Постанова 4852 № 160/1103/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 160/1103/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року в адміністративній справі №160/1103/23 (головуючий суддя першої інстанції Боженко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Позивач 20.01.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: - визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не зазначення в довідці, яка враховується для перерахунку пенсії, додаткових видів грошового забезпечення, а саме: за кваліфікацію 3% та за службу в умовах режимних обмежень 15%, що призвели до зменшення розміру його пенсії; - зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видати йому довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з зарахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: за кваліфікацію 3% та за службу в умовах режимних обмежень 15%, та всі необхідні документи для компенсації грошових втрат, що виникли з 2016 року в результаті недоотримання пенсії і передати їх до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року вказану вище позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки у встановлений судом строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів. 22 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду. Зазначає, що спірну довідку отримав 06.09.2021 року та з того моменту було доведено, що при обрахуванні пенсії не отримує додаткових видів грошового забезпечення, які отримував з 2005 року, деталізує усі наступні взаємовідносини з відповідачем та третьою особою. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Позивач зазначає, що скористався своїм правом на досудове врегулювання спору шляхом звернення до Міністерства оборони України зі скаргою на протиправні дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Оскільки відповіді на заяву позивача не надійшло, то відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, до спірних правовідносин має застосовуватися шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, який має обраховуватися з 02.09.2022 року (дата отримання Міністерством оборони України заяви позивача). Відповідач відзив на апеляційну скаргу на подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років (а.с. 16-17). Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на звернення позивача підготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення від 06.06.2021 року №ФД107153 (а.с. 14). Ознайомившись 06.09.2021 року зі змістом довідки, позивачем виявлено, що до неї не включені додаткові види грошового забезпечення, а саме - за кваліфікацію 3% та за службу в умовах режимних обмежень 15%. Вважаючи дії відповідача щодо не зазначення у довідці додаткових видів грошового забезпечення протиправними, позивач оскаржив такі дії до суду. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що посилання відповідача на обставини щодо взаємодії з відповідачем та третьою особою під час досудового врегулювання спору не мають юридичного значення, оскільки шестимісячний строк звернення до суду не зупиняє свій перебіг під час процедури позасудового врегулювання спору, при цьому сам позивач конкретно вказав, що про зміст нової довідки про розмір його грошового забезпечення він дізнався 06.09.2021 року. Відповідно, саме з цієї дати позивач вважається таким, що був обізнаний про порушення свого права та мав звернутися до суду з позовною заявою до 07.03.2022 року включно. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд. Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18. Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 20.01.2023 року (згідно штампу реєстрації), заявив позовні вимоги щодо оскарження дій відповідача, які полягають у не зазначенні в довідці про розмір грошового забезпечення від 06.06.2021 року №ФД107153, яка враховується для перерахунку пенсії, додаткових видів грошового забезпечення. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України. Апеляційний суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Згідно тексту позову та заяви про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років з 2005 років. У червні 2021 році позивач вперше звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про підготовку та надання до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії. Позивач зазначив, що у вересні 2021 року отримав від відповідача лист від 06.09.2021 року №7/15897/11, з якого вбачалося, що оновлена довідка для перерахунку пенсії направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Також в заяві про поновлення строку зазначено, що 15.09.2021 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявами про ознайомлення з пенсійної справою та проведення перерахунку пенсії та лише 13.10.2021 року позивач отримав відповіді на свої заяви. Таким чином, апеляційний суд вважає, що саме з дня ознайомлення з листом відповідача від 06.09.2021 року №7/15897/11, позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів, що виразилися у незазначені додаткових видів грошового забезпечення у довідці для перерахунку пенсії. Колегія суддів зазначає, що позивач повинен був дізнатись про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і за відсутності сформованих довідок, як складової в алгоритмі перерахунку пенсії, 1 січня відповідного року. При цьому, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду 20.01.2023 року з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України. Посилання позивача на те, що ним вживалися дії щодо досудового врегулювання спору шляхом звернення до відповідача, до пенсійного органу та подання скарг до вищих керівних органів державної влади, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачена можливість досудового порядку вирішення спору. Відтак, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про те, що фактично позивач дізнався про порушення своїх прав 06 вересня 2021 року, оскільки саме з листа відповідача 06.09.2021 року №7/15897/11 позивач дізнався про відсутність додаткових видів грошового забезпечення в оновленій довідці. Скаржником в заяві про поновлення строку звернення до суду та апеляційній скарзі не наведено поважних причин пропущення встановленого КАС України строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, та в матеріалах справи такі докази відсутні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом та залишення позову без розгляду. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року в адміністративній справі №160/1103/23 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року в адміністративній справі №160/1103/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко