Постанова Одеський апеляційний суд № 521/979/23

Номер провадження: 33/813/787/23 Номер справи місцевого суду: 521/979/23 Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.07.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючий суддя - Карташов О.Ю. за участю: секретаря судового засідання Мокана В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузьмін Євген Олександрович, на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 13 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Малиновського районного суду міста Одеси від 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок. Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 04.12.2022 року о 21 годині 55 хвилин, у м. Херсон по вул. Ціолковського, буд. 32, керував автомобілем «Opel Insignia» д.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузьмін Є.О., подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не мав ознак сп`яніння, тому було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Також зазначає, що відеозаписі з бодікамер поліцейських зафіксовані не всі події. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кузьмін Є.О. не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від адвоката Кузьмін Є.О. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 04.12.2022 року о 21 годині 55 хвилин, у м. Херсон по вул. Ціолковського, буд. 32, керував автомобілем «Opel Insignia» д.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 140548 від 04.12.2022 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.12.2022 року, рапортом патрульного УПП в Херсонській області 04.12.2022 року, відеозаписом з портативних відеореєстраторів ПВР№№ 471607, 470681. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Щодо відповідності процедури огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 вимогам законодавства, апеляційний суд зазначає наступне. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103. Відповідно до п. 2, п. 3 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п. 6, 7 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Апеляційним судом досліджено відеозаписи з бодікамер № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу патрульними поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від чого він відмовився (22:04:46) та погодився на проходження огляду у закладі охорони здоров`я (22:04:53). Проте, під час доставляння патрульними поліцейськими ОСОБА_1 до лікарні, останній відмовився також й від проходження огляду у закладі охорони здоров`я (22:09:55). Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про відсутність доказів керування ним транспортним засобом, спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а також відеозаписами з нагрудних камер поліцейських № 471607 та 47068. З вказаних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 на питання поліцейських про керування ним транспортним засобом (22:03:44 та 22:14:45) відповідав ствердно та не заперечував проти того, що саме він керування транспортним засобом. Так само безпідставним є доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та відповідно відсутність підстав для проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки на питання патрульних поліцейських чи вживав він алкоголь ОСОБА_1 відповів «Так» (22:04:35). Враховуючи викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України підтверджуються зібраними по справі доказами. Підстави вважати вказані докази неналежними у суду апеляційної інстанції відсутні. При перевірці висновків в постанові суду першої інстанції, у відповідності до приписів ст. 294 КУпАП, апеляційним судом не встановлено обставин, які б підтверджували доводи апеляційної скарги та спростовували зазначені висновки. Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, суд приходить до висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на спробу уникнення адміністративної відповідальності. При цьому апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Малиновського районного суду міста Одеси від 13 квітня 2023 року залишенню без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузьмін Євген Олександрович, залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 13 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов