Постанова 4857 № 380/18234/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/18234/22 пров. № А/857/5915/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі №380/18234/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення, суддя в 1-й інстанції Карп`як О. О., час ухвалення рішення 28.02.2023 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річничного віку, ОСОБА_2 , від 27 листопада 2022 року видане інспектором прикордонної служби групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (тип А) старшим лейтенантом ОСОБА_3 , яким було відмовлено перетинанні державного кордону на виїзд з України. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що він має право на відстрочку від призову від мобілізації, що підтверджується записом у посвідченні військовозобов`язаного, а також довідкою №235 від 08 листопада 2022 року. Зазначає, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки за наслідками вивчення облікової справи та документів позивача про навчання у Економіко-Гуманітарну Академію у м.Варшава Республіки Польща прийняв рішення про те, що він не призивається на військову службу під час мобілізації, а має право на відстрочку у зв`язку із навчанням та може виїжджати з метою навчання за кордон. Таким чином, вважає, що має право на перетин державного кордону, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації не передбачає автоматичне надання дозволу на перетин державного кордону України. Вказує, що підтвердженням наявності права у громадянина України на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією є наявність відповідної відмітки у військовому квитку, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного або посвідченні про приписку до призовної дільниці з відповідною відміткою. Звертає увагу, що покликання апелянта на не дослідження судом першої інстанції наданих позивачем документів з метою перетинання державного кордону для підтвердження навчання є хибним, оскільки йдеться виключно про студентів, які станом на 24 лютого 2022 року навчались у закладах освіти за кордоном та після оголошення мобілізації повертаються для продовження навчання, а не про громадян України, які до зазначеної дати не навчались у закладах освіти за кордоном, по-друге, записи про відстрочку та про дозвіл для виїзду за кордон мають бути зроблені виключно у військово-обліковому документі. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Згідно з довідкою для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти №235 від 08 листопада 2022 року, виданою начальником Подільського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до абз.2 ч.3 ст.23 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу він має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає; довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі (а.с.25). Відповідно до Військового квитка серія НОМЕР_2 від 29 березня 2011 року судом встановлено, що призовною комісією Подільського району в м. Києві позивач зарахований в запас 28 жовтня 2010 року за ст.18 п.1 дос.25 р. віку Закону України Про військовий обов`язок і військову службу. У Розділі VII військового квитки Службові відмітки, зазначено наступне: 24.10.2022, надаю відстрочку від призову під час мобілізації згідно з абз. 2, ч. 3 ст. 23 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, начальник Подільського району у м. Києві ТЦК та СП. Антон Колчанов. Сторонами у справі не заперечується те, що 27 листопада 2022 року позивач з метою перетинання державного кордону з Республікою Польща прибув до міжнародного автомобільного пункту пропуску Краківець, (тип А). З метою підтвердження підстав для перетинання державного кордону України позивач надав такі документи: паспортний документ серії НОМЕР_3 виданий 21 вересня 2017 року, орган що видав 8089; довідку про підтвердження зарахування в Економіко Гуманітарну Академію у м. Варшаві Республіка Польща, місця проживання на цей період, та вказаною сумою про оплату за навчання (нотаріально завірені копії); довідку про зарахування на навчання денної форми в Економіко Гуманітарну Академію у м. Варшаві Республіка Польща (нотаріально завірені копії); договір про умови оплати навчання; квитанцію про оплату за навчання; студентський квиток; довідку з РТЦК та СП №235 від 08 листопада 2022 року; військовий квиток серія НОМЕР_2 . 27 листопада 2022 року згідно із частиною першою статті 14 Закону України Про прикордонний контроль старшим інспектором прикордонної служби 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (тип А) старшим лейтенантом ОСОБА_3 , як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону, прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_4 (а.с.28). Згідно з цим рішення у зв`язку із Законом України Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, а також Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року, Постанови КМУ №57 (зі змінами та доповненнями) громадянина ОСОБА_4 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Позивач, вважаючи рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 27 листопада 2022 року, протиправним, звернувся з цим позовом у суд. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу) з тих підстав, що він є здобувачем освіти в іноземному навчальному закладі, не є підставою для виїзду за межі України під час дії правового режиму воєнного стану, а тому рішення відповідача від 27 листопада 2022 року, яким позивачу відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України, є правомірним. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Ст.33 Конституції України передбачає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Згідно з ч.1,2 ст.2 Закону України Про прикордонний контроль прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів. Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон. За змістом ч.3 ст.6 Закону України Про прикордонний контроль пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні. Відповідно до ч.1,2 ст.14 Закону України Про прикордонний контроль від 05 листопада 2009 року №1710-VI іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт. Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері регулюється Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України №3857-XII від 21.01.1994 (далі - Закон №3857-XII). Згідно зі ст.1 Закону №3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну. За змістом ч.1 ст.6 Закону №3857-XII право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 згаданого Закону; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду; 10) він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється. Вказані підстави для тимчасового обмеження громадян у виїзді за межі території України є загальними та застосовуються за відсутності особливих правових режимів, які вводяться в дію Указом Президента України та затверджуються Верховною Радою України. Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Крім того, згідно з п.2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. За змістом п.3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб. Відповідно до ст.1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі -Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає наданий відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Згідно з п.6 ч.1 ст.8 Закону №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. За змістом ст.1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-XII в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Ст.22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Разом з тим, ст.23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Так, відповідно до абз.2 ч.3 ст.23 Закону №3543-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Згідно з п.8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1455 перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. За змістом п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року №57, у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи. Порядок перетинання державного кордону України громадянами України визначено Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 (далі - Правила). Пункт 2.6 Правил передбачає, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому-восьмому частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Пунктом 12 Правил №57 передбачено, що для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень. Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред`являє. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з метою перетину державного кордону України прибув до пункту пропуску через державний кордон Краківець. Для проведення паспортного контролю посадовій особі Державної прикордонної служби України позивач надав, зокрема, довідку №235 від 08 листопада 2022 року для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, військовий квиток серія НОМЕР_2 . Зі змісту довідки №235 від 08 листопада 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу). Заперечень щодо виїзду позивача з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає (а.с. 25). Згідно з записом у військовому квитку позивача у розділі «Службові відмітки» (а.с.26) йому 24 жовтня 2022 року надано відстрочку від призову під час мобілізації згідно з абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с.27). Як зазначено вище, відповідно до абз.2 ч.3 ст.23 Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Вказана правова норма є нормою прямої дії, яка встановлює позивачу право на відстрочку на військову службу під час мобілізації та на особливий період. Таким чином, студенти, що навчаються на очній формі у передвищому або професійно-технічному або вищому навчальному закладі за кордоном мають право на звільнення від мобілізації при документальному підтвердженні цієї підстави. Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач є військовозобов`язаним, однак отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку набуттям статусу студента. При цьому, 27 листопада 2022 року інспектором прикордонної служби групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (тип А) старшим лейтенантом ОСОБА_3 , як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону, прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 , оскільки позивач не зміг надати на прикордонний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Колегія суддів зазначає, що наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації не потрібно ототожнювати з наявністю права на виїзд за межі України, оскільки відповідно до Правил №57 право на перетин державного кордону для певних категорій військовослужбовців, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, є обмеженим на період дії воєнного стану. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що до переліку осіб, які мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану, не входять особи, визначені в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Колегія суддів критично оцінює покликання апелянта на те, що надані ним документи про підтвердження навчання за кордоном є достатніми для перетину державного кордону, та зазначає, що відповідач правильно звернув увагу на ту обставину, що право на перетин державного кордону мають студенти, які станом на 24 лютого 2022 року навчались у закладах освіти за кордоном та після оголошення мобілізації повертаються для продовження навчання, а не про громадян України, які до зазначеної дати не навчались у закладах освіти за кордоном. Крім того, записи про відстрочку та про дозвіл для виїзду за кордон мають бути зроблені виключно у військово-обліковому документі. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу) з тих підстав, що він є здобувачем освіти в іноземному навчальному закладі, не є підставою для виїзду за межі України під час дії правового режиму воєнного стану, а тому рішення відповідача від 27 листопада 2022 року, яким позивачу відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України, є правомірним. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі №380/18234/22 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 26 липня 2023 року.