Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2041/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2023 р. Справа № 520/2041/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського Національного університету внутрішніх справ на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/2041/23 за позовом Харківського Національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми, ВСТАНОВИВ: 31.01.2023 Харківський Національний університет внутрішніх справ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 45597 (сорок п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн. 75 коп. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 позовну заяву повернуто позивачеві. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предметом даного спору є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у розмірі 45597,75 грн., а тому відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4, ч.ч. 2, 3 ст. 12, ст. 257 КАС України вказана категорія справ є незначною та не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження. Отже, представником у даній справі може бути не адвокат, а фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, що в свою чергу узгоджується з ч. 2 ст. 57 та п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України. При цьому, зауважив, що судом першої інстанції не зазначено ознак, за якими вказана справа не може бути віднесена до справ незначної складності через що, представником по ній має бути виключно адвокат. Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що позов підписано Лисяк Яною Едуардівною як представником Харківського Національного університету внутрішніх справ. На підтвердження повноважень Лисяк Я.Е., як представником Харківського Національного університету внутрішніх справ, до позовної заяви додано довіреність від 12.10.2022, відповідно до якої Сокуренком В.В. на підставі витягу з ЄДР від 07.12.2021 уповноважено в порядку передоручення Лисяк Я.Е. представляти інтереси Харківського Національного університету внутрішніх справ в судах України з усіма правами, які надано законом стороні по справі, у тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вважав, що надана до суду довіреність від 12.10.2022 на представництво Лисяк Я.Е. інтересів ХНУВС в суді за своїм змістом та формою не відповідає вимогам, визначеним Цивільним кодексом України, що враховуючи відсутність інших документів, які б підтверджували повноваження Лисяк А.Е. діяти від імені ХНУВС відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції (самопредставництво юридичної особи), отримання яких з відповідних державних реєстрів є неможливим з огляду на обмеження доступу до таких реєстрів у зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану, який тривав на дату винесення даної ухвали, суд, керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, дійшов висновку про неможливість перевірки та встановлення посадового становища особи, яка підписала позовну заяву. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. За змістом положень ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно з ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Положеннями ч.ч. 2-3 ст. 59 КАС України передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Згідно з ч.ч. 5, 6 та 7 ст. 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. В разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Згідно з ч.ч. 7-9, 11 ст. 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. За правилом абз. 2 ч. 8 ст. 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом. Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет». Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19. Правові основи функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) визначені в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення). Відповідно до п.п. 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Пунктом 4 розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення передбачено, що для формування проектів електронних документів особи використовують загальні форми, створені адміністратором або створюють власні форми засобами електронного кабінету з можливістю їх збереження в підсистемі електронного суду та повторного використання. Адміністратор може встановлювати додаткові технічні обмеження щодо форм та змісту електронних документів (щодо розміру, формату тощо). Згідно з п.п. 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого. Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати. Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника. Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 560/11791/21. Колегія суддів враховує, що у постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Верховний Суд зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у ч. 7 ст. 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні. Вищезазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20. Колегією суддів встановлено, що до позовної заяви, поданої представником через підсистему «Електронний суд» була додана електронна довіреність у порядку передоручення від 12.10.2022 від імені Сокуренка Валерія Васильовича, згідно з якою останній на підставі витягу з ЄДР від 07.12.2021 щодо ХНУВС, уповноважив в порядку передоручення, Лисяк Я.Е. представляти інтереси ХНУВС в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Додана до позовної заяви довіреність сформована в системі «Електронний суд» 12.10.2022. Отже, до наведених обставин належить застосовувати положення частини сьомої статті 59 КАС України. Разом з цим, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції не досліджував дотримання відповідачем порядку створення електронної довіреності, як електронного документа для надання йому юридичної сили, натомість зосередився на питанні чи засвідчений її наданий до суду примірник за правилами, передбаченими Цивільним кодексом України. Суд першої інстанції помилково вважав, що правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, можливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд». Аналогічні висновки у подібних правовідносинах було викладено у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20. Слід зазначити, що позовна заява подана за підписом Лисяк Я.Е. від імені ХНУВС в електронній формі та до неї додано довіреність, яка також сформована в електронній формі, підписана електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що відповідає положенням частини сьомої статті 59 КАС України. З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, є хибним. Відповідно, помилковим є і висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України. За наведеного правового регулювання та обставин справи суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних. Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківського Національний університет внутрішніх справ - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 по справі №520/2041/23 - скасувати. Справу №520/2041/23 за адміністративним позовом Харківського Національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич Я.В. П`янова