Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/15190/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/15190/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 року (суддя Бондар М.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 13.12.2022 року) у адміністративній справі №160/15190/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд в с т а н о в и в: 27.09.2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2021 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 року позовні вимоги задоволено; зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2022 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення є необґрунтованим і таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України в межах своїх повноважень відповідно до ст.117 Конституції України, 07.05.2022 року прийняв постанову №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою визначено, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію, станом на 5 травня 2022 року шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у розмірі 3391 грн. Апелянт вважав, що відповідно ст.64 Конституції України, ч.2 ст.20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ч.7 ст.20 та абзацу третього пп.2 п.22 розділу VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснюється у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року №540. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є інвалідом війни III групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28.08.2014 року. ОСОБА_1 в червні 2022 року виплачено разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3391 грн. 19.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум та листом від 14.09.2022 року №27910-21046/Б-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у зв`язку з тим, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік була виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»». Вирішуючи спір по суті, суд керувався Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, зокрема, інвалідам війни III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Підпунктом «б» підпункту 2 п.20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у редакції: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення підпункту «б» підпункту 2 п.20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року. Законом України від 28.12.2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України доповнено п.26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги інвалідам війни. Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 визнано неконституційним, окреме положення п.26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Суд зазначив, що Кабінет Міністрів України 07.05.2022 року прийняв постанову №540, згідно якої разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у розмірі 3391 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено ч.5 ст.13 цього Закону. Суд зазначив, що на час виплати ОСОБА_1 у червні 2022 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року №540, а тому, виходячи із визначених у ч.3 ст.7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у 2022 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року №540, а Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу. Суд врахував, що у прохальній частині позовних вимог ОСОБА_1 зазначено замість « 2022» « 2021», проте, зі змісту позовної заяви та долучених до матеріалів справи доказів випливає, що спірні правовідносини стосуються 2022 року, а тому суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 допущена технічна описка, та вважав вірними вимоги, заявлені за 2022 рік. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни III групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28.08.2014 року. Встановлено, що у червні 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в дніпропетровській області ОСОБА_1 виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 року у розмірі 3391 грн. Встановлено, що 19.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та листом від 14.09.2022 року №27910-21046/Б-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у зв`язку з тим, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік виплачена ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»». Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Підпунктом «б» підпункту 2 п.20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12. 2007 року (набрав чинності 1 січня 2008 року) ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення підпункту «б» підпункту 2 п.20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI. У подальшому, Законом України від 28.12.2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 1 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України доповнено п.26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія вказаного Закону, Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій. Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 визнано неконституційними окреме положення п.26 розділу VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан, підпунктом 2 п.4 якого доручено Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. У подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 18.04.2022 року №2593/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 12.08.2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 07.11.2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжувався строк дії воєнного стану в Україні. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «По правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені ч.2 ст.64 Конституції України., зокрема, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України. Встановлено, що 07.05.2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затвердив Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, згідно якого виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, пенсійним органом інвалідам війни ІІ групи 3906 грн. Відповідно до статей 3, 8 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Аналізуючи обставини справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавець бюджетним законодавством в умовах воєнного стану надав можливість Кабінету Міністрів України змінити (звузити) обсяги та розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, зокрема, учасникам бойових дій. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на час виникнення спірних відносин у справі, яка розглядається також діє ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за правилами якої щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (частина друга). У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (частина третя). Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. Суд зазначає, що спеціальним нормативним актом, який визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, є Закон України «Про правовий режим воєнного стану». Окремі особливості тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у зв`язку з введенням воєнного стану визначені ст.6 цього Закону, згідно в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Суд зазначає, що в Указі Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 24.02.2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» не передбачено обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, визначених ст.46 Конституції України, яка застосовується у поєднанні із ст.17 Конституції України, якою визначаються гарантії соціального захисту для особливої категорії осіб, які захищали та захищають Батьківщину. Суд апеляційної інстанції зазначає, що тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій. Суд враховує, що на час виплати ОСОБА_1 у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року №540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з урахуванням ст.7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги у 2022 році слід застосовувати Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин. Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір по суті, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України керується судовою практикою, викладеною у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 року у справі №560/8064/22. Суд апеляційної інстанції враховує, що в даній постанові Верховний суд відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 року у справі №580/2869/22 щодо застосування положень ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ч.2 ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ч.7 ст.20 та абзацу третього пп. 2 п.22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року №540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним Порядком, з огляду на те, що судом не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, оскільки вони є такими, що суперечать ст.17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, а мають бути застосовані саме положення ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України № 367-ХІV, згідно із якою щорічна разова грошова допомога до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 року у адміністративній справі №160/15190/22 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова