Ухвала ККС ВС № 509/1999/22

УХВАЛА 27липня 2023 року м. Київ справа №509/1999/22 провадження №51-4510ск23 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вивчивши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 липня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року, встановив: У касаційній скарзі захисник висуває вимогу про перегляд у касаційному порядку зазначених судових рішень. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Верховний Суд дійшов висновку, що цих вимог не дотримано. Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов`язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права. Частиною 1 ст. 433 КПКпередбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). У своїй касаційній скарзі захисник дає іншу оцінку доказам у справі, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, та фактично заперечує правильність установлених ними фактичних обставин кримінального провадження, що відповідно до статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Згідно з ч. 1 ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Проте захисник в касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для скасування вироку в частині призначеного покарання, оскільки покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, вказує про відсутність складу злочину а діях ОСОБА_5 , разом з тим просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження. Такі вимоги захисника в скарзі є суперечливими і не дають можливість суду касаційної інстанції визначити в якій саме частині слід перевірити судові рішення, чи у частині наявності складу злочину в діях засудженого, чи у частині правильності призначеного останньому покарання. Вказані порушення перешкоджають суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Тому касаційну скаргу слід залишити без руху і надати захиснику строк для усунення недоліків. Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 липня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків упродовж десяти днів із дня отримання копії ухвали. Роз`яснити захиснику, що в разі неусунення недоліків у вказаний строк касаційну скаргу буде йому повернуто. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3