Постанова 4818 № 615/190/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 615/190/23 Головуючий І інстанції Токмакова А.П. Провадження № 33/818/443/23 Суддя доповідач Гєрцик Р.В. Категорія: ч.1,2 ст.172-7 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 липня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Гєрцика Р.В. секретаря судового засідання Соболєвої Є.Є. за участю прокурора Кубаха М.А. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисників Ніколаєва В.І., Бут-Абдулаєвої Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Ніколаєва В.І. на постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 28 березня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, щодо ОСОБА_1 УСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , працюючи головним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, будучи згідно п.п.а п.2 ч.1 ст.3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника Валківську міську раду Богодухівського району Харківської області про наявність у неї реального конфлікту інтересів перед підписання листа від 23.08.2022 № 154, адресованого Управлінню стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями. Крім того, ОСОБА_1 , працюючи головним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, будучи згідно п.п.а п.2 ч.1 ст.3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, 23.08.2022 прийняла рішення про відмову в наданні Управлінню стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України інформації та копій документів стосовно себе та вчинила дії шляхом підписання відповідного листа від 23.08.2022 №

154. Постановою судді Валківського районного суду Харківської області від 28 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень та накладено на неї адміністративне стягнення: - за ч.1 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2550 грн.; - за ч.2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 4250 грн. На підставі ст.36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 4 250 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник Ніколаєв В.І. просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі закрити з підстав передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП . В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що уповноваженою особою, яка склала протоколи, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що виливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зокрема не встановлено, що рішення підписати відповідь на запит працівника правоохоронного органу ОСОБА_1 були необ`єктивними або упередженими, що такими рішеннями завдало шкоди інтересам служби та підприємству. Вважає, що в діях ОСОБА_1 при виданні та підписанні відповіді на запит правоохоронного органу відсутня суперечність між її особистими інтересами та 'її службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих 'їй службових повноважень. Зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено та досліджено коло правовідносин та обставини за яких може наступати відповідальність за ч.1 ч.2 ст. 172-7 КУпАП, не з`ясовано та не досліджено на підставі яких документів та в рамках яких повноважень діяла ОСОБА_1 як керівник (головний лікар, директор) під час розгляду запиту від УСР у Харківській області ДСР НПУ від 15.08.2022 року. Так, відповідно до Статуту Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, як нової редакції, яка була затверджена на сесії Валківської міської рали від 19.10.2022 року, і в редакції, яка була чинна раніше, так і до умов її трудового контракту - ОСОБА_1 є повноваженим представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, і діє від імені підприємства без довіреності, та зобов`язана вирішувати всі питання які належать до виконання обов`язків, в тому числі розглядати всі запити та надавати на них відповіді. Вказує, що співробітники УСР в Харківській області ДСР НПУ штучно створили правовідносини з керівником закладу ОСОБА_1 шляхом складання та надіслання листу від 15.08.2022 року № 1573/55/119/01-2022 без будь-якого посилання на той факт, з якого питання вони здійснюють моніторинг та перевірку, а потім почали такі правовідносини, які самі створили, перевіряти та досліджувати. Така обставина підтверджується тим фактом, що працівники УСР звернулись до суб`єкту призначення ОСОБА_1 листом від 21.12.2022 року № 2967/55/119/03-2022 «Про надання інформації» в якому зазначили, що вони звертались до ОСОБА_1 як керівника закладу з метою підтвердження або спростування факту вчинення нею правопорушення пов`язаного з корупцією з приводу можливих порушень при здійсненні особистого преміювання, а також вже зазначили, що встановили всі порушення за якими потім було складено протокол, що не відповідає дійсності. Таким чином, до Валківської міської ради як суб`єкту призначення, вони не звертались для отримання щодо неї інформації з питань такого преміювання з 01.01.2021 року і по теперішній час. На підтвердження такої обставини адвокатом було направлено адвокатський запит від 03.04.2023 року в тому числі з питанням повідомити чи звертались на їх адресу з таким питаннями співробітники УСР в Харківській області до її суб`єкту призначення, щоб отримати таку інформацію щодо неї. На такий адвокатський запит Валківська міська рада Богодухівського району повідомила, що за період з 01.01.2021 року і по теперішній час письмові запити від УСР в Харківській області не надходили, в тому числі і з посиланням а проведення будь-якої перевірки з такого питання, як до засновника і власника такого закладу. Таким чином за період з 15.08.2022 року і по теперішній час будь-якої інформації щодо її преміювання як керівника такого закладу співробітники УСР не перевіряли та не досліджували. Тобто, співробітникам такого органу, як до направлення листа від 15.08.2022 року так і під час складання протоколів достеменно було відомо, що всі взаємовідносини між ОСОБА_1 , як Директором закладу та Валківською міською радою, як її органом Управління, врегульовано Контрактом з директором такого закладу та відповідними нормами законів, в тому числі і питання преміювання, а надання керівником такого закладу відповідей на запити, які надходять на адресу закладу, не є прийняттям рішення яке потребує втручання та додаткового врегулювання з боку ради як органу Управління та Засновника такого закладу. На підставі вищезазначеного, всі питання між Директором такого закладу та Валківської міською радою с зазначених питань, врегульовано законом та вищезазначеними документами і не потребують додаткового врегулювання за відсутності конфлікту інтересів, що також підтверджується відповідними Роз`ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції № 11 від 13.06.2022 року «щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів під час реалізації повноважень з окремих питань оплати праці». Таким чином, під час підписання відмови у наданні інформації на запит працівників поліції ОСОБА_1 не діяла в умовах реального конфлікту інтересів, вона також не була зобов`язана повідомляти у встановленому законом випадку та порядку органи НАЗК про наявність у неї такого конфлікту під час розгляду листа управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 15.08.2022 року, а тому в її діях відсутній також склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 172-7 КУпАП Мотиви суду Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши доводи ОСОБА_1 та її захисників на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать держав. Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону. Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Положеннями частини 1 статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Положеннями частини 2 статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції". У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Судовим розглядом встановлено, що згідно з п.1.1 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області (надалі Статут), підприємство є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає медичну допомогу будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я. Відповідно до п.1.4 Статуту засновником, власником та органом управління майном підприємства є Валківська міська територіальна громада в особі Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику. Згідно розділу 7 Статуту, управління підприємством здійснює засновник, головним розпорядником коштів є Валківська міська рада. Поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює керівник підприємства - директор, який призначається на посаду і звільняється з неї за розпорядженням міського голови відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством України, а також відповідає кваліфікаційним вимогам МОЗ. Строк найму, права, обов`язки i відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення інші умови найму визначаються відповідним контрактом. Відповідно до додаткової угоди від 14.01.2021 року про внесення змін до Контракту з головним лікарем Комунального закладу охорони здоров`я «Центр первинної медико-санітарної допомоги Валківського району» від 20 квітня 2016 року у зв`язку зі зміною власника майна та перейменуванням закладу контракт викладено у новій редакції, продовжено трудові відносини з ОСОБА_1 головним лікарем підприємства до 21.04.2022. На підставі додаткової угоди від 19.04.2022 року про внесення змін до контракту з головним лікарем підприємства від 20.04.2022 року продовжено трудові відносини з ОСОБА_1 головним лікарем підприємства. Розпорядженням Валківської міської ради від 20.10.2022 року № 225-к призначено ОСОБА_1 на посаду директора Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області з 21.10.2022 року без проведення конкурсу у порядку та на умовах, передбачених ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та укладеного контракту до призначення на цю посаду директора за умовами проведення конкурсу та не більше ніж на 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15.08.2022 року Управлінням стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за вих. № 1573/55/119/01-2022 надіслано лист головному лікарю КНП «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області Орловій М.І., у якому зазначено, що управлінням здійснюється збір доказів з метою підтвердження або спростування факту вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, головним лікарем КНП «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, просять надати: положення медичного закладу; наказ про призначення ОСОБА_1 ; попередження щодо встановлених чинним законодавством обмежень, що спрямовані на запобігання і протидію корупції ОСОБА_1 ; посадову інструкцію ОСОБА_1 ; накази на преміювання (розпорядження), (погоджувальні листи, акт комісій тощо) ОСОБА_1 в період з 01.01.2021 по теперішній час; розрахункові листи ОСОБА_1 за цей період; інформацію чи повідомлялось за цей період про реальний конфлікт інтересів від ОСОБА_1 ; контактний номер телефону. У відповідь на адресу Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України направлено лист від 23.08.2022 року за вих. № 154 за підписом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області ОСОБА_1 , яким не надано (а фактично відмовлено) запитувані документи, оскільки у запиті не вказано про наявність будь-якого факту, який би вказував про наявність в діях конкретної особи або групи осіб дій, пов`язаних із вчиненням будь-якого адміністративного чи кримінального правопорушення та проступку. Одночасно роз`яснення порядок отримання таких документів у відповідності до норм КПК України. Положеннями ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п.1,2ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. За змістом ч.5 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону. Відповідно до листа Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області № 04-27/3571 від 26.12.2022 року, повідомлень про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів за час перебування ОСОБА_1 на посадах головного лікаря, а потім директора Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області за період з 14 січня 2021 року і по теперішній час не надходили. Згідно листа Національного агентства з питань запобігання корупції № 30-13/295-23 від 06.01.2023 року, звернення ОСОБА_1 , як директора Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області, у порядку ч.5 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» про надання роз`яснень щодо наявності конфлікту інтересів у період з 01.01.2021 року дотепер не надходили. З листа Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації № 4-14/3 від 05.01.2023 року, повідомлень від директора Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області ОСОБА_1 щодо наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів в період з 01.01.2021 року по теперішній час не надходило. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, характеризується сукупністю таких ознак: наявність у особи реального конфлікту інтересів; неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, характеризується сукупністю таких ознак: наявність у особи реального конфлікту інтересів; вчинення особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно констатувати: наявність у правопорушника факту приватного інтересу; наявності факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями на об`єктивність або неупередженість рішення. Приватний інтерес ОСОБА_1 в даному випадку був зумовлений прагненням не надавати інформацію відносно себе, як посадової особи КНП «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області , з метою уникнення проведення перевірки щодо дотримання нею, як суб`єктом на яку поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції». Суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 полягала у наявності у неї повноважень, обов`язку та фактичної можливості надати на запит уповноваженого органу Національної поліції України відповідну інформацію щодо себе, як посадової особи юридичної особи публічного права, яка не є персональними даними та не відноситься до конфіденційної інформації (інформації з обмеженим доступом). В даному випадку вказана суперечність між приватним інтересом не надавати інформацію щодо себе та службовими повноваженнями обов`язку надати інформацію вплинула на об`єктивність і неупередженість прийняття ОСОБА_1 рішення та підписання листа від 23.08.2022 року за вих. № 154, яким не надано запитувані документи відносно себе, як посадової особи КНП «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області . З матеріалів справи вбачається, що приймаючи рішення про відмову надавати інформацію та документи відносно себе на запит уповноваженого органу Національної поліції України, про наявність реального конфлікту інтересів виконавчий орган Валківської міської ради Харківської області або Національне агентство з питань запобігання корупції ОСОБА_1 не повідомляла, передбачених ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» заходів на врегулювання конфлікту інтересів не вжила, що також підтверджується доводами апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені обставини свідчать про те, що головний лікар (на час події) Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області, отримавши лист Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 15.08.2022 року, який стосувався надання інформації стосовно неї, надала відповідь від 23.08.2022 року за своїм підписом про безпідставність надання запитуваної інформації (фактично відмовила у наданні), не повідомивши при цьому про наявність реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника. Доводи апеляційної скарги про те, що органи Національної поліції штучно створили ситуацію, в якій опинилась ОСОБА_1 є необґрунтованими. Так, відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» Національну поліцію віднесено до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. За статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення працівники Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією за статтями 172-4 - 172-9 КУпАП. Статтею 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу Згідно з вимогами ч.1 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1 ст.3 цього Закону притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової, дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Пунктом 3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський для виконання покладених на поліцію завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Пунктом 6 Положення про Національну поліцію України, затвердженого Постановою КМУ №877 від 28.10.2015 року передбачено, що Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань. Крім того, підпунктом 3 пункту 1 розділу II Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом НП України від 23.10.2019 року №1077 передбачено, що одним із завдань Департаменту є реалізація повноважень Національної поліції України в частині протидії корупції і кримінальної корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України. Підпунктом 26 пункту 1 розділу III зазначеного Положення визначено, що Департамент стратегічних розслідувань НП України здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією, а підпунктом 3 пункту 1 розділу IV цього ж Положення передбачено, що Департамент стратегічних розслідувань НП України має право відповідно до компетенції в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього функцій. Відповідно до ч.1 та п.2, п.4 ч.2 ст.60 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пунктах 1, 2, 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, а також особам, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, забороняється: відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом; надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету; про конфлікт інтересів осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, та заходи з його врегулювання. На підставі викладеного та керуючись абз.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», пп.4 п.4, пп. 2 п.6 Положення про Національну поліцію, п.п.3 п.1 розділу ІІ, п.п.26 п.1 розділу III, п.п.3 п.1, п.п.3 п.3 розділу IV Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, ч.2 ст.251 та ст.255 КУпАП органи Національної поліції наділені повноваженнями здійснення перевірок фактів подання декларації, а також складання протоколів про вчинення адміністративних порушень. Доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона правопорушення у формі умислу, оскільки ОСОБА_1 не заперечує факту підписання нею листа про відмову у наданні інформації, однак зазначає що вона діяла виключно в межах своїх повноважень є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 будучи головним лікарем, є посадовою особою юридичної особи публічного права, та суб`єктом відповідальності за порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції». Посадові особи, які є суб`єктами Закону України «Про запобігання корупції», мають обов`язки, визначені статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», якою передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. При цьому для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особи, і кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, слід встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення. 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Таким чином, обов`язковою ознакою конфлікту інтересів є наявність суперечностей між особистими інтересами та службовими повноваженнями особи, які можуть вплинути на прийняття рішення чи вчинення дій при виконанні особою службових повноважень. При цьому, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків, тому зобов`язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", ОСОБА_1 повинна була усвідомлювати усю відповідальність за вчинення своїх дій, адже за приписами ст.68 Конституції України (Закон прямої дії) кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, тому у діях ОСОБА_1 вбачається бездіяльність, яка полягає у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. З огляду на те, що в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень, ОСОБА_1 не повідомила у встановленому законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та, в умовах реального конфлікту інтересів, який зумовлений тим, що вона була змушена шукати баланс між своїм приватним інтересом у вигляді прагнення, у межах правового регулювання, не надавати інформацію відносно себе, як посадової особи, з метою уникнення проведення перевірки дотримання ним вимог ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» та уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією та необхідністю виконувати надані повноваження в інтересах підприємства шляхом виконання вимог антикорупційного законодавства України, прийняла рішення про відмову в наданні інформації та копій документів на запит Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, то в її діях вбачається умисел на вчинення дій, передбачених ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП. При цьому, суд звертає увагу, що необізнаність ОСОБА_1 про наявність у неї реального конфлікту інтересів не може слугувати підставою для звільнення її від відповідальності за вчинене правопорушення. Натомість, остання, побачивши у зазначеному запиті негативні для себе ризики (що не заперечувалось стороною захисту), опинилась в умовах реального конфлікту інтересів, який й повинна була вирішувати відповідно до зазначених вимог антикорупційного законодавства з огляду на свою посаду. Розглядаючи клопотання захисника про закриття провадження у справі на підставі ст.22 КУпАП України, в якому захисник посилається на те, що відповідно до матеріалів справи у ОСОБА_1 відсутня вина у вигляді умислу в будь-якій формі, яка направлена на створення будь-яких корупційних ризиків з її боку, які мають певні негативні наслідки та її діями не було завдано шкоди, а також просила взяти до уваги те, що ОСОБА_1 є сумлінним працівником, відповідальним лікарем та керівником закладу, який вона очолює, постійно дбає про своїх підлеглих, то апеляційний суд виходить з наступного. Зі змісту ст.22 КУпАП убачається, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю скоєного правопорушення, передбачене ст.22 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності. Так, за своєю правовою конструкцією склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, є формальним і не передбачає настання жодних суспільно-небезпечних наслідків. Разом з тим, посилання захисника на те, що вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, не завдали шкоди інтересам суспільства, не є критерієм, за яким можливо оцінити малозначність діяння, оскільки, відповідно до принципу індивідуалізації, дії, вчинені ОСОБА_1 , в подальшому можуть слугувати негативним прикладом для інших суб`єктів адміністративних правопорушень за корупційні діяння. Відповідно до абзацу 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998 корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства. Корупція спотворює моральний стан будь-якого суспільства; порушує соціально-економічні права бідних та незахищених прошарків суспільства; підриває демократію; руйнує верховенство права, яке є основою кожного цивілізованого суспільства; затримує розвиток; та позбавляє суспільство, і зокрема, бідних, переваг вільного та відкритого змагання ( Лімська декларація від 11.09.1997, прийнята на VIII Міжнародній конференції по боротьбі з корупцією, Ліма, Перу, 7-11 вересня 1997 року). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абз.5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованої Законом України № 252-V від 18.10.2006, що набрала чинності 01.03.2010). Абзацом 2, 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003 року, ратифікованої Законом України № 251-V від 18.10.2006, що набрала чинності 01.03.2010 року встановлено, що корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Вчинені ОСОБА_1 правопорушення, пов`язані з корупцією не можуть визнаватись малозначними, оскільки вчинення таких правопорушень порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади. Тому, звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією на підставі ст. 22 КУпАП, не буде відповідати загальним засадам запобігання та протидії корупції в державі, з огляду на вкрай негативну реакцію суспільства до таких проявів. Крім того, з урахуванням кількості вчинених адміністративних правопорушень, заперечення ОСОБА_1 своєї винуватості у їх вчиненні, підстав для застосування до неї ст.22 КУпАП немає. Розглядаючи клопотання захисника про закриття провадження у справі на підставі ч.3 ст.38 КУпАП апеляційний суд зазначає наступне. Так, апеляційний суд вважає, що факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади) та не може ототожнюватися із часом зібрання усіх необхідних матеріалів перевірки. Складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб`єктивний виклад свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів. Зі змісту ч.4 ст.38 КУпАП вбачається, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Відповідно до матеріалів справи, 31.08.2022 року Управлінням стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України отримано лист ОСОБА_1 від 23.08.2022 року, яким не надано запитувані документи. В подальшому Управлінням стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснено запит до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області та 30.12.2022 року отримано лист Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області № 04-27/3571 від 26.12.2022 року, про те що повідомлень про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів за час перебування ОСОБА_1 на посадах головного лікаря, а потім директора Комунального некомерційного підприємства «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області за період з 14 січня 2021 року і по теперішній час не надходили. Відтак спеціально уповноважений суб`єкт у сфері протидії корупції, який, зокрема компетентний складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, станом на 30.12.2022 року володів повною інформацією щодо допущених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Таким чином, датою вчинення адміністративних правопорушень слід вважати серпень 2022 року, а днем виявлення вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, слід вважати саме 30.12.2022 року, коли компетентний орган Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, тобто суб`єкт, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, володів повною інформацією щодо порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції». Отже до моменту складання протоколу відбувався лише збір даних та тільки з моменту виявлення особи та встановлення в її діях складу адміністративного правопорушення, складений протокол про адміністративне правопорушення, що і є моментом виявлення. А тому, кінцевим строком притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за датою виявлення корупційного правопорушення є 30.05.2023 року. Таким чином, колегія суддів вважає доводи апелянта щодо закриття провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП такими, що не заслуговують на увагу. Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст.294КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Ніколаєва В.І. залишити без задоволення. Постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 28 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Р.В. Гєрцик