Пункт 2 статті 24 Закону № 1058 - IV передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Підпункт 1 пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 визначає, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за нормами Закону № 1058 врегульоване Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Пункт 2.1. розділу II Порядку № 22-1 встановлює, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по ЗО червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.' Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 доповнений пунктом 3-1, який встановлює, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 цього Закону включаються періоди, зокрема з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Відповідно до розділу II пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» №793 від 03.10.2018 внесені зміни до пункту 4 Порядку №637, пункт 4 доповнений абзацом наступного змісту: «Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.» Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа підприємець, що підтверджується свідоцтвом про Державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 013786 від 16.01.1995. У період з 01.01.2003 по 31.12.2006 перебував на фіксованій системі оподаткування та з 01.01.2007 по 22.10.2021 на спрощеній системі оподаткування. На підтвердження трудового стажу за період з 16.01.1995 по 31.12.2010 як фізичної особи - підприємця позивач надав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 16.01.1995, патенти про сплату суми фіксованої плати прибуткового податку, свідоцтва про сплату єдиного податку та платіжні доручення. Таким чином, враховуючи вищевикладені норми законодавства та надані позивачем докази, в тому числі до органу пенсійного фонду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність відмови відповідача щодо зарахування до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 16.01.1995 року по 31.12.2010 року як фізичної особи-підприємця. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, на думку колегії суддів, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку. Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений. Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя І. П. Косцова суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 01.08.2023.