Ухвала КЦС ВС № 466/9610/19

У Х В А Л А 26 липня 2023 року м. Київ справа № 466/9610/19 провадження № 61-10160ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, В С Т А Н О В И В : 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. Позивачі просять стягнути з відповідача у відшкодування завданої майнової шкоди 7 500,00 грн, у відшкодування моральної шкоди - 10 000,00 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2022 року, залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 07 червня 2023 року, в позові відмовлено. У липні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 червня 2023 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн. Позивачі просили відшкодувати майнову та моральну шкоду у розмірі 17 500,00 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн*100=268 400,00 грн). Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує. У касаційній скарзі заявників немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку. Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначені. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані заявниками рішення судів попередніх інстанцій ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири відмовити. Копію ухвали направити заявникам. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник О. В. Ступак В. В. Яремко