Постанова 4854 № 400/1186/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 липня 2023 р. Категорія: 106030000м. ОдесаСправа № 400/1186/21 Перша інстанція: суддя Мельник О.М., час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі - відповідач) з вимогами: - визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Миколаївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області в період з 14.02.2015 року по 28.02.2018 року; - зобов`язати Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Миколаївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області в період з 14.02.2017 року по 28.02.2018 року; - зобов`язати Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки при проведенні ОСОБА_1 нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Миколаївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, врахувати базовий місяць з часу встановлення посадового окладу за посадою з 01.01.2008 року, мотивуючи його тим, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Проте в порушення вимог Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (надалі - Закон № 1282) та пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (надалі - Порядок № 1078), у період з 01.01.2016 по 14.09.2018 відповідач не здійснював індексацію грошового забезпечення та не виплачував належні йому суми. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Миколаївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області в період з 14.02.2017 року по 28.02.2018 року. Зобов`язано Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Миколаївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області в період з 14.02.2017 року по 28.02.2018 року, врахувавши базовий місяць за посадою з 01.01.2008 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення не передбачає механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі роки. Відповідно до положень Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних силах України в період з 1995 року по 27 серпня 2019 року. Відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 19.08.2019 року № 229 ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас за п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу п.п. б (за станом здоров`я). Наказом військового комісара Миколаївського районного військового комісаріату Миколаївської області (по стройовій частині) № 58 від 27.08.2019 року, майора ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час проходження військової служби у Миколаївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 14.02.2017 року по 27.08.2019 року на всіх видах забезпечення в тому числі фінансовому перебував в Миколаївському обласному військовому комісаріаті. При звільненні з військової служби 27.08.2019 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 14.02.2017 року по 28.02.2018 року. 12 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із запитом на інформацію, в якому просив надати інформацію щодо підстав не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивача в період проходження військової служби з 14.02.2017 року по 28.02.2018 року. В травні місяці 2020 року позивач отримав відповідь від Миколаївського обласного військового комісаріату від 24.04.2020 року за вих. № 4/2790 якою відповідач підтвердив не нарахування та невиплату індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 04.02.2017 року по 28.02.2018 року. Зазначив, що індексація грошового забезпечення не виплачувалась відповідно до роз`яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2. Індексація грошового забезпечення за грудень 2015 року не виплачена у зв`язку із відсутністю фінансування. Крім того, в квітні місяці 2020 року позивач звернувся із заявою до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України про надання архівної довідки про отримане грошове забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . В травні місяці 2020 року від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України за вих. № 0443/513 від 06.05.2020 року отримав архівну довідку про отримане грошове забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2010 року по травень місяць 2015 року. Не погоджуючись із вищевикладеним, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців за спірний період з лютого 2017 року по лютий 2018 року включно є січень 2008 року. П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке: З 06 листопада 2020 року відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 02.09.2020 Миколаївський обласний військовий комісаріат реорганізований в Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (надалі - Закон № 2011), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених Законом. Абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011 встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону № 2011, до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення. Згідно частиною першою 1 статті 2 Закону № 1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (стаття 4 Закону № 1282). Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Згідно з пунктом 11 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. За змістом пункту 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що, відповідно до вимог законодавства, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Нормами Закону № 1282 та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 КЗпП України). Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Щодо визначення базового місяця, суд зазначає таке. Мінсоцполітики в листах від 29.12.2017 №122/0/66-17 та від 15.04.2020 №49/0/214-20 надало роз`яснення, що правила нарахування індексації грошового забезпечення як для військовослужбовців, які проходять службу, так і для новоприйнятих або переведених військовослужбовців є єдиними. Пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений у новій редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, якою, у тому числі, внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 01.12.2015. Тобто, починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець. Мінсоцполітики у листі від 23.06.2020 № 76/0/214-20 надало роз`яснення: Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року. Верховний Суд у постанові від 22.07.2020 у справі № 400/3017/19 (щодо періоду після 01.12.2015) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності з 01.01.2008 та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом. Після прийняття цієї постанови та до березня 2018 року підвищення посадових окладів військовослужбовців не відбувалось. Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців за спірний період з лютого 2017 року по лютий 2018 року включно є січень 2008 року. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року по справі № 400/1186/21, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький