Постанова Київський апеляційний суд № 369/12510/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 369/12510/22 Головуючий у суді першої інстанції - Пінкевич Н.С. Номер провадження № 22-ц/824/7009/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Яворського М.А., суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., за участю секретаря - Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником Нечипорук Іванною Іванівною , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року у справі за позовом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Іванюти Інни Вікторівни про скасування державної реєстрації права власності,- ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Іванюта І.В. про скасування державної реєстрації права власності та просила суд: скасувати рішення державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Іванюти І.В. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за номером 2566100432080, нежитлове приміщення загальною площею 525 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 3222485800:03:002:5004. В подальшому, під час підготовчого засідання у січні 2023 року та у лютому 2023 року представником позивача заявлено клопотання про призначення експертизи. Представник Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області вказував, що у зв`язку з відсутністю спеціальних знань у галузі будівництва виникла необхідність у призначенні будівельно-технічної експертизи, яка у свою чергу надасть додаткові докази відсутності будь-яких будівельних робіт у період 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004. Враховуючи викладе, представник позивача просив суд призначити по справі експертизу на вирішення якої поставити наступні питання : 1.Чи відповідають виконані будівельні роботи нежитлового приміщення загальною площею 525 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004 проектній, проектно-технічній документації на його будівництво та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? 2.Чи відповідають виконані будівельні роботи нежитлового приміщення загальною площею 525 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? 3.Чи відповідають виконані будівельні роботи (або окремі елементи об`єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) нежитлового приміщення загальною площею 525 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004 проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? 4.Який перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт з будівництва нежитлового приміщення загальною площею 525 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004? 5.Яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва нежитлового приміщення загальною площею 525 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004? 6.Чи відповідає будівництво нежитлового приміщення загальною площею 525 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004 часу зазначеному в повідомленні на початок будівельних робіт від 04 жовтня 2021 року?; 7.Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) нежитлового приміщення загальною площею 525 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004? 8.Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва нежитлового приміщення загальною площею 525 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004 обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або звітною документацією? Ухвалою Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року клопотання представника позивача про призначення експертизи задоволено. Проведення експертизи доручено експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз, попереджено їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - Нечипорук І.І. подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що предметом розгляду даної справи є скасування державної реєстрації права власності шляхом скасування рішення державного реєстратора, а не скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що стало підставою для прийняття відповідного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Відтак, поставлені позивачем питання у клопотанні про призначення будівельно-технічної експертизи, в яких підлягає встановленню інформація, що стосуються виконання будівельних робіт та їх об`ємів, їх відповідності вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та фактичної їх вартості, не підлягають дослідженню та доказуванню у даній справі. Враховуючи вказане в апеляційній скарзі та з метою недопущення затягування розгляду справи, представник ОСОБА_1 - Нечипорук І.І. просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 04 травня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, відповідно до якого зазначає, що спірне нежитлове приміщення було збудовано у 1984 році та у 2015 році було зареєстровано права власності за Петрівською (Святопетрівською) сільською радою, правонаступником якої є позивач. Та саме для встановлення дати будівництва спірного нежитлового приміщення, оцінки будівельних робіт, визначення технічного стану будівлі й потрібно призначення експертизи. Відтак, представник позивача просить залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 , адвокат Нечипорук І.І., підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити, ухвалу суду скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. При цьому обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального законодавства, зокрема не врахував, що предметом судового спору є скасування рішення державного реєстратора, щодо реєстрації за відповідачкою права власності на об`єкт нерухомого майна, який був прийнятий фактично в експлуатацію ДІАМ України шляхом реєстрації декларації про закінчення будівництва і зазначена декларація, якою встановлено період побудови спірного об`єкта не є предметом судового спору, тому висновок судової будівельно-технічної експертизи не має доказового та вирішального значення для вирішення вказаного судового спору. Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував та, на її думку, безпідставно призначив у вказаній справі експертизу. Представник позивача Білогородської сільської ради Київської області Кривенко О.О., заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. При цьому зазначив, що вирішення питань, зазначених у клопотання поданого ним як представником позивача буде сприяти повному та всебічному встановленню обставин справи та надасть суду об`єктивні дані щодо періоду побудови спірного приміщення та відповідно і обґрунтованості позовних вимог щодо безпідставності подачі декларації відповідачкою до ДІАМ та невідповідності даних, зазначених в правовстановлюючих документах, поданих відповідачем ОСОБА_1 до реєстратора, що могли вплинути на правомірність проведеної реєстрації права власності на об`єкт, який був раніше зареєстрований за позивачем. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Так, суд першої інстанції постановляючи ухвалу про призначення експертизи мотивував своє рішення тим, що звертаючись до суду з клопотанням про призначення експертизи позивач зазначив, що збудоване ОСОБА_1 у 2021 році нежитлове приміщення загальною площею 525 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004 ще у 2006 році вже існувало, а з 31 липня 2015 року перебувало у комунальній власності. Також позивач вказував, що 25 січня 2023 року на адресу Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області надійшов лист відділу містобудування та архітектури Бучанської районної військової адміністрації Київської області № 55/06-23 від 26 грудня 2022 року де зазначено, що містобудівні умови та обмеження № 74/2016 від 27 липня 2016 року щодо будівництва складської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004 громадянці ОСОБА_1 сектором не видавались. Враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Саме висновок такої експертизи є одним із доказів, що може встановити обставини справи, на які посилається сторона позивача та щодо яких заперечує сторона відповідача у справі. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про призначення у справі будівельно-технічної експертизи відповідає з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, чинній на момент здійснення державної реєстрації (далі - Закон України № 1952-IV). Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до статті 27 Закону України № 1952-IV підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 6) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 01 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікат; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, виданий до 01 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Статтею 5 Закону України № 1952-IV передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України № 1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Особливості процедури державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. Згідно з пунктом 6 указаного Порядку державної реєстрації, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Пунктом 9 Порядку (який був чинним на час проведення державної реєстрації відповідачем права власності на спірне нежитлове приміщення) було передбачено, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації. Для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна, подається, в тому числі, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (пункти 41, 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень). Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства України та встановивши наявність у наданих сторонами у справі письмових доказів різні періоди побудови спірного приміщення, а також наявність в матеріалах справи інформації відділу містобудування та архітектури Бучанської РВА Київської області щодо не видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обстеження №74/2016 від 27 липня 2016 року щодо будівництва складської будівлі за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:002:5004, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання позивача в частині призначення у вказаній справі судової будівельно-технічної експертизи. Зі змісту частини другої статті 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Крім того, відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України). Частиною першою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Отже, процесуальний обов`язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ (в цьому випадку - докази порушення права позивача на користування орендованого ним майна), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні, які саме перешкоди чиняться позивачу. Зазначеного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі у справі № 573/1677/18. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (стаття 7-1 Закону України «Про судову експертизу»). Згідно із ч.3 ст.102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Згідно із положеннями ст.103 ЦПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Окрім того, відповідно до п. 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Апеляційний суд доходить висновку, що висновок будівельно-технічної експертизи неможливо замінити іншими засобами доказування, що вже містяться в матеріалах справи, оскільки для правильного вирішення справи по суті спору необхідні спеціальні знання, зокрема й у архітектурі та будівництві. Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, з метою забезпечення правильного вирішення спору між сторонами, для всебічного та повного дослідження обставин справи, апеляційний суд доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, оскільки без залучення спеціальних знань неможливо встановити, чи дійсно спірний об`єкт нерухомого майна будувався у період, який був зазначений у поданих відповідачкою у справі ОСОБА_1 державному реєстратору документах, чи він уже існував раніше за обставин, вказаних позивачем у позовній заяві, та відповідно реєстратором повинні були бути вчинені дії щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Нечипорук Іванною Іванівною залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2023 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2023 року. Головуючий суддя : М.А.Яворський Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв