Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/4365/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/4365/22 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Турецької І.О., Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року, прийняте у складі суду судді Біоносенка В.В. в місті Миколаїв, по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести розслідування нещасного випадку по факту раптового погіршення стану здоров`я об 11:00 09.08.2022 року під час виконання обов`язків військової служби номера обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 зі складанням акту за формою НВ-3 Додаток 5 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №1667/37289 та відмові у видачі Довідки про обставини травми Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести розслідування нещасного випадку по факту раптового погіршення стану здоров`я об 11:00 09.08.2022 року під час виконання обов`язків військової служби номера обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 зі складанням акту за формою НВ-3 Додаток 5 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за №1667/37289 та видати за результатами розслідування нещасного випадку по факту раптового погіршення стану здоров`я об 11:00 09.08.2022 року під час виконання обов`язків військової служби номера обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 Довідку про обставини травми Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року, з урахуванням ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року про внесення виправлень у рішення суду, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що суд першої інстанцій неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також порушено норми процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що про те, що в провадженні суду перебувала вказана адміністративна справа і ухвалено судове рішення, Військовій частині НОМЕР_1 відомо не було. Апелянт зазначає, що позивачем не доведено і судом не встановлено, який небезпечний фактор вплинув на військовослужбовця, унаслідок чого зафіксовано шкоду його здоров`ю, даних про те, що погіршення його здоров`я було пов`язане з такими факторами, а не було обумовлено станом його організму (здоров`я), немає. Апелянт наголошує на тому, що екстреного повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку від закладу охорони здоров`я до Військової частини НОМЕР_1 , не надходило, даних про нещасний випадок командування Військової частини не мало. На думку апелянта, суд першої інстанції в своєму рішенні, зобов`язуючи Військову частину НОМЕР_1 провести розслідування, фактично вже визнав захворювання ОСОБА_1 нещасним випадком, який стався під час виконання обов`язків військової служби, та зобов`язав скласти акт за формою НВ-3 Додатку 5 Інструкції, фактично обмежив відповідача у можливості складення акту за формою НВ-2 Додатку 5 Інструкції. Крім того, апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме невірне зазначення у рішенні суду адреси відповідача та неузгодженості у резолютивній частині рішення суду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , 1983 р.н., з травня 2022 року проходив військову службу в Збройних Силах України за мобілізацією на посаді номера обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . 09.08.2022 під час проведення у військової частини НОМЕР_1 занять з розгортання роти, у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я, внаслідок чого каретою швидкою медичної допомоги він був доставлений до військового госпіталю, а пізніше до КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня». Відповідно до висновків лікарів, у ОСОБА_1 був діагностовано «гострий мозковий інсульт за ішемичним типом у басейні ПСМА (09.08.22 гемореологічний варіант) з лівобічним помірним геміпарезом, акцент у нозі. За шкалою NLHSS 106.-56 за шкалою mRs.2б ТЛТ (09.08.2022), артеріальна гіпертензія ІІІ, 2 ступінь, ризик високий. Дисметаболічна кардіопатія. СН І». 18.08.2022 ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 з вимогою провести розслідування нещасного випадку за фактом раптового погіршення здоров`я. 19.08.2022 командування військової частини НОМЕР_1 надано відповідь, якою повідомлено про відсутність підстав для проведення розслідування, оскільки екстреного повідомлення не надходило до військової частини. 10.01.2023 рішенням військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , затверджено Свідоцтво про хворобу №34, згідно з яким, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 19.01.2023 наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №18-РС, солдата ОСОБА_1 , відповідно до п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено з військової служби за станом здоров`я. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови провести розслідування нещасного випадку зі складанням акту за формою НВ-3, а також щодо відмови у видачі довідки про обставини травми, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що цьому випадку відбулась обмежена в часі події або раптовий вплив на військовослужбовця небезпечного фактора, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби, про що було відомо керівництву військової частини. Суд дійшов висновку, що екстрене повідомлення це лише спосіб інформування командування військової частини про надзвичайну подію, разом з тим, відповідно до п.2, 3 Розділу ІІ, інформацію про нещасний випадок командування може одержати як від самого потерпілого, так і безпосередньо виявити. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332 (далі Інструкція №332) визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту. Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції № 332, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зокрема передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять). Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 332, ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил. Відповідно до п.1 Розділу ІІ Інструкції №332, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби. Відповідно до п.2 Розділу ІІ Інструкції, про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків. Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що погіршення стану здоров`я позивача відбулось 09.08.2022 року під час проведення у Військовій частині НОМЕР_1 занять із розгортання роти, що прямо перебачено частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як виконання обов`язків військової служби, чим спростовуються доводи апелянта у цій частині. Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що у межах спірних правовідносин відбувся саме випадок передбачений п.1 Розділу ІІ, а саме обмежена в часі подія або раптовий вплив на військовослужбовця небезпечного фактора, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше. Про зазначений факт, було відомо керівництву військової частини, що вбачається з рапорту позивача, та відповіді відповідача на цей рапорт, що відповідно до вимог п.2 Розділу ІІ Інструкції, свідчить про наявність правових підстав для проведення відповідного службового розслідування у строк до 18 вересня 2022 року, чого відповідачем зроблено не було. У листі від 19 серпня 2022 року №504, Військовою частиною НОМЕР_1 в якості підстави для відмови у проведенні службового розслідування, було фактично зазначено, що Військова частина не отримувала екстреного повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку, як це передбачено п.4 Розділу ІІ Інструкції. Водночас, п.4 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що заклад охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв`язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку, яке наведене у додатку 1 до цієї Інструкції. Апелянт не враховує, що позивача 09.08.2022 року було доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня», який не є закладом охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, що виключає його обов`язок надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку. При цьому, на переконання суду, право особи на розслідування нещасного випадку не можу бути поставлено у залежність від дій або бездіяльності третіх осіб за умови що Військова частина про факт такого нещасного випадку обізнана. У цьому контексті колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що екстрене повідомлення це лише спосіб інформування командування військової частини про надзвичайну подію, разом з тим, відповідно до п.2, 3 Розділу ІІ, інформацію про нещасний випадок командування може одержати як від самого потерпілого, так і безпосередньо виявити. Щодо доводів апелянта, що суд фактично обмежив відповідача у можливості складення акту за формою НВ-2 Додатку 5 Інструкції, колегія суддів зазначає, що з системного аналізу п.8 Розділу ІІ Інструкції вбачається, що відмінність акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції та акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції полягає в тому, що акт за формою НВ-3 складається у разі, якщо нещасний випадок пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби. У контексті встановлених судом обставин даної справи, а також з урахуванням довідки військово-лікарської комісії від 28 жовтня 2022 року №672 (а.с. 29), якою встановлено, що захворювання позивача пов`язане з проходження військової служби, апеляційний суд критично оцінює посилання апелянта на наявність правових підстав для складення акту за формою НВ-2 Додатку 5 Інструкції. При цьому суд зауважує, що у спірних у цій справі правовідносинах, в разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій, та не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Стосовно доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне. Так, доводи апелянта, що про те, що в провадженні суду перебувала вказана адміністративна справа, Військовій частині НОМЕР_1 відомо не було, спростовуються відомостями про належне отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі на офіційну електрону адресу відповідача (а.с. 21). Стосовно інших доводів апелянта у цій частині, колегія суддів зазначає, що згідно положень ч.2 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. У відповідності до положень ч.3 ст.317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника жодним чином не спростовують обґрунтованості рішення суду попередньої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження, таким чином порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення даної справи у розумінні ч.2 ст. 317 КАС України судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги встановлено не було. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що не було також встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду у розумінні ч.3 ст.317 КАС України. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: І. О. Турецька Суддя: Л.Є. Зуєва