Постанова 4856 № 120/18290/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/18290/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Слободонюк Михайло Васильович Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М. 25 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.05.2022 у справі №120/18290/21-а. В обґрунтування вказаної заяви послався на те, що рішення суду в частині виплати перерахованої пенсії з 01.04.2019 по 10.09.2021 з урахуванням раніше виплачених сум залишається не виконаним, оскільки нараховані боржником кошти в сумі 206376,50 грн. по даний час не виплачені. У зв`язку з цим позивач вважає, що невиконання судового рішення відповідачем в повному обсязі порушує його законні права та інтереси, а тому просить суд зобов`язати суб`єкта владних повноважень - ГУ ПФУ у Вінницькій області надати суду протягом двадцяти календарних днів звіт про виконання судового рішення в частині обов`язку виплатити недоплачену суму пенсії в розмірі 206376,50 грн. Окрім того, 28.03.2023 від ОСОБА_1 надійшли письмові доповнення до поданої заяви про встановлення судового контролю, у яких заявник просить суд звернути увагу на те, що державна виконавча служба приймає всі заходи щодо виконання рішення суду в адміністративній справі №120/18290/21-а, однак, незважаючи на це судове рішення боржником так і не виконано. З огляду на це позивач також просить суд встановити судовий контроль та зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати суду звіт і в частині покладеного на нього обов`язку перераховувати та виплачувати позивачу з 11.09.2021 пенсію без обмеження її максимальним розміром. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 по справі №120/18290/21-а в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №120/18290/21-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 по справі №120/18290/21-а та прийняти постанову, якою справу №120/18290/21-а направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.05.2021 по даній справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що під час винесення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, стверджуючи про вжиття відповідачем усіх заходів, спрямованих на виконання рішення суду, не надав жодної оцінки поданим позивачем разом із заявою про встановлення судового контролю постановам про закінчення виконавчих проваджень, підставою для винесення яких слугувала відсутність доказів виконання рішення суду та вжиття боржником вичерпних заходів його виконання. Судом першої інстанції не було перевірено наведені позивачем обставини щодо ухилення пенсійного органу від сплати нарахованої заборгованості з пенсії, що в свою чергу свідчить про неповне та необ`єктивне дослідження обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання та відмови у встановлені судового контролю. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує її доводи та просить оскаржуване судове рішення залишити без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.05.2022 у справі №120/18290/21-а позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задоволено частково та покладено на відповідача обов`язок у проведенні перерахунку та виплаті раніше призначеної позивачу пенсії у відповідності до діючого законодавства. На виконання вищевказаного судового рішення після набрання ним законної сили, Вінницьким окружним адміністративним судом 18.10.2022 видано виконавчі листи. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 10.11.2022 відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк на виконання рішення суду та надання документального підтвердження такого виконання. На виконання судового рішення від 09.05.2022 у справі № 120/18290/21-а Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено розрахунок розміру пенсії стягувачу, який станом на 01.04.2019 становив 18212,59 грн., а станом на 11.09.2021 - 19292,18 грн. та донараховано кошти в сумі 206 376,50 грн. за період з 05.03.2019 по 30.06.2022. Заборгованість буде виплачена позивачу після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону №2262 встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Нараховані кошти в сумі 206 376,50 грн. Головним управлінням включені до Реєстру судових рішень та виплату буде здійснено в порядку черговості. Рішення суду першої інстанції від 09.05.2022, в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 11.09.2021 без обмеження її максимальним розміром, є виконаним органом пенсійного фонду, однак, як видно із наданого позивачем листа ГУ ПФУ у Вінницькій області від 01.02.2023 №0200-0902-5/9773, при подальших перерахунках пенсій, зумовлених законодавчою зміною розміру прожиткового мінімуму, нарахованої індексації, пенсійним органом було застосовано обмеження пенсійної виплати ОСОБА_1 максимальним розміром, а саме з 01.10.2021 по 30.06.2022 пенсія виплачувалась в сумі 19719,52 грн., з 01.07.2022 - в сумі 20270 грн., з 01.12.2022 - в сумі 20930 грн. Вважаючи, що відповідачем не дотримано вимог закону при проведенні перерахунку пенсії позивача, вчиненого на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.05.2022 у справі №120/18290/21-а, позивач подав до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання судового рішення у справі №120/18290/21-а Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії позивача. Однак, з огляду на відсутність у відповідача коштів для фінансування відповідної виплати, нараховану суму заборгованості з пенсії в розмірі 206 376,50 грн. позивачу не виплачено. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в межах своїх повноважень виконало залежні від нього дії, спрямовані на виконання судового рішення у цій справі. Обставин, які б свідчили про те, що відповідач, маючи можливість здійснити відповідну виплату заборгованості пенсії позивачу, створює перешкоди для виконання судового рішення або буде надалі ухилятися від виконання судового рішення, судом не встановлено. Крім того, судове рішення в частині перерахунку пенсії не може поширювати свою дію безстроково, тобто встановлювати для боржника обов`язки на майбутнє. Тому, у випадку проведення позивачу перерахунку пенсії у зв`язку з виникненням інших обставин чи підстав, між сторонами в цьому випадку виникають нові правовідносини (новий спір), який підлягає вирішенню в окремому позовному провадженні. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), колегія суддів зазначає наступне. Приписами ст. 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Вимогами ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04). Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, а тому виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2, п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року №16-рп/2009). На підставі аналізу ст.ст.3, 8, ч.ч.1, 2 ст.55, ч.ч.1 та 2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 КАС України. З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Колегією суддів встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.05.2022 у справі №120/18290/21-а визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.04.2019 по 10.09.2021 перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 24.11.2021 № ХЛ64224, виданої Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 по 10.09.2021 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24.11.2021 № ХЛ64224, виданої Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням уже виплачених сум пенсії; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум, з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, а з 01.04.2019 - з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії перерахованої на підставі оновленої довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.11.2021 № ХЛ64224; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 11.09.2021 максимальним розміром; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 11.09.2021 пенсію без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили 09.06.2022. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Слід відмітити, що норми ст.ст. 382, 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №120/2370/23 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови. Згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 у справі №120/2370/23 18.10.2022 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №120/18290/21-а. На підставі вказаних виконавчих документів, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бертман Р.П. від 10.11.2022 відкрито виконавче провадження №70306328 щодо виконання судового рішення. Серед іншого, у даній постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, надати обґрунтовану відповідь та документальне підтвердження щодо виконання рішення суду. Листом №0200-0902-5/87698 від 22.11.2022 Головне управління ПФУ у Вінницькій області повідомило державного виконавця, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/18290/21-а від 18.10.2022 добровільно виконане до відкриття виконавчого провадження. Стягувачу проведено перерахунок пенсії і сума заборгованості становить 206 376,50 грн. за період з 05.03.2019 по 30.06.2022. При цьому сума заборгованості у розмірі 206376,50 грн., відповідно до рішення суду буде виплачуватись після надходження коштів з державного бюджету. Зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області вжито всіх можливих заходів у відповідності до чинного законодавства щодо виконання судового рішення на користь стягувача. Також, листом від 01.02.2023 за №0200-0902-5/9773 пенсійний фонд повідомив, що на виконання рішення суду №120/18290/21-а від 18.10.2022 проведено перерахунок розміру пенсії стягувача, який на 11.09.2021 становив 19292,18 грн, а з 01.10.2021 становить 19719,52 грн. В контексті наведеного звернуто увагу державного виконавця на те, що у справі №120/18290/21-а оцінка надавалась спірним правовідносинам щодо виплати пенсії стягувача без врахування вимог щодо обмеження її максимальним розміром саме з 11.09.2021, тобто предметом розгляду були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті. Також, стягувач не вирішував в судовому порядку питання щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром в подальшому. В подальшому, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бертман Р.П. від 24.02.2023 в рамках виконавчого провадження №70306328 накладено штраф у розмірі 5100 грн. на боржника у зв`язку з невиконанням рішення суду і зобов`язано останнього протягом десяти робочих днів виконати останнє. Таким чином рішення суду у справі №120/18290/21-а боржником в повному обсязі не виконано. У зв`язку з чим, на підставі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» на боржника державним виконавцем накладено перший штраф у розмірі 5100 грн. Колегія суддів наголошує, що положення КАС України не містять такого обмеження щодо застосування заходів судового контролю, передбачених ч.1ст.382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення. Враховуючи, що відповідно до ст.382 КАС України, судовий контроль встановлюється після ухвалення судового рішення у справі (вживається словосполучення "суд, який ухвалив"), слід дійти висновку, що для встановлення судового контролю повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після прийняття рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення. Таке тлумачення вказаної норми процесуального права узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та висновками Верховного Суду, відображеними у постанові від 18.04.2019 по справі № 286/766/17, що згідно з приписами ч.5ст. 242 КАС України підлягає врахуванню судом апеляційної інстанції. Крім того, питання поважності причин невиконання (наявність або відсутність фінансування, або вчинення будь-яких дій відповідачем для виконання рішення суду), судом фактично не досліджувалися. Висновок суду першої інстанції про те, що рішення суду в частині зобов`язання виплати пенсії не виконане внаслідок відсутності відповідного фінансування, тобто, з поважних причин, є передчасним та таким, що базується на припущеннях, оскільки жодних доказів на підтвердження таких обставин матеріали справи не містять. В свою чергу судом першої інстанції з власної ініціативи, як того вимагає закріплений у ч.4ст.9 КАС України принцип офіційності з`ясування всіх обставин у справі, таких доказів не витребувано. Лише посилання суду першої інстанції на те, що виконання рішення суду у цій справі відповідно до ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України залежить від отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу, які виділено не було, без встановлення таких обставин у спірних відносинах недостатньо для твердження про відсутність доказів, які б свідчили, що відповідач буде надалі ухилятися від виконання судового рішення або створювати перешкоди для виконання судового рішення. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…. Враховуючи, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.05.2022 у справі №120/18290/21-а , яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню, фактично залишається бездієвим для позивача, оскільки не виконується відповідачем, в частині виплати перерахованої суми пенсії, та відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження вжиття відповідачем будь-яких заходів з метою виконання судового рішення в частині виплати позивачу перерахованої пенсії, невстановлення та недослідження цих обставин судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення є передчасним та таким, що зроблений при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи. Крім того колегія суддів вважає зазначити наступне звернути увагу, що згідно з резолютивною частиною рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.05.2022 у справі №120/18290/21-а серед іншого було зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 11.09.2021 пенсію без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вбачається, що з 01.07.2022 року розмір нарахованої пенсії позивача склав 21 900,58 грн., втім з урахуванням максимального розміру останньому нараховано до виплати - 20 270 грн., з 01.12.2022 року нараховано пенсії 21 942,26 грн., з урахуванням максимального розміру - 20 930 грн., тобто з 01.07.2022 виплату пенсії позивача знову обмежено максимальним розміром. Варто наголосити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р. в частині скарги заявниці стосовно невиконання рішення суду щодо нарахування та виплати пенсії у розмірі, встановленому статями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після внесення у 2011 році змін до законодавства, констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов`язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01.11.2011 р., коли змінене законодавство було застосоване до пенсії заявниці. З вказаного вбачається, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Отже виплата пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром може бути припинена у зв`язку зі зміною правового регулювання такої виплати. У той же час, відповідно до наданих відповідачем розрахункових листів підставою для здійсненого перерахунку є «рішення суду». Відповідачем не надано, а матеріали справи не містять іншого рішення суду на підставі якого могло б бути зроблено відповідний перерахунок та, відповідно, обмежено пенсію її максимальним розміром, з огляду на що, колегія суддів вважає, що відповідачем не виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.05.2022 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 11.09.2021 пенсію без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. Відповідно до ст. 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Приписами ст.353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Враховуючи викладене, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 по справі №120/18290/21-а підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року скасувати. Прийняти постанову, якою справу №120/18290/21-а направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.05.2021 по даній справі. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.