Ухвала КАС ВС № 640/33886/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2023 року м. Київ справа №640/33886/21 адміністративне провадження №К/990/21682/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М., суддів - Єресько Л. О., Мартинюк Н. М., розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції заяву Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/33886/21 за адміністративним позовом Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Історія ухвалення судових рішень, які зазначені в заяві, що розглядається

1. У листопаді 2021 року Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі також - позивач, Товариство, НВ ТОВ «Агро-Інтер») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі також - відповідач, відділ ДВС), в якому просило: - визнати протиправною бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не виключенні запису з Єдиного реєстру боржників відносно НВ ТОВ «Агро-Інтер», який було внесено Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1; - зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити запис з Єдиного реєстру боржників відносно НВ ТОВ «Агро-Інтер», який був внесений Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено частково, зобов`язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії, спрямовані на виключення запису з Єдиного реєстру боржників відносно НВ ТОВ «Агро-Інтер», який був внесений Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року апеляційну скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов НВ ТОВ «Агро-Інтер» задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не виключенні запису з Єдиного реєстру боржників відносно НВ ТОВ «Агро-Інтер», який було внесено Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1. Зобов`язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити запис з Єдиного реєстру боржників відносно НВ ТОВ «Агро-Інтер», який був внесений Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1. Стягнуто з Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 5675 грн.

4. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року заяву НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» за рахунок бюджетних асигнувань Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. 5. 15 серпня 2022 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга представника товариства - адвоката Васюка М. М., в якій останній просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року та прийняти нову постанову, якою стягнути на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені у справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

6. Відзив відділу ДВС на указану касаційну скаргу не надходив, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

7. В межах цієї справи на розгляді у Верховному Суді перебували також інші касаційні скарги НВ ТОВ «Агро-Інтер» на ухвалені у справі судові рішення.

8. Постановою Верховного Суду від 15 червня 2023 року касаційні скарги НВ ТОВ «Агро-Інтер» задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року скасовано. Справу № 640/33886/21 за адміністративним позовом НВ ТОВ «Агро-Інтер» до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії в указаних частинах направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду. Короткий зміст та обґрунтування вимог заяви про ухвалення додаткового рішення 9. 21 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/33886/21, здана до відділення поштового зв`язку 19 червня 2023 року (далі також: заява, заява про ухвалення додаткового рішення).

10. Заява про ухвалення додаткового рішення обґрунтована тим, що при зверненні до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, розгляд якої Верховним Судом завершився частковим її задоволенням, НВ ТОВ «Агро-Інтер» зазначив в тексті скарги орієнтовний розмір витрат на оплату правничої допомоги, який узгоджено між позивачем та відповідним представником і який буде понесено НВ ТОВ «Агро-Інтер» за касаційний розгляд справи, а також прохав стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 30 000 грн. Текст указаної касаційної скарги було направлено відповідачу. Відповідач не скористався передбаченим процесуальним законом правом на подання суду відзиву на відповідну касаційну скаргу, зокрема, для спростування доводів щодо понесення витрат на правничу допомогу чи обґрунтування незгоди з її розміром.

11. В заяві також зазначено, що згідно сталої та послідовної практики Верховного Суду обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги, яку просить відшкодувати учасник справи, покладається на сторону, яка заперечує проти цих вимог та заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають стягненню з неї.

12. На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги НВ ТОВ «Агро-Інтер» надало наступні документи: - договір № 174 про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року; - додаток № 1 від 02 серпня 2022 року до договору № 174 про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року; - акт наданих послуг від 19 червня 2023 року згідно договору № 174 про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року; - звіт про обсяг наданих послуг від 19 червня 2023 року згідно договору № 174 про надання правової допомоги від 15 липня 2022 року.

13. До заяви долучено також докази направлення її та доданих до неї документів на адресу відділу ДВС (відповідача), яка отримана останнім 21 червня 2023 року (згідно відкритих даних інформаційного ресурсу Укрпошти в мережі інтернет). Позиція інших учасників справи

14. Відповідач не скористався передбаченим процесуальним законом правом на подання клопотання про заперечення чи зменшення витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 30 000 грн. Позиція Верховного Суду Нормативне регулювання

15. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

16. За текстом пункту 1 частини першої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

17. Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

18. Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

19. За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

20. Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

21. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

22. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

23. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

24. Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

25. Згідно з частиною третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

26. За частиною п`ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

27. У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143 КАС України).

28. За текстом частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Щодо повноважень суду касаційної інстанції вирішувати за наслідками касаційного перегляду справи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесену учасником справи під час такого касаційного перегляду

29. За частиною другою статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються: 5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; 6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу; 8) перелік матеріалів, що додаються.

30. За текстом частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з: 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог; б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції; .

31. Ухвалення додаткового рішення відповідно до статті 252 КАС України щодо судових витрат передбачене для тих випадків, коли суд з певних причин не вирішив одного із питань, які передбачені в частині першій цієї статті, хоча мав - до ухвалення рішення/постанови за наслідками розгляду справи - для цього підстави. Розподіл судових витрат є одним із питань, яке має вирішити суд касаційної інстанції - позаяк у цій ситуації мовиться про витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції - у постанові, ухваленій за наслідками розгляду касаційної скарги.

32. Для цілей розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина третя статті 132 КАС України), суд має встановити їх розмір на підставі поданих доказів і з уваги на приписи статті 134 КАС України визначити ту співмірну суму витрат, яка підлягатиме розподілу між сторонами.

33. Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.

34. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

35. Наведені міркування пов`язані з тим, що процедура розгляду справи в суді касаційної інстанції має особливості, зумовлені головним чином завданнями і повноваженнями суду на цій стадії. У контексті цієї справи мовиться про те, що на стадії касаційного розгляду справи участь сторін та інших учасників справи не є обов`язкова, що дозволяє суду розглянути касаційну скаргу у порядку письмового провадження. Однак можуть виникати також ситуації, які вимагають розглянути справу в судовому засіданні (за участі сторін і третіх осіб) й в такому випадку розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у статті 262 КАС України і серед іншого передбачають, що за цією процедурою не проводяться судові дебати.

36. Тому, з уваги на визначені процесуальними нормами закону порядок звернення до суду касаційної інстанції і процедуру розгляду касаційної скарги, положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою.

37. Якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи - будуть надані після спливу п`яти днів з ухвалення судового рішення за касаційною скаргою - заява про розподіл витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги [в суді касаційної інстанції] залишається без розгляду.

38. Так само, у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України, залишається без розгляду і заява сторони про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані), якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу.

39. Якщо до завершення розгляду касаційної скарги сторона, зокрема касатор, не заявила суду касаційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, й відповідно не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд касаційної інстанції - при ухваленні постанови - не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу [понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції], як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду касаційної інстанції вже після того, як цей суд розгляне касаційну скаргу й ухвалить відповідну постанову.

40. Іншими словами, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

41. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

42. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

43. Суд касаційної інстанції розглядає передовсім касаційну скаргу і робить це в межах викладених в ній доводів і вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (стаття 341 КАС України), а питання про зміну розподілу судових витрат, понесених в суді першої і апеляційної інстанцій, виникає тоді, коли цей [касаційний] суд, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове (частина шоста статті 139, підпункт «б» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України).

44. В інших випадках суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

45. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 340/2823/21. Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та оцінки їх співмірності у конкретній справі

46. В указаному контексті Верховний Суд напрацював сталу та послідовну судову практику, яка зводиться до наступного.

47. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

48. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

49. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

50. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

51. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

52. Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

53. При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

54. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

55. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

56. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

57. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі № 640/10548/19, від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 18 травня 2022 року у справі № 640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі № 380/4759/21.

58. Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України щодо ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

59. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: «Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

60. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

61. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

62. Це означає, що особа, яка заперечує зазначений заявником розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України».

63. Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі № 160/15983/20, від 28 липня 2022 року у справі № 640/18791/20. Висновки по суті розгляду заяви НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення в цій справі

64. НВ ТОВ «Агро-Інтер» зазначив в тексті касаційної скарги орієнтовний розмір витрат на оплату правничої допомоги, який узгоджено між позивачем та відповідним представником і який буде понесено НВ ТОВ «Агро-Інтер» за касаційний розгляд справи, а також прохав суд стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 30 000 грн.

65. Текст указаної касаційної скарги було направлено відповідачу, який не скористався передбаченим процесуальним законом правом на подання суду відзиву на відповідну касаційну скаргу, зокрема, для спростування доводів щодо понесення витрат на правничу допомогу чи обґрунтування незгоди з її розміром 66. 15 червня 2023 року ухваленням постанови Верховного Суду у цій справі завершився касаційний перегляд справи за указаною касаційною скаргою НВ ТОВ «Агро-Інтер» (пункт 5 цієї постанови). 67. 19 червня 2023 року засобами поштового зв`язку НВ ТОВ «Агро-Інтер» направило до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі з метою стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу з остаточним її розрахунком та доказами її понесення.

68. Також 19 червня 2023 року засобами поштового зв`язку НВ ТОВ «Агро-Інтер» направило відповідачу його копію указаної заяви, яка отримана останнім 21 червня 2023 року (пункт 13 цієї постанови).

69. Станом на момент винесення цієї додаткової постанови відповідач, який щонайменше двічі був повідомлений про відповідні вимоги позивача, не скористався правом подати Верховному Суду клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги та/або заперечення щодо їх стягнення загалом.

70. Верховним Судом встановлено факт понесення НВ ТОВ «Агро-Інтер» витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного перегляду цієї справи.

71. Наслідки неподання клопотання про зменшення заявленого іншою стороною розміру витрат на професійну правничу допомогу та/або заперечення щодо їх стягнення загалом, несе особа, яка не скористалась своїм правом на подання указаних клопотання та/або заперечення, у зв`язку із чим не виконала свій процесуальний обов`язок щодо обґрунтування неспівмірності вимог позивача до встановлених обставин цієї справи щодо необхідності їх стягнення.

72. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про задоволення заяви НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/33886/21 та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-б, код ЄДРПОУ 34979022) на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» (01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 31306940) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень. Керуючись статтями 132, 139, 252, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/33886/21 задовольнити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-б, код ЄДРПОУ 34979022) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 31306940) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк Л.О. Єресько , Судді Верховного Суду