LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд564/376/22

від 25.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 липня 2023 року м. Рівне Справа № 564/376/22 Провадження № 22-ц/4815/901/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Гордійчук С. О., Хилевича С. В. секретар судового засідання - Пиляй І. С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 05 червня 2023 року у складі судді Грипіч Л. А., постановлене в м. Костопіль Рівненської області о 10 годині 09 хвилин, повний текст рішення складено 14 червня 2023 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі земельної ділянки, яка знаходиться в спільній частковій власності. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у її приватній власності знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також 1/2 частини земельної ділянки за вказаною адресою з кадастровим номером: 5623410100:03:006:0202, площею 0,0596 га. Відповідач ОСОБА_2 проживає у новозбудованому житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який також розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 5623410100:03:006:0202, площею 0,0596 га, 1/2 частина якої належить йому. Вказувала, що право власності на 1/2 земельній ділянці 3 кадастровим номером: 5623410100:03:006:0202, площею 0,0596 га позивачем оформлено на підставі ухвали про затвердження мирової угоди, постановленої 31 жовтня 2018 року Костопільським районним судом Рівненської області. Виділ у натурі 1/2 частини вказаної земельної ділянки із спільної часткової власності ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не проводився. Згоди на поділ земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не досягнуто, а останнім часом відповідач ОСОБА_2 створює конфліктні ситуації з приводу користування земельною ділянкою та розташованими на ній будівлями та спорудами. На підставі наведеного просила виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 5623410100:03:006:0202, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовані житловий будинок загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 ; припинити статус спільної часткової власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5623410100:03:006:0202, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі у сумі 4992,40 грн, які складаються із: судового збору за подачу позовної заяви у сумі 992,40 грн. та витрат на правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 4 000,00 грн.. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 06 червня 2023 року вказаний позов задоволено. Виділено в натурі ОСОБА_1 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0331га (331,0 кв.м.) з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з крайнього лівого верхнього кута по межі: 9,69, далі по лінії поділу: 13,27; 6,63, 12,78, далі по межі: 16,17; 25,74м, площею 0,0331га (331кв.м.), за першим варіантом поділу земельної ділянки (додаток №3 Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 09.12.2022 №98/22). Другому співвласнику ОСОБА_2 виділено в натурі частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0265га (265,0кв.м.) з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з крайнього лівого верхнього кута, по межі: 13,30; 26,16; 6,80, далі по лінії поділу: 12,78; 6,63; 13,27м, за першим варіантом поділу земельної ділянки (додаток №3) Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 09.12.2022 №98/22). Стягнуто з ОСОБА_1 компенсацію різниці площ земельних ділянок (0,0033га) на користь другого співвласника ОСОБА_2 5 694,00 гривні. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за вбиральню під літерою «Г» в сумі 4 646,00 гривень. Надано ОСОБА_1 з метою ремонту та для технічного обслуговування зовнішніх стін будівлі сараю «Б» земельний сервітут на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів на відстані 1,0 м від стіни сараю «Б». Припинено статус спільної часткової власності земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:03.006:0202, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 15 122,40 грн.. Рішення суду першої інстанції мотивоване передбаченим законом правом співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, та правом на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки, та обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 , у власності якої на належній їй земельній ділянці знаходяться господарські будівлі, для обслуговування яких необхідна земельна ділянка, бажає здійснийти поділ земельної ділянки за першим варіантом поділу згідно висновку експерта, а ОСОБА_2 в цілому не заперечував проти поділу земельної ділянки у натурі. При цьому, суд також врахував, що виділення позивачу у натурі належної їй частини земельної ділянки та припинення права спільної часткової власності на 1/2 частку вказаної земельної ділянки призведе до того, що у власності відповідача залишиться 1/2 частина від усієї земельної ділянки, яка мала площу 0,0596 га і яка вже втратила статус спільної часткової власності. Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що позивачу і відповідачу належить по 1/2 частині земельної ділянки з кадастровим номером: 5623410100:03:006:0202, площею 0,0596 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що співвласник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Звертає увагу на Висновок за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи № 98/22 від 09 грудня 2022 року, складений судовим експертом Сапуновою А.І., за яким надано варіанти поділу земельної ділянки площею 596 кв.м (0.0596 та), з з кадастровим номером: 5623410100:03:006:0202, в наближених до рівних часток. Додає, що в першому варіанті Додаток №3) позивачу передбачено ділянку площею 331,0 кв.м. а відповідачу (апелянту по справі) - 265,0 кв.м.; в другому варіанті (Додаток № 4) позивачу передбачено ділянку площею 324,0 кв.м. а відповідачу (апелянту по справі) - 272,0 кв.м., що на 7 кв. м є більшим, ніж у першому запропонованому експертом варіанті. Зауважує, що у двох запропонованих експертом варіантах площа земельної ділянки для відповідача є значно меншою, аніж для позивача: у процентному співвідношенню в першому варіанті запропонованому експертом для позивача - 55,54%, а для відповідача - 44,46 %, у другому варіанті, який вважає більш справедливим, для позивача - 54,36 %, для відповідача - 45,64 %, тобто на 1,18 % для відповідача більше, аніж в першому варіанті. Доводить, що хоча експертом встановлено компенсацію різниці площ відповідачу, однак справедливим і законним було б визначення варіанту поділу земельної ділянки саме в другому варіанті, де йому можливо отримати не 265,0 кв.м, а 272 кв.м. Зазначає, що спірна ділянка є маленькою, а тому враховуючи досить великий житловий будинок відповідача на земельній ділянці, а також наявність в подальших планах спорудження навісу та розміщення одного вантажного та одного легкового автомобіля відповідача, в пріоритеті для нього є не компенсація за різницю в площі, а саме отримання максимально більшої земельної ділянки. Стверджує, що експертом у своєму висновку від 09.12.2022 року №98/22 зазначено: «для технічного обслуговування зовнішніх стіп будівлі сараю «Б», належного ОСОБА_1 . пропонується надати земельний сервітут па право встановлення, будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту, на відстані 1.0 м від стіни сараю», однак предметом цієї справи є лише виділення в натурі частки земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:03:006:0202. Додає, що питання встановлення сервітутів позивачем перед судом не піднімалося, позовні вимоги після проведення земельно-технічної експертизи позивачем не збільшувалися, а тому суд неправомірно проявив ініціативу щодо збільшення розміру позовних вимог. В частину судових витрат вказує, що суд не правильно здійснив їх поділ, адже за ч. 1 ст. 142 ЦПК України, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, якщо до початку розгляду має місце визнання позову відповідачем. Додає, що він як відповідач не заперечував проти поділу у натурі земельної ділянки між співвласниками. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції частково, в частині обраного судом варіанту поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 5623410100:03:006:0202, та ухвалити у відповідній частині нове судове рішення, яким: - виділити натурі ОСОБА_1 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0324 та (324,0 кв.м,): з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з крайнього лівого верхнього кута по межі: 9,69, далі по лінії поділу: 13.27: 6.13. 12,77. далі по межі: 15,62; 25,74 м, площею 0,0324 га (324 кв.м,). за другим варіантом поділу земельної ділянки (додаток №4 Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 09.12.2022 №98/22); - другому співвласнику ОСОБА_2 виділити в натурі частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0272 га (272,0 кв.м.); з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з крайнього лівого верхнього кута по межі: 13,30; 26,16; 7,34, далі по лінії поділу: 12,77; 6,13; 13,27 м, за другим варіантом поділу земельної ділянки (додаток №4 Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 09.12.2022 №98/22); - стягнути з ОСОБА_1 компенсацію різниці площ земельних ділянок (0,0026 га) на користь другого співвласника ОСОБА_2 4 486,00 гривень; - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за вбиральню під літерою «Г» в сумі 4 646 гривень; - припинити статус спільної часткової власності земельної ділянки із кадастровим номером: 5623410100:03:006:0202, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Остапенко Володимир Сергійович вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що сторони у справі є суміжними землевласниками ділянки по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 65,5 кв.м та житловою площею 33,8 кв.м, який розташований у АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №76466096 від 21.12.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1114267356234. Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2018 року у справі №564/980/17 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за якою: скасовано рішення Костопільської міської ради №704 від 25.06.2009 року на підставі якого ОСОБА_2 12 грудня 2009 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №253456, кадастровий номер земельної ділянки 5623410100:03:006:0202 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0596 га.; скасовано, виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №253456, кадастровий номер земельної ділянки 5623410100:03:006:0202, виданий 12 грудня 2009 року, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0596 га.; визнано право власності на 1/2 частку в земельній ділянці кадастровий номер 5623410100:03:006:0202, площею 0,0596 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , іпн. НОМЕР_1 .; визнано право власності на 1/2 частку в земельній ділянці кадастровий номер 5623410100:03:006:0202, площею 0,0596 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_2 . На підставі вказаної ухали суду за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:03:006:0202, площею 0,0596 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №156832814 від 19.02.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1763035956234. Належний позивачу ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 65,5 кв.м та житловою площею 33,8 кв.м, розташований у АДРЕСА_1 на земельні ділянці площею 0,0596 га з кадастровим номером 5623410100:03:006:0202. Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку загальною площею 118,3 кв.м. та житловою площею 67,6 кв.м, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №114780804 від 21.02.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491072856234. На підставі вказаної ухали Костопільського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2018 року у справі №564/980/17 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:03:006:0202, площею 0,0596 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №171063224 від 20.06.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1763035956234. Рішенням виконавчого комітету Костопільської міської ради від 28 липня 2021 року №233 присвоєно поштову адресу « АДРЕСА_1 » земельній ділянці площею 0,0298 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .. На підставі ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2018 року у справі №564/980/17 позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 набули у спільну часткову власність, по 1/2 частині кожному із співвласників, земельну ділянку площею 0,0596 га з кадастровим номером 5623410100:03:006:0202, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній земельні ділянці розташовані належний ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 65,5 кв.м та житловою площею 33,8 кв.м, а також належний ОСОБА_2 житловий будинок загальною площею 118,3 кв.м. та житловою площею 67,6 кв.м без господарських будівель. Домовленості між сторонами про порядок користування належною їм на праві спільної часткової власності земельною ділянкою не досягнуто. Позивач ОСОБА_1 виявила бажання виділити належну їй частину земельної ділянки у натурі, і таке право позивача як співвласника в силу положень ч.1 ст.364 ЦК України є беззаперечним. В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти поділу у натурі між співвласниками належної їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Спірні відносини між сторонами виникли приводу варіанту поділу в натурі належної їм на справі спільної часткової власності земельної ділянки. Згідно Висновку за результатами судової земельно-технічної експертизи №98/22, проведеної 09 грудня 2022 року судовим експертом Сапуновою Аллою Іванівною, надано варіанти поділу земельної ділянки площею 596 кв.м (0,0596 га), з кадастровим номером 5623410100:03:006:0202 в наближених до рівності часток 1/2 до 1/2, а саме: Перший варіант (Додаток №3) першому співвласнику ( ОСОБА_1 ) пропонується надати частину земельної ділянки, площею 0,0331га (331,0кв.м.); з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з крайнього лівого верхнього кута по межі: 9,69, далі по лінії поділу: 13,27; 6,63, 12,78, далі по межі: 16,17; 25,74м, площею 0,0331га (331 кв.м.), зображеної білим кольором на Плані земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з варіантом поділу земельної ділянки (додаток №3). Другому співвласнику ( ОСОБА_2 ) пропонується надати частину земельної ділянки, площею 0,0265га (265,0кв.м.); з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з крайнього лівого верхнього кута, по межі: 13,30; 26,16; 6,80, далі по лінії поділу: 12,78; 6,63; 13,27м, площею 0,0265га (265кв.м.), зображеної жовтим кольором на Плані земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з варіантом поділу земельної ділянки (додаток №3). Різниця площ земельних ділянок складає - 0,0033га. Компенсація за різницю площ земельних ділянок другому співвласнику ( ОСОБА_2 ), може становити: 5694,00 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто чотири) гривні. Компенсація за вбиральню під літерою «Г», першому співвласнику ( ОСОБА_1 ) - 4646 гривень. Крім того, для технічного обслуговування зовнішніх стін будівлі сараю «Б», належного ОСОБА_1 , пропонується надати земельний сервітут на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту, на відстані 1,0м від стіни сараю. Другий варіант (Додаток №4) першому співвласнику ( ОСОБА_1 ) пропонується надати частину земельної ділянки, площею 0,0324га (324,0кв.м.); з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з крайнього лівого верхнього кута по межі: 9,69, далі по лінії поділу: 13,27; 6,13, 12,77, далі по межі: 15,62; 25,74м, площею 0,0324га (324кв.м.), зображеної білим кольором на Плані земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з варіантом поділу земельної ділянки (додаток №4). Другому співвласнику ( ОСОБА_2 ) пропонується надати частину земельної ділянки, площею 0,0272га (272,0кв.м.); з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з крайнього лівого верхнього кута, по межі: 13,30; 26,16; 7,34, далі по лінії поділу: 12,77; 6,13; 13,27м, площею 0,0272га (272кв.м.), зображеної жовтим кольором на Плані земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з варіантом поділу земельної ділянки (додаток №4). Різниця площ земельних ділянок складає - 0,0026га. Компенсація за різницю площ земельних ділянок другому співвласнику ( ОСОБА_2 ), може становити: 4486 (чотири тисячі чотириста вісімдесят шість) гривень. Компенсація за вбиральню під літерою «Г», першому співвласнику ( ОСОБА_1 ) - 4646 гривень. Крім того, для технічного обслуговування зовнішніх стін будівлі сараю «Б», належного ОСОБА_1 , пропонується надати земельний сервітут на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту, на відстані 1,0 м від стіни сараю. Позивачка наполягає на виділення їй у власність земельної ділянки за першим варіантом, відповідач - категорично заперечує та вважає за доцільне провести поділ в натурі земельної ділянки за другим варіантом поділу згідно висновку експерта від 09 грудня 2022 року №98/22. У відповідності до ст. ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України). Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном; не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено у ч. 4 ст. 41 Конституції України: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 7 ст. 319 ЦК України). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 355 ЦК України). За визначенням ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. 1 ст. 358 ЦК України). Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (ч. 3 ст. 358 ЦК України). Частина 1 ст. 364 ЦК України закріплює право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. При цьому, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ч. 3 ст. 364 ЦК України). Апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно висновку експерта надано варіанти поділу земельної ділянки площею 596 кв.м (0,0596 та) з кадастровим номером: 5623410100:03:006:0202 в наближених до рівних часток, при цьому в першому варіанті Додаток №3) позивачу передбачено ділянку площею 331,0 кв.м, а відповідачу - 265,0 кв.м.; в другому варіанті (Додаток № 4) позивачу передбачено ділянку площею 324,0 кв.м, а відповідачу - 272,0 кв.м.. Таким чином, земельна ділянка, яка пропонується відповідачу у другому варіанті, на 7 кв. м є більшою, ніж за першим варіантом поділу. При цьому, частина земельної ділянки, яка відводиться позивачу, має усе одно більшу площу, ніж запропонована відповідачу частина земельної ділянки, попри те, що частки обох співвласників у праві власності на цю земельну ділянку є рівними - по 1/2 у кожного. У обох запропонованих експертом варіантах поділу площа земельної ділянки для відповідача є значно меншою, аніж для позивача: у процентному співвідношенні в першому варіанті запропонованому експертом для позивача - 55,54%, а для відповідача - 44,46 %, у другому варіанті для позивача - 54,36 %, для відповідача - 45,64 %, тобто на 1,18 % для відповідача більше, аніж в першому варіанті. На думку апеляційного суду, у спірних правовідносинах ключовим є максимально ефективний захист та дотримання принципу непорушності права власності на земельну ділянку обох співвласників, з огляду на що суд вважає за доцільне обрати той варіант поділу земельної ділянки, за якого різниця в частках співвласників буде меншою, відповідно, меншою сума грошової компенсації за різницю часток, і вважає справедливим, обґрунтованим, таким, що відповідає нормам закону та не порушує прав співвласників другий варіант поділу (Додаток №4) висновку експерта від 09 грудня 2022 року №98/22. Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема, у рішенні від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», визначає, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. Отже, права чи інтереси осіб мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. При цьому, суд погоджується з висновком місцевого суду щодо необхідності встановлення ОСОБА_1 з метою ремонту та для технічного обслуговування зовнішніх стін будівлі сараю «Б» земельний сервітут на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів на відстані 1,0 м від стіни сараю «Б», та відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України). Відповідно до ч.1, п.1, 2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із проведенням експертизи. Згідно з ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції стороною позивача надано: заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені позивачем і які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи від 07.02.2022; договір доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги та представництва від 04.02.2022; ордер від 04.02.2022; акт приймання-передачі послуг по наданню професійної правничої (правової) допомоги від 07.02.2022 на суму 4000 грн; квитанцію установи банку від 07.02.2022 №60807116 про сплату 4000 грн. Надані стороною позивача докази на підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для їх стягнення. Відтак, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката до важливості справи для інтересів позивача, складності та важливості справи, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та наявних у справі доказів щодо витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн є обґрунтованим, а тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Вирішуючи питання розподілу судових витрат на проведення експертизи, апеляційний суд виходить з того, що на їх підтвердження стороною позивача надано: клопотання експерта про плату витрат на експертизу та фіскальні чеки від 01.09.2022 на суму 6900 грн та від 07.12.2022 на суму 3230 грн, які свідчать про оплату витрат на проведення експертизи в сумі 10130 грн.. Такі докази є достатніми для підтвердження понесених позивачем витрат на проведення експертизи в сумі 10130 грн, а відтак, беручи до уваги принцип пропорційності стягнення судових витрат, половина цієї суми (5 650,00 грн.) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 06 червня 2023 року в частині варіанту поділу земельної ділянки та стягнення судових витрат скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі земельної ділянки, яка знаходиться в спільній частковій власності, задовольнити частково. Виділити в натурі ОСОБА_1 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0324 та (324,0 кв.м.) з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з крайнього лівого верхнього кута по межі: 9,69, далі по лінії поділу: 13,27; 6,13; 12,77 далі по межі: 15,62; 25,74 м, площею 0,0324 га (324 кв.м,), зображеної білим кольором на Плані земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за другим варіантом поділу земельної ділянки (додаток №4 Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 09.12.2022 №98/22). Виділити в натурі ОСОБА_2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0272 га (272,0 кв.м.) з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з крайнього лівого верхнього кута по межі: 13,30; 26,16; 7,34, далі по лінії поділу: 12,77; 6,13; 13,27 м за другим варіантом поділу земельної ділянки (додаток №4 Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 09.12.2022 №98/22). Стягнути з ОСОБА_1 компенсацію різниці площ земельних ділянок (0,0026 га) на користь ОСОБА_2 4 486 (чотири тисячі чотириста вісімдесят шість) гривень 00 копійок. Витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи покласти порівну на сторони та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 650 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок., що становить половину вартості цих витрат. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок. В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 27 липня 2023 року. Головуючий Н. М. Ковальчук Судді: С. О. Гордійчук С. В. Хилевич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»