Постанова 4852 № 335/3833/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 липня 2023 року м. Дніпросправа № 335/3833/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26.05.2023 року (суддя Геєць Ю.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 26.05.2023 року) в справі №335/3833/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Інспектора 2 батальйону 2 роти Прощенка Едгара Едуардович про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,- в с т а н о в и в: 03.05.2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (далі по тексту відповідач-1), Інспектора 2 батальйону 2 роти Прощенка Едгара Едуардович (далі по тексту відповідач-2) в якому, враховуючи уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії службової особи лейтенанта поліції інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Прощенка Е.Е. з притягнення його до адміністративної відповідальності; скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6918192 від 01.05.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26.05.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, адміністративне правопорушення стосовно нього розглянута не повно, без додержання вимог статей 276, 278, 280 КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з`ясовано чи було ним вчинено адміністративне правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апелянт вказував, що відповідач не довів порушення позивачем вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху, постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення, а також посилань на будь-які докази. Апелянт вказував, що він не рухався зі швидкістю більше 50 км/год, такий рух не зафіксовано. Технічні засоби, якими здійснювалось вимірювання його швидкості руху є не сертифікованими, не доводять, що рух здійснював саме його автомобіль. Технічний засіб, яким вимірювалась швидкість руху транспортного засобу невірно використовувався інспектором патрульної поліції. видно дрибіжання приладу TruCam з руки, вібрація приладу може дати похибку. Непередбачене ручне розміщення засобів автоматичної фото та відео техніки для вимірювання та фіксації швидкості. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідачем зафіксовано докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням відповідної процедури, було взято до уваги пояснення позивача відносно скоєного адміністративного правопорушення, зафіксовано порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, оскільки автомобіль, яким керував позивач рухався більше 50 км/год у населеному пункті. Суд першої інстанції вказував, що позивач проігнорував правила дорожнього руху, здійснював керування автомобілем з перевищенням швидкості, що зафіксовано належним чином лазерним вимірювачем TruCAM LTI 20/20 та підтверджується фото та відеофіксацією. Після зупинки транспортного засобу інспектор запропонував надати пояснення та ознайомитись з наявними зафіксованими TruCAM LTI 20/20 доказами. Суд першої інстанції вказував, що за технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruСam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора). Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Матеріалами справи встановлено, що інспектором 2 батальйону 2 роти УПП в Запорізькій області Прощенком Е.Е. 01.05.2023 року складено постанову серії ЕАС № 6918192 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, автомобіль Renault Kadjar, номерний знак НОМЕР_1 , 01.05.2023 року о 09 год. 47 хв., яким керував ОСОБА_1 , проїхав зі швидкістю 78 км/год у населеному пункті, де дозволена швидкість руху 50 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Копію постанови ОСОБА_1 отримав. Встановлено, що ОСОБА_1 заперечував проти того, що 01.05.2023 року здійснював кермування транспортним засобом зі швидкістю 78 км/год у населеному пункті, вказує на можливу похибку при вимірюванні швидкості руху технічним засобом. У постанові серії ЕАС № 6918192 вказано, що швидкість руху автомобіля Renault Kadjar, номерний знак НОМЕР_1 виміряно пристроєм TruCam ТС0008388. В матеріалах справи наявні фото та відеозапис, які надані в якості доказу відповідачем, на яких зафіксовано, що транспортний засіб Renault Kadjar, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 78 км на годину у м. Запоріжжі по проспекту Соборності в районі будинку

117. З фото та відеозапису можливо встановити, що зі швидкістю 78 км/год рухався автомобіль саме у населеному пункті. Відповідачем в обґрунтування дійсності фіксування швидкості, з якою їхав позивач по населеному пункту, надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/26755 від 15.12.2022 року, дійсне до 15.12.2023 року. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: +-2км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; +- 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. Доводи апелянта про те, що лазерний вимірювач ТruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках (ручному режимі), а повинен бути стаціонарно змонтованим/розміщеним, є необгрунтованими, з огляду на наступне. ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») у листі від 01 жовтня 2019 року за № 22-38/49, вказувало, що лазерний вимірювач ТruСАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач ТruСАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі. Також з посиланням на вищевказане свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, вбачається, що вимірювач ТruСАМ може використовуватися в ручному режимі. Департамент патрульної поліції у листі від 09.07.2019 року № 4963/41/6/05-2019 вказував, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 є технічним засобом і відповідно до керівництва з експлуатації, може викоритовуватись в автоматичному й ручному режимі, але поліцейськими патрульної поліції цей прилад використовується тільки в ручному режимі. Суд зазначає, що експертним висновком від 27.09.2018 року Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про експертне дослідження лазерного вимірювача швидкості LTI 20-20 TruCAM, встановлено відповідність вимогам нормативних документів систем технічного захисту інформації в Україні. Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Колегія суддів зазначає, що для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення обов`язково необхідно встановити, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вчинені умисно, має місце протиправна дія та наявна вина у діях. Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, наявний відеозапис, фото докази, які підтверджують, що саме позивач, керуючи транспортним засобом Renault Kadjar, державний номер реєстрації НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 782 км на годину у м. Запоріжжі, чим порушив п. 12.4 Правила дорожнього руху. Інспектором під час фіксації порушення, зафіксовано автомобіль, який рухався у населеному пункті з перевищенням швидкості, зафіксовано місце вчинення порушення та швидкість з якою рухався транспортний засіб. Згідно п. 12.4 розділу 12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративна справа, стосовно скоєння адміністративного правопорушення позивачем не підлягає закриттю у зв`язку з наявністю події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Судові витрати позивачем по справі не здійснювались. За відсутності здійсненних судових витрат їх розподіл та стягнення не здійснюється. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги. Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись статтями 286, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26.05.2023 року в справі №335/3833/23 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова