Ухвала КЦС ВС № 646/4514/21

Ухвала 27 липня 2023 року місто Київ справа № 646/4514/21 провадження № 61-10600ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Овсяник Сергій Анатолійович, на постанову Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолит», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення коштів, інфляційних втрат, трьох процентів річних, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолит» на свою користь кошти у розмірі 169 950,00 грн, інфляційні втрати - 38 797,21 грн, три проценти річних - 15 085,97 грн, а всього - 223 833,18 грн. Рішенням Червонозаводського районного суд м. Харкова від 12 жовтня 2021 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 18 листопада 2021 року, у позові відмовлено, здійснено розподіл судових витрат. Постановою Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 169 950,00 грн, інфляційні втрати - 38 797,21 грн, три проценти річних - 15 085,97 грн, а всього 223 833,18 грн. В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат. 16 липня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Овсяник С. А., через модуль «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року скасувати, а рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2021 року залишити в силі. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2023 року 223 833,18 грн (169 950,00 грн + 38 797,21 грн + 15 085,97 грн) не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн). Отже, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справа є малозначною. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Касаційна скарга містить посилання на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Право на оскарження судових рішень у малозначній справі ОСОБА_1 обґрунтував тим, що справа має виняткове значення для нього, оскільки оскаржуваним судовим рішення безпідставно стягнуто грошові кошти, які надмірним для заявника тягарем, який досяг пенсійного віку. Додатково зазначає, що не має доходів, у нього відсутнє рухоме та нерухоме майно, тому не має можливості сплатити борг. Верховний Суд, здійснюючи оцінку наведених ОСОБА_1 доводів щодо виняткового значення для нього справи, дійшов висновку, що такі зводяться до необхідності врахування Судом майнового стану заявника, у зв`язку з чим він не може здійснити виплату присудженої судом до стягнення суми, водночас наведені аргументи не можуть слугувати достатньою підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, оскільки фактична неможливість виконання судового рішення жодним чином не зумовлює для учасника справи обставин перегляду судового рішення з метою відтермінування його виконання. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання заявника на положення підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Крім того, наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Касаційна скарга не містить інших посилань на винятки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявник їх наявність не обґрунтував.Випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Golder v. the United Kingdom» (Голдер проти Сполученого Королівства) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Верховний Суд враховує, що застосування критерію малозначності справи, судові рішення у якій за законом не підлягають касаційному оскарженню, є передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли вимагати касаційного розгляду справи. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Овсяник Сергій Анатолійович, на постанову Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолит», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення коштів, інфляційних втрат, трьох процентів річних відмовити. Копію ухвали надіслати заявнику. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко А. С. Олійник О. В. Ступак