Постанова 4856 № 686/25875/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/25875/22 Головуючий у 1-й інстанції: Приступа Д.І. Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 27 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. за участю: секретаря судового засідання: Литвин Д. С., представника позивача - Ткач Я.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, за участю третьої особи - ТОВ «Октант-Центр» про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, за участю третьої особи - ТОВ «Октант-Центр» про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано постанову про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №089569від 16.11.2022року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП, а провадження у справі закрито. Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі. В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції. Представник відповідача в судове засідання не з"явився, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи, відповідно до вимог ст. 313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 16.11.2022 року відносно ОСОБА_1 , інспектором СРПП ХРУП ГУНП в Хмельницькій області була винесена постанова серії БАВ № 089569 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, за ч.6 ст.121 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 16.11.2022 року, в м.Хмельницькому, керував транспортним засобом ГАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , на якому встановлено додаткове газове обладнання, без відповідного дозволу та не зареєстроване в установленому законом порядку, чим здійснив порушення передбачене ч.6 ст.121 КУпАП. Позивач, вважаючи спірну постанову протиправною, звернувся з відповідним позовом до суду, в якому зазначив, що працівник поліції виніс відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення, внаслідок своїх незаконних та некомпетентних дій. Позивач вказує, що в його діях був відсутній склад правопорушення, відтак в представника поліції не було жодних підстав для винесення спірної постанови про накладення адміністративного стягнення. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Проте, поліцейським при складанні постанови не були належним чином зібрані та досліджені докази, передбачені ст.251 КУпАП. Колегія суддів, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, а також оскаржуваному рішенню суду першої інстанції, приходить до висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у відповідності до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, є підставою для його скасування. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке. Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 33 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що технічний стан гранспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством. Згідно ч. ч. 1, 4, 5 ст, 32 Закону України "Про дорожній рух" переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів У країни. Згідно п. 30,1 ПДР України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів. Згідно п. 31.3.а ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху. У відповідності до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до пунктів 1, 4 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як перевірка документів особи та зупинення транспортного засобу. Одночасно, працівник поліції перевірив наявність встановленого обладнання, балона, редуктора підключеного та кнопки у салоні водія, для перемикання режиму, а також додатково - наявний запах у моторному відділі, усе вище перелічене підтверджується відеозаписом доданим до постанови. Так, 16.11.2022 року о 09 год. 35 хв на авто дорозі т-230 6-ий кілометр Сибаль Р.М, керував т.з. ГАЗ 33023 номерний знак НОМЕР_1 , який переобладнаний під ГБО без відповідних на те документів, чим порушив п. 30.1.а ПДР та за що передбачена відповідальність за ч.6 ст. 121 КУпАП. Колегія суддів не приймає до уваги доводи представник позивача відносно того, що переобладнання автомобіля під ГБО не було завершено на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому відсутні підстави вважати, що позивачем порушено вимоги п. 30.1.а ПДР. Як встановлено судовим розглядом, під час огляду автомобіля, інспектором виявлено всі комплектуючі газового обладнання ( балон, редуктор, перемикач) для експлуатації автомобіля з використанням ГБО. Підтвердженням даного факту є відеофіксація та фотофіксація з місця вчинення адміністративного правопорушення, які містяться в матеріалах даної справи. Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено факт вчинення позивачем інкремінованого йому правопорушення та надано до суду достатньо доказів в підтвердження правомірності свого рішення. Відповідач довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначених в оскаржуваній постанові адміністративних правопорушень. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення поза розумним сумнівом. Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту. Отже, вказаний в рішенні висновок суду про відсутність адміністративного правопорушення відповідно до оскаржуваної постанови, за яке позивача притягнуто до відповідальності є не обґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності, що вплинуло на неправильне застосування вимог чинного законодавства, а тому винесене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, за результатом апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що дії відповідача, як суб"єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами відповідали критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, приходить до висновку про необгрунтованність позовних вимог позивача. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.3 ст.242 КАСУ). Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, у зв"язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задовольнити. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2023 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.