Постанова 4857 № 300/4541/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2023 рокуСправа № 300/4541/22 пров. № А/857/7406/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Довгополова О.М., Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року (суддя Микитин Н.М., м.Івано-Франківськ), - ВСТАНОВИВ: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ) в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168) у розмірі 30000 грн за липень 2022 року та у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за липень 2022 року; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі 30000 грн за липень 2022 року та у розмірі 100000 грн за липень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі вказує, що на момент спірних відносин не існувало регуляторних актів Міноборони у розумінні вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі Закон №1160-IV), нормативно-правових актів або наказів Міноборони, якими визначені умови застосування відмови виплати додаткової винагороди при участі в бойових діях. Відтак, у позивача існує безумовне право на виплату додаткової винагороди за липень 2022 року. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що після встановлення факту перебування 09.07.2022 та 08.07.2022 ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння, у відповідача були правові підстави для позбавлення позивача виплати премії та додаткової винагороди за липень 2022 року. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України (далі ЗСУ) за призовом під час мобілізації, на особливий період та зарахований до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується наказом від 28.02.2022 № 5 (а.с.8). Згідно довідки від 26.06.2022 № 977/22, позивач перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 та станом на 22.06.2022 виконує завдання за призначенням безпосередньо в районах ведення бойових дій, зокрема на території Дніпропетровської та Запорізької областей (а.с.9). Відповідно виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 від 27.10.2022, відповідачем не було нараховано та сплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі 30000 грн за липень 2022 року та у розмірі 100000 грн за липень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (а.с.10). За змістом частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженим наказом Міністерства оборони України (далі МОУ) від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України (далі МЮУ) 26.06.2018 за №745/32197; далі - Порядок №260). Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги. Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» (далі Указ №64/2022) у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу. На виконання Указів Президента України Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022. Пунктом 1 Постанови №168, зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України (далі Міністр) видано окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (далі - Доручення). Пунктом 9 вказаного окремого Доручення визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн не включати військовослужбовців, які вживали алкогольні напої (наркотичні та психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника). Згідно з пункту 14 Доручення це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022). Так, з матеріалів справи видно, що підставою позбавлення ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі 30000 грн за липень 2022 року та у розмірі 100000 грн пропорційно дням участі у бойових діях, є перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння в липні 2022 року. За змістом наявних в матеріалах справи, висновків щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2022 та від 08.07.2022 позивач пройшов медичний огляд в Новомиколаївсській ЦРЛ для встановлення стану сп`яніння. Висновки огляду: ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с.51-52). При цьому, постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року у справі № 191/1408/22 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Разом з тим, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку, закриття провадження у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не спростовує факт перебування позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 08.07.2022 приблизно о 19.00 год. у м.Гуляйполе виконував посадові обов`язки в стані алкогольного сп`яніння на командному пункті роти в умовах особливого періоду воєнного стану. Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку, що після встановлення факту перебування 09.07.2022 та 08.07.2022 ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння, керуючись вимогами пункту 9 Доручення, у відповідача були правові підстави для позбавлення позивача виплати премії та додаткової винагороди за липень 2022 року. Крім того суд враховує, що відповідно до статті 1 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України", затвердженого однойменним Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема: поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Враховуючи встановлені обставини справи, підтвердження факту перебування 08.07.2022 ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням військової дисципліни та суперечать покладеним на нього обов`язкам та змісту військової присяги, підриває довіру та авторитет ЗСУ, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правомірно позбавив позивача права на отримання премії та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за липень 2022 року. Відтак, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Cуддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. М. Довгополов В. С. Затолочний