Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 713/1471/23
від 26.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 713/1471/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кириляк А.Ю. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 26 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Реуса Мирослава Несторовича на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в Чернівецькій області сержанта поліції Реуса Мирослава Несторовича 1 батальон 4 рота, Управління патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Вижницького районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом до інспектора УПП в Чернівецькій області сержанта поліції Реуса Мирослава Несторовича 1 батальон 4 рота, Управління патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №1001685 від 15.05.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 20.06.2023 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20.06.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що факт вчинення позивачем порушення вимог п. 2.9 в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (ПДР України), підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, інспектором дотримано порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення. Позивач не подала відзиву на апеляційну скаргу відповідача. Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою інспектора УПП в Чернівецькій області сержантом поліції Реус М.Н.ЕНА № 1001685 від 15.05.2023 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. Підставою для прийняття вказаної постанови слугувало те, що 15.05.2023 о 22:45 ОСОБА_1 в смт. Берегомет вул. Центральна, 247, керувала автомобілем з номерним знаком, який, прикритий сіткою, чим порушила п.2.9 в ПДР - керування водієм т/з номерним знаком, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП. Позивач не погодилася із вказаною постановою, а тому звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП, при розгляді справи відповідачем не забезпечено право позивача на правову допомогу. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до ст.23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до п. 2.9 (в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м. Згідно із ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст.245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Апеляційний суд зазначає, що на підтвердження вчинення позивачем порушення вимог п. 2.9 (в) ПДР України відповідачем надано відеозапис згідно якого встановлено, що решітка не перешкоджає та не ускладнює ідентифікацію номерного знаку на автомобілі позивача. Згідно із ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Суб`єктивна сторона правопорушення за ст. 121-3 КУпАП характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 121-3 КУпАП, полягає у вчиненні дій, спрямованих на приховування номерного знака. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. Апеляційний суд зауважує, що у діях позивача відсутні суб`єктивна та об`єктивна сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-3 КУпАП, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у діях позивача відсутній склад правопорушення передбачений ч. 1 ст.121-3 КУпАП. Згідно із ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Посилання позивача на те, що інспектор порушив її права, не вживши жодних дій щодо надання можливості реалізувати право на отримання правової допомоги, спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, згідно із яким перед початом розгляду справи інспектор роз`яснив позивачу її права, у тому числі право на правову допомогу, проте вона цим правом під час складання постанови серії ЕНА №1001685 від 15.05.2023 не скористалась. З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування постанови серії ЕНА №1001685 від 15.05.2023. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Реуса Мирослава Несторовича залишити без задоволення, а рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 червня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.