Постанова 4851 № 520/8751/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Ніколаєва О.В. 18 липня 2023 р.Справа № 520/8751/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про стягнення пені, - В с т а н о в и в: У травні 2021 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» (далі - ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ», підприємство), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог від 22.07.2021 року, просить стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства пеню у сумі 3.143.713,90 грн, у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 25.12.2013 року по 21.07.2021 року, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з набранням законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/4962/13-а, яким визнано протиправним та скасовано, зокрема податкове повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.11.2012 року № 0000311541 форми «В 1» про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2.329.880 грн. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі № 820/1028/14, яка набрала законної сили 06.05.2014 року, задоволені вимоги адміністративного позову підприємства та з Державного бюджету України стягнуто на користь підприємства заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2.329.880 грн. Управління державної казначейської служби України в Ленінському районі м. Харкова зобов`язано здійснити з відповідних казначейських рахунків на користь ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ», на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні № 19 ПАТ «Грант», МФО 351607, безспірне списання суми заборгованості з ПДВ у розмірі 2.329.880 грн. Постановою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 року скасовані та прийнято рішення про зобов`язання Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ», за серпень 2012 року. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року у справі № 820/1028/14 задоволена заява ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» замінена сторона виконавчого провадження з Центральної об`єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на ГУ ДФС у Харківській області за виконавчим листом № 820/1028/14, виданим 28.12.2016 року. Судовим рішенням змінений спосіб і порядок виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 року в частині «Зобов`язати Західну об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ», за серпень 2012 року» на «Зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ», за серпень 2012 року». Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року у справі № 820/1028/14 задоволена заява ВПВР у Харківській області Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 53754533 з ГУ ДФС у Харківській області на ГУ ДПС у Харківській області. Позивач зазначає, що, узгоджена сума бюджетного відшкодування контролюючим органом так і не була внесена до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та, відповідно, не відшкодована, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України) ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» має право на нарахування та відповідно стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, а саме з 25.12.2013 року по 21.07.2021 року, у сумі 3.143.713,90 грн. Заперечуючи вимоги адміністративного позову. Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області зазначає, що ГУ жодним чином не порушувало прав позивача. Заперечуючи вимоги адміністративного позову, ГУ ДПС у Харківській області зазначає, що Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.20917 року, запроваджено новий порядок відшкодування податку на додану вартість і жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру. У засіданні Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 року представником відповідача ГУ ДПС у Харківській області заявлялося клопотання про залишення позовної заяви ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» без розгляду, у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 року позовна заява ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» залишена без руху, позивачу наданий строк фактично до 12.08.2021 року для подачі заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. У письмових поясненнях, що надійшли до суду 12.08.2021 року, представник позивача зазначав про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху та без розгляду. У зв`язку з тим, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду з вимогою про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року адміністративний позов ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» задоволено. Судовим рішенням Стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємства пеню у сумі 3.143.713,90 грн за період з 25.12.2013 року по 21.07.2021 року, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року. Судом проведений розподіл судових витрат у справі та за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь підприємства стягнуто 22.700 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору. В обґрунтування рішення судом зазначено, що суд погоджується з поводами позивача, що ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» вправі самостійно визначити період розрахунку пені у межах строку існування заборгованості бюджету з ПДВ. Правильність нарахування пені відповідно до наданого суду розрахунку судом перевірена. У даній справі спірним питанням є право позивача на отримання пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, а не стягнення такого відшкодування. Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Кабінет Міністрів України постановою від 17.01.2011 року № 39 затвердив Порядок, яким визначено механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість. За змістом пункту 9 Порядку № 39 протягом п`яти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку. Таким чином, бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст. 200 ПК України та Порядком №

39. Суд звернув увагу, що постановою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 року у справі № 820/1028/14 було змінено спосіб та порядок виконання зазначеного рішення, що у свою чергу не вплинуло на зміну статусу заборгованості контролюючого органу. З метою приведення у відповідність до чинного законодавства та постанови Вищого адміністративного суду України обставин справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року задоволено заяву ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» про зміну (встановлення) способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 820/1028/14 Відповідно до зазначеної ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 у адміністративній справі №820/1028/14 встановлено наступне: «Відповідно до Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26) з 01.04.2017 бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, без надання висновків контролюючих органів. Такий порядок бюджетного відшкодування платнику податків податку на додану вартість відмінний від того, що встановлений постановою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 у справі №820/1028/14, та регулюється пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, згідно якого платник податків подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації». Судом зазначено, що оскільки позивачу не відшкодоване бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період серпень 2012 року в сумі 2.329.880 грн, право на яке підтверджене судовими рішеннями, то наявні підстави вважати цю суму бюджетною заборгованістю, на яку відповідно до норм ПК України підлягає нарахуванню пеня у сумі 3.143.713,90 грн, на стягнення якої позивач має право. Судом враховано рішення Європейського суду у справі «ІНТЕРСПЛАВ проти УКРАЇНИ» від 09.07.2007 року, відповідно до якого втручання у право власності заявника повинно бути пропорційним. Постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України у справі № 21-131а14 (постанова від 03.06.2014 року), Верховного Суду у справі № 360/3762/19 (постанова від 15.04.2020 року), Верховного Суду у справі № 818/984/15 (постанова від 24.04.2020 року) суд визнав правильними доводи позивача, що оскільки сума бюджетного відшкодування у розмірі 2.329.880 грн не була відшкодована позивачу, вона є заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку має бути нарахована пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБ України, встановленої на момент вимкнення пені, протягом строку її дії з 25.12.2013 року по 21.07.2021 року у сумі 3.143.713,90 грн. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС в Харківській області просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ», зазначаючи про відсутність технічної можливості здійснення процедури відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв, і ця реалізація можлива лише після запровадження м механізму такого відшкодування. У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» зазначає, що у даній справі спірним є право підприємства на отримання пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. З посиланням на практику Європейського суду з прав людини скаржник зазначає, що ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип «належного урядування» передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Відзив на апеляційну скаргу від ГУ ДКСУ в Харківській області не надійшов, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників позивача та відповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід частково скасувати, з наступних підстав. Приписами ПК України встановлено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.18, 14.1.162 ст. 14). Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені ст. 200 ПК України. Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. За змістом пунктів 200.10, 200.11 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті визначено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Згідно з пунктом 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Положеннями пункту 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до пункту 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2017 року повністю змінено механізм відшкодування ПДВ та концепцію його адміністрування. Зокрема, в частині бюджетного відшкодування ПДВ запроваджено: єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначених п. 200.19 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01. 2017 року). Тимчасовий реєстр заяв, поданих до 01.01.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному ст. 200 ПК України. Визначено, що відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у єдиному реєстрі заяв та Тимчасовому реєстрі заяв здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про держбюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ між Тимчасовим реєстром та Реєстром заяв здійснюється Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Реєстру заяв затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 рок № 26, відповідно до якої Мінфін забезпечує автоматичну обробку інформації ДФС та Держказначейства щодо даних Реєстру заяв та його щоденне оприлюднення на своєму веб-порталі. Згідно з п. 56 підрозділу 2 розділу XX ПК України до 01.02.2017 року ДФС мала сформувати Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, які були подані до 1 лютого 2016 року і за якими станом на 01.10.2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Але на сьогодні чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру, та структуру такого реєстру. Судом встановлено, що позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 2.329.880 грн., разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. Податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка даних позивача, задекларованих у цій податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 09.11.2012 року № 2674/15-404/25190036, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 187.1 (б), ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело, зокрема до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2012 року на суму 2.329.880 грн. На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2012 року № 0000311541, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2012 року у сумі 2.329.880 грн, яке скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року у справі № 820/4962/13-а, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі № 820/1028/14, яка набрала законної сили 06.05.2014 року, задоволені вимоги адміністративного позову ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» та з Державного бюджету України стягнуто на користь підприємства заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2.329.880 грн. Управління державної казначейської служби України в Ленінському районі м. Харкова зобов`язано здійснити з відповідних казначейських рахунків на користь ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ», на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні № 19 ПАТ «Грант», МФО 351607, безспірне списання суми заборгованості з ПДВ у розмірі 2.329.880 грн. Постановою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 року скасовані та прийнято рішення про зобов`язання Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ», за серпень 2012 року. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року у справі № 820/1028/14 задоволена заява ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» замінена сторона виконавчого провадження з Центральної об`єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на ГУ ДФС у Харківській області за виконавчим листом № 820/1028/14, виданим 28.12.2016 року. Судовим рішенням змінений спосіб і порядок виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 року в частині «Зобов`язати Західну об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ», за серпень 2012 року» на «Зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ», за серпень 2012 року». Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року у справі № 820/1028/14 задоволена заява ВПВР у Харківській області Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 53754533 з ГУ ДФС у Харківській області на ГУ ДПС у Харківській області. Судом встановлено, що на час розгляду справи позивачу не відшкодовані суми бюджетного відшкодування за серпень 2012 року у розмірі 2.329.880 грн. В травні 2018 року ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» звернулося до ДФС України з заявою про внесення в Реєстр заяв про повернення бюджетного відшкодування про узгоджену суму бюджетного відшкодування в розмірі ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ грн та відшкодування цієї суми. Листом ДФС України від 29.08.2018 року підприємство повідомлено, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру (т.1, а.с. 93-95). Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що сума відшкодування ПДВ за серпень 2012 року у сумі 2.329.880 грн є узгодженими, підставою невиплати цієї суми податковий орган називає виключно відсутність законодавчого механізму такої виплати, зазначене порушення є триваючим, ця сума є заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку має бути нарахована пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБ України, встановленої на момент вимкнення пені, протягом строку її дії з 25.12.2013 року по 21.07.2021 року у сумі 3.143.713,90 грн. Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Правова позиція щодо застосування строку звернення до суду у справах з подібними правовідносинами, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19.01.2023 (справа № 140/1770/19), від 16.02.2023 (справа 803/1149/18). Зокрема, суд дійшов висновку, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог положень ч. 2 ст. 122 КАС України. Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 14.03.2019 року у справі № 822/553/17 та від 15.02.2021 року у справі № 280/4452/18 про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів. Велика Палата Верховного Суду у цих судових рішеннях зазначила, що порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначається КАС України (ст. 1 цього Кодексу), процесуальні строки звернення до суду є обов`язковою складовою процедури її ініціації (ч. 1 ст. 122 КАС України). Тривалість такого строку та початок відліку є його обов`язковими елементами, які визначаються залежно від предмета судового оскарження та обраного позивачем способу захисту порушеного права. За загальним правилом, визначеним частиною 2 ст. 122 КАС країни, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною першою ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Процесуальним наслідком пропущення строків звернення до адміністративного суду стаття 123 КАС України передбачає повернення позову чи залишення його без розгляду (залежно від стадії виявлення судом факту пропуску). День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок яких відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Для цілей розгляду судом термінових спорів у ст. 270 КАС України визначено, що днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (частина четверта цієї статті). При цьому слід враховувати, що запровадження строків звернення до суду слугує меті досягнення правової визначеності щодо правомірності акта (рішення, дії, бездіяльності) держави в особі її органів; після спливу строків правовідносини набувають ознак стабільності. ПК України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою. Встановлений статтею 102 ПК України строк давності у 1095 днів поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 ст. 56). Однак положення пункту 102.5 ст. 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. У справі, що розглядається, відсутні підстави для врахування й положень норми пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки остання є відсильною до статті 102 ПК та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. У разі ж несвоєчасного відшкодування заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов`язків. Відтак предметом оскарження у такому випадку є відповідна бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а отже, положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть. Аналіз положень статті 102 ПК України, у тому числі й пункту 102.5 цієї статті, вказує на те, що ці норми не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС, яка встановлює загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. З наведеного убачається, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судовим розглядом справи встановлено, що позивач залишив без уваги ухвалу суду першої інстанції від 05.08.2021 року стосовно необхідності подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Таким чином, у справі, що розглядається, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення пені за період з 25.12.2013 року по 21.07.2021 року 22.07.2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (25.12.2013 року), не зазначивши підстав для поновлення цього строку. Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати. Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, незалежно від того, чи перераховані у відповідній постанові Великої Палати всі рішення ВСУ, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата. За наведених обставин та виходячи з приписів п. 8 ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 319 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про залишення позовної заяви ТОВ фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» без розгляду в частині вимог за період з 25.12.2013 року по 21.01.2021 року, сума пені 3.047.314,32 грн. Стягненню підлягає пеня в сумі 96 399,58 грн за період 21.01.2021 року по 21.07.2021 року, яка обраховується , виходячи з наступного. Пеня розраховується за наступною формулою: [Пеня]= [сума боргу] х [розрахункова ставка (%)] / 100% х [кількість днів] / [кількість днів у році], де [сума боргу]- це сума простроченого боргу; [розрахункова ставка (%)]- розрахункова ставка пені в процентах річних; [кількість днів] кількість днів прострочення зобов`язання [кількість днів у році]- кількість днів у календарному році. Період розрахунку: з 21.01.2021 року по 04.03.2021 року - 43 дні. Розрахункова ставка пені в процентах річних за цей період = 6,000% (облікова ставка за рішенням НБУ від 11.06.2020 року № 397-рш) х 1,200=7,200%. [Пеня]= 2 329 880,00 грн (сума боргу) х 7,200% (розрахункова ставка) / 100% х 43 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 19762,49 грн. Період розрахунку: з 05.03.2021 року по 15.04.2021 року - 42 дні. Розрахункова ставка пені в процентах річних за цей період = 6,500% (облікова ставка за рішенням НБУ від 04.03.2021 року № 84-рш) х 1,200=7,800%. [Пеня]= 2 329 880,00 грн (сума боргу) х 7,800% (розрахункова ставка) / 100% х 42 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 20911,47 грн. Період розрахунку: з 16.04.2021 року по 21.07.2021 року - 97 дні. Розрахункова ставка пені в процентах річних за цей період = 7,500% (облікова ставка за рішенням НБУ від 15.04.2021 року № 142-рш) х 1,200=9,000%. [Пеня]= 2 329 880,00 грн (сума боргу) х 9,000% (розрахункова ставка) / 100% х 97 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 55725,62 грн. Таким чином, пеня за період з 21.01.2021 року по 21.07.2021 року складає 96 399,58 (19762,49 грн + 20911,47 грн + 55725,62 грн). Отже, скасуванню підлягає рішення в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ХАРКІВАГРОСНАБ» пені в сумі 3 047 314,32 грн (3 143 713,90 грн - 96 399,58 грн = 3 047 314,32 грн). Оскільки означені вище обставини судом першої інстанції залишені поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та частково задоволення вимог апеляційної скарги НОМЕР_2 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_3 ). Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегія суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. ч. 1 ст. 317 КАС України). Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, п. 8 ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 319, ст.ст. 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року скасувати в частині задоволення вимог адміністративного позову товариства з обмеженої відповідальністю фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженої відповідальністю фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» пені у сумі 3.047.314,32 грн за період з 25.12.2013 року по 21.01.2021 року, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року. Адміністративний позов товариства з обмеженої відповідальністю фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженої відповідальністю фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» пені у сумі 3.047.314,32 грн за період з 25.12.2013 року по 21.01.2021 року, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року, залишити без розгляду. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року скасувати в частині стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженої відповідальністю фірма «ХАРКІВАГРОСНАБ» витрат по сплаті судового збору у розмірі 20.430 грн. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року залишити без змін Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 27 липня 2023 року.