Постанова Полтавський апеляційний суд № 538/126/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 538/126/23 Номер провадження 33/814/1208/23Головуючий у 1-й інстанції Цімбота Л.Г. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Андрейко Я.Г., за участі адвоката Бондаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 квітня 2023 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн на користь держави. Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 31.12.2022 року о 9 год 18 хв в м. Заводське по вул. Академіка Пономаренка він керував вантажним т/з ГАЗ-САЗ3507 д.н.з НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (огляд зі згоди водія проводився із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6810; результат 0,36 проміле, тест № 668), чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 квітня 2023 року, та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 не погодився із результатами огляду на місці за допомогою газоаналізатора, посилаючись на технічну несправність приладу через умисні дії працівників поліції. Крім того, скаржник зазначає, що на його клопотання щодо виклику працівників поліції безпосередньо в судове засідання суд належним чином не відреагував. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 31.12.2022 року о 9 год 18 хв в м. Заводське по вул. Академіка Пономаренка ОСОБА_1 керував вантажним т/з ГАЗ-САЗ3507 д.н.з НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (огляд зі згоди водія проводився із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6810; результат 0,36 проміле, тест № 668), чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 31.12.2022 року серії ААД № 346692; розруківкою приладу Drager з результатом 0,36 проміле, яка має підпис ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, на якому також є підпис ОСОБА_1 в графі про згоду з результатами; відеозаписами, які були здійснені на бодікамери двох працівників поліції З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Пунктом 2.9а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.9а ПДР України. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не погодився із результатами огляду на місці за допомогою газоаналізатора, посилаючись на технічну несправність приладу через умисні дії працівників поліції, суд відхиляє з наступних підстав. Із відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що працівниками поліції було оголошено по наявність підозр щодо ОСОБА_1 про стан сп`яніння (запах алкоголю, тремтіння рук), запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, на що ОСОБА_1 дав згоду та здійснив проходження огляду на газоаналізаторі. При цьому на відеозаписах зафіксовано, що працівники поліції надають ОСОБА_1 запаковану трубочку, він перевіряє її цілісність і говорить, що вона пошкоджень не має. При проведенні огляду були присутні також двоє осіб, письмові пояснення яких додані до протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, матеріалами справи даний аргумент скаржника спростовується, а натомість він не наводить жодних доказів на підтвердження своєї позиції. Аргумент апелянта про те, що на його клопотання щодо виклику працівників поліції безпосередньо в судове засідання суд належним чином не відреагував, суд також не бере до уваги, адже судом першої інстанції зазначено в оскаржуваній постанові, що за клопотанням ОСОБА_1 суд викликав працівників поліції, проте останні через відрядження двічі до суду не з`явилися. Крім того, місцевий суд вказав, що переглянутими відеозаписами повністю були спростовані пояснення ОСОБА_1 щодо можливості пошкодження працівниками поліції трубки для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора. Враховуючи наведене, зазначені доводи апелянта повністю спростовуються матеріалами справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76). Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 квітня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин