Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/11375/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/11375/22 Номер провадження 33/814/1158/23Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т.О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. Категорія: стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі: судді Пікуля В.П., при секретарі Сальній Н.О., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваної постанови Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119,00 грн та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за те, що вона 17 вересня 2022 року об 11 год. перебуваючи за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, 77-а, біля 3 під`їзду порушила громадський порядок і спокій громадян, а саме погрожувала сусідам, чим вчинила дрібне хуліганство. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2022 року, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків місцевого суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, прохала скасувати оскаржуване судове рішення. Вважає, що суд безпідставно розглянув справу без її участі. Крім того, просила поновити строк на апеляційне оскарження. Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, взявши участь у відкритому судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримала та прохала їх задовольнити з підстав, зазначених у ній. Мотиви суду Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 було подано клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2022 року. В обґрунтування клопотання зазначено, що про оскаржену постанову особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дізналася лише в лютому місяці 2023 року. Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не приймала участі при розгляді справи в суді першої інстанції, суд вважає, що наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що за для ефективного здійснення захисту прав та свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі подачі апеляційної скарги, яка має містити обґрунтовані та зважені зауваження щодо рішення місцевого суду, важливе значення має всебічне дослідження оскаржуваного рішення, зокрема шляхом ознайомлення або отримання його копії. Щодо оскарженої постанови Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 245 КУпАП закріплено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства. Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого статтею 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Найбільш розповсюджена форма дрібного хуліганства - нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце. Громадське місце - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів. З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, у справі відсутні будь-які докази умисного порушення ОСОБА_1 громадського порядку і спокою громадян. Описані у протоколі про адміністративне правопорушення дії особи, що притягається до адміністративної відповідальності не підтверджуються матеріалами справи, із наявних матеріалів справи не вбачається у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП: ні об`єктивна сторона правопорушення у сфері суспільних правовідносин, ні суб`єктивна - у формі умислу особи на скоєння хуліганських дій, з порушенням громадського порядку. Натомість, матеріалами справи доводиться побутовий характер сварки, яка виникла між ОСОБА_1 та іншими особами. Відтак, неправильно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Згідно статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Крім того, апеляційний суд зазначає, що згідно зі статтею 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 КУпАП, розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, але суд першої інстанції розглянув справу без її участі, чим порушив право особи на належний захист. Висновки суду Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. За вищевказаних обставин, апеляційний суд приходить до переконання про наявність по справі підстав для закриття провадження згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Керуючись статтями 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2022 року - скасувати. Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.П. Пікуль