Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/5694/23

Справа № 991/5694/23 Провадження 1-кс/991/5715/23 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2023 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід прокурора, установив: До Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 . Заява обґрунтована тим, що детективи Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 366, 191 КК України. Захисником встановлено обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , що є підставою для його відводу за п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України. Зазначає, що про упередженість прокурора ОСОБА_5 до ОСОБА_4 свідчить зокрема те, що прокурор, маючи передбачені КПК України повноваження на скасування незаконних та необґрунтованих постанов слідчого, при надходженні відповідних скарг на такі процесуальні рішення не здійснює їх фактичний розгляд, оскільки не надає відповідей на порушені у них питання, а лише формально відтворює положення законодавства, без урахування фактичних обставин кримінального провадження, зазначаючи про те, що ОСОБА_4 набула процесуального статусу підозрюваної у порядку та спосіб передбачений КПК України, не вказує про який спосіб та порядок такого повідомлення йдеться. Так, у кожному листі зазначає про наявність судового порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора та дізнавача на досудовому розслідуванні. Також, не наводить інформації про спосіб та порядок вручення ОСОБА_4 викликів до слідчого, прокурора, для висновків про те, що остання обізнана про необхідність прибуття. Не надає вичерпних відповідей щодо невизнання причин неприбуття ОСОБА_4 до міста Києва поважними. Також, прокурор ОСОБА_5 , маючи повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування, отримавши інформацію про те, що ОСОБА_4 не повідомлялась жодним із способів та порядків визначених КПК України про необхідність прибуття за викликом, не отримувала повідомлення про підозру, а також, отримавши інформацію з березня 2022 року про місце перебування ОСОБА_4 за межами України, жодних дій, направлених на усунення допущених порушень не вжив, в тому числі щодо забезпечення проведення допиту ОСОБА_4 у режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232 КПК України). У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заяву про відвід прокурора підтримав, просив задовольнити з викладених у ній підстав. Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, засобами електронної пошти направив до суду заперечення щодо його відводу, в яких зазначив, що заява про відвід за своєю суттю є завуальованим способом оскарження процесуальних рішень, прийнятих у кримінальному провадженні, зокрема щодо набуття ОСОБА_4 процесуального статусу підозрюваної. Зазначає, що законодавством визначено відповідну процесуальну форму для реалізації повноважень сторони захисту щодо питань, порушених у заяві про відвід. Сама заява не є належною процесуальною формою для оцінки законності та підстав набуття статусу підозрюваної ОСОБА_4 . За 8 місяців досудового розслідування після повідомлення про підозру ОСОБА_4 захисник ОСОБА_3 не був позбавлений можливості у належний спосіб оскаржити відповідне повідомлення про підозру. Вважає, що доводи викладені в заяві захисника ОСОБА_3 про відвід прокурора, зводяться виключно до незгоди захисника із прийнятими процесуальними рішеннями, що не може породжувати об`єктивно обґрунтованих сумнівів в неупередженості прокурора за відсутності доказів такого. Заслухавши пояснення заявника, дослідивши заяву про відвід прокурора з додатками, слідчий суддя дійшов такого висновку. Статтею 77 КПК України визначені підстави для відводу прокурора. Так, згідно із пунктом 3 чстини 1 цієї статті прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Згідно із ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Частиною 5 цієї статті визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та бути підтверджені відповідними доказами. Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 131-1 Конституції України) та виконання своїх повноважень під час проведення досудового розслідування (ст. 36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпечення законності (ст. 9 КПК України). Значення неупередженого досудового розслідування варто оцінювати в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини). Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, який має визначатися на підставі особистих переконань та поведінки конкретного прокурора у конкретній справі - прокурор не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у прокурора достатні гарантії для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість, що може бути перевірена. Із досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що адвокат ОСОБА_3 неодноразово звертався до детектива Національного бюро з клопотаннями про проведення процесуальних дій, за результатами розгляду яких отримував відмови. У подальшому, такі рішення детектива захисник оскаржував до прокурора в порядку п. 7 ч. 2 ст. 36 КПК України. З матеріалів долучених до заяви встановлено, що прокурор розглянув кожну скаргу захисника, надав відповіді, які виклав так як вважав за необхідне з посиланням на норми законодавства та довів їхдо відома ініціатора. Тобто, фактично підставою для відводу прокурора є незгода захисника з прийнятими ним рішеннями та проведеними процесуальними діями у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019. Слід зазначити, що учасник кримінального провадження вправі не погоджуватись із діями прокурора у кримінальному провадженні, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості прокурора під час досудового розслідування. Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Тобто, відвід прокурору має розглядатись як такий, що спрямований на відведення останнього від участі у кримінальному провадженні (досудовому розслідуванні). Натомість, питання, які ставить у своїй заяві захисник ОСОБА_3 стосуються вирішення чи набула ОСОБА_4 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, чи належним чином її викликав детектив, що не є предметом розгляду заяви про відвід. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає випадки, коли такі обставини підлягають судовому контролю слідчим суддею, зокрема при розгляді клопотань про застосування запобіжних заходів, скарг на повідомлення про підозру, клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження та інше. Аналізуючи викладені захисником підстави для відводу прокурора за суб`єктивним та об`єктивним критеріями, слідчий суддя не встановив жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора ОСОБА_5 . З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, для задоволення заяви про відвід прокурора. Керуючись ст. 2, 7, 77, 80, 81, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив: Відмовити у задоволенні заяви про відвід прокурора. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1