Постанова 4821 № 711/5425/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2023 року м.Черкаси Справа № 711/5425/21 Провадження № 22-ц/821/948/23 категорія: 308020000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Карпенко О. В., Нерушак Л. В., секретарів: Сергун Т. В., Мунтян К. С., учасники справи: позивач - Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, у складі: головуючого судді Казидуб О. Г., в с т а н о в и в : 30 серпня 2021 року ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» звернувся до суду із вищевказаним позовом. Позов мотивований тим, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії та рішень Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000 та № 1480 від 31.10.2007 забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси. Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 08.10.1992 № 572, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Вказує, що у будинку АДРЕСА_1 будинковий лічильник загального обліку теплопостачання відсутній, нарахування за послуги здійснювалися згідно п.п. 40-49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 №

630. В квартирі АДРЕСА_2 встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому згідно п. 20 вищевказаних Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором. Позивач зазначає, що споживачі зобов`язані своєчасно подавати лічильники на повірку. З 01.07.2020 відповідачами не було надано належних документів про проведення повірки лічильника по гарячому водопостачанню, тому нарахування за послугу гарячого водопостачання по квартирі АДРЕСА_3 було переведено на норму, у подальшому нарахування за дану послугу здійснювалося згідно п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №

630. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 26882791 від 03.08.2021 солідарні відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 18.10.2006 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , по 1/2 частині кожен на підставі свідоцтва про право власності. Зі співвласником квартири АДРЕСА_3 відповідачем ОСОБА_2 23.04.2014 було підписано договір №5656/1 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, який згідно умов договору є дійсним на даний час. Вказує, що відповідачі своєчасно та в повному обсязі з січня 2013 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.07.2021 складає 36 888,80 грн. Фактично, споживаючи вказані вище послуги, відповідачі не надсилали позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, їх кількості та якості надання, що свідчить про надання позивачем житлово-комунальних послуг належним чином. Вказану квартиру не від`єднано від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання з додержанням вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом № 4 від 22.11.2005 Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та Порядку відключення споживачів від системи централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом № 169 від 26.07.2019 Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири відповідачів свідчить про виконання послуг позивачем. Відповідно до п. п. 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договором, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг. Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачам на суму боргу нараховано інфляційні збитки у розмірі 12 399,42 грн та 3 % річних у розмірі 3 387,19 грн. На підставі наведеного, позивач просив суд стягнути з відповідачів на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» солідарно заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 36 888,80 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 12 399,42 грн, та 3% річних у розмірі 3 387,19 грн та витрати на сплату судового збору у сумі 2270,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2021 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за спожиту теплову енергію, що утворилась станом на 01.07.2021, у сумі 36 888,80 грн, інфляційну складову боргу 12 399,42 грн, 3% річних 3 387,19 грн, а всього 52 675,41 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» судовий збір у сумі 1 135 грн з кожного. Рішення суду мотивовано тим, що надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води підтверджено наданими позивачем доказами. Відповідачами заперечень проти позову та доказів, які б обґрунтовували такі заперечення суду не надано. Оцінивши докази надані позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ПрАТ «Черкаське хімволокно в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних залишено без задоволення. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та винесеним з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2021 року та ухвалити нове, яким задовольнити позов частково з урахуванням грошей стягнутих приватним виконавцем по виконавчому листу, строку позовної давності та без стягнення за споживання гарячого водопостачання. Апеляційна скарга скаржника мотивована тим, що суд розглянув справу не повідомивши його про час та місце розгляду справи, копію позовної заяви з додатками він не отримував та не знав про факт наявності даної справи. У зв`язку з тим, що він не був повідомлений судом про розгляд справи його право на захист було порушено. Вказує, оскільки не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не зміг заявити клопотання про застосування позовної давності. Посилаючись на те, що приватним виконавцем Недоступом Д. М. знято грошові кошти з зарплатної картки по виконавчому листу, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, з урахуванням строку позовної давності за останні три роки. Відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка надійшла на адресу апеляційного суду 06 червня 2023 року, ПрАТ «Черкаське хімволокно» вважає викладені у скарзі вимоги і заперечення безпідставними, а доводи необґрунтованими, вважаючи оскаржуване рішення суду ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи ОСОБА_1 такими, що цих висновків не спростовують. Товариство просить залишити заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.10.2021 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування відзиву вказує, що наведені скаржником обставини, що свідчать про поважність причин неявки відповідача в судове засідання, а також причин неподання відзиву, неналежними та такими, що не відповідають дійсності. В матеріалах справи міститься поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що поштове відправлення отримано ним особисто 24.09.2021, отже вважається таким, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, від скаржника до позивача письмових заяв або ж будь-яких інших офіційних документів, які б підтверджували його не проживання за спірний період за адресою АДРЕСА_4 , а також заяв та звернень про небажання отримувати послуги не надходило. Щодо застосування строку позовної давності, то вказує, що відповідачами оплата за надані послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за спірний період вносилась періодично та в різні періоди та в більших обсягах ніж нарахування. Вказані дії відповідачів в частині часткової сплати основного боргу у вигляді періодичних платежів свідчить про визнання боргу та є підставою для переривання перебігу позовної давності. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Судом встановлено, що на ПрАТ «Черкаське хімволокно» покладений обов`язок щодо забезпечення тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності, що підтверджується ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 листопада 2012 року № 374 (переоформлено рішенням від 29 грудня 2016 року № 2444) (а. с. 24). Згідно відомостей Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.12.2003 (а. с. 17). Відповідно до інформації Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації , за адресою: АДРЕСА_4 , відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знятий з реєстрації з 05.11.2020 ( а.с 33). Вказану інформацію перевірено місцевим судом та підтверджено довідками з відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 08.09.2021, отриманими судом 13.09.2021, з яких вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстрований відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.12.2003 (а.с. 32). 23.04.2014 ОСОБА_1 укладено Договір № 5656/1 з Черкаською ТЕЦ про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов`язується своєчасно (не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим) оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (а.с. 19-20). За адресою вуд. АДРЕСА_4 відповідачі отримують послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання від ВП «Черкаська ТЕЦ», відкритий о/р 10053087, але ухиляються від перерахування щомісячної оплати за опалення та гаряче водопостачання, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості. Зі змісту листа-розрахунку по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що заборгованість відповідачів по оплаті вказаних послуг з січня 2013 року по липень 2021 року становить 36 888,80 грн з яких по опаленню 27 839,77 грн, по ГВП 9 049,03 грн (а. с. 6). Крім того, відповідачам на суму боргу, відповідно до ст. 625 ЦК, нараховані інфляційні втрати в сумі 12 399,42 гривень та 3 % річних у сумі 3 387,19 гривень, за період з січня 2013 року по червень 2021 року, у зв`язку із простроченням відповідачами оплати комунальних послуг (а. с. 7, 8-10). Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та предствника позивача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного. Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються наступними правовими нормами. Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною, особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №

630. Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, положення ст. 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб. Відповідно до ст. 13 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо). Частиною 1 ст. 19 наведеного Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Статтями 20, 21 даного Закону визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону. Згідно до ч. 3 приведеної статті дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води. Згідно вищенаведеного ПрАТ «Черкаське хімволокно» як суб`єкта господарювання з постачання теплової енергії законодавством визначено виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води. Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється саме ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ». Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідачі, які є співвласниками квартири АДРЕСА_3 є споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що надає Черкаська ТЕЦ ( інформаційна довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно ( а. с. 16). Таким чином на відповідачів, як на власників майна, покладено обовязок по його утриманню та оплаті житлово-комунальних послуг, в тому числі, і послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надавались до квартири АДРЕСА_3 , позивачем ВП «Черкаська ТЕЦ» ПАТ «Черкаське хімволокно», правонаступником якого є ПрАТ «Черкаське хімволокно». Однак відповідачі своєчасно та в повному обсязі не вносили плату за надані їм послуги, у зв`язку з чим у них утворилася заборгованість, про стягнення якої заявив позивач. 23.04.2014 ОСОБА_1 укладено Договір № 5656/1 з Черкаською ТЕЦ про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов`язується своєчасно ( не пізніше 20 числа місяця, що настає розрахунковим) оплачувати надані послуги за встановленими тарифами. Пунктом 11 Договору за наявності у квартирі засобів обліку води і теплової енергії справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, оплати спожитої теплової енергії за період проведення повірки засобів обліку в порядку, передбачено п. 15 Правил. За централізоване опалення квартири плата справляється за нормативами (нормами) споживання та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) ( п. 12 Договору). Пунктом 14 даного Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі встановленому законом. У разі ненадання, надання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, виконавець здійснює перерахунок розміру плати ( п. 15 Договору). Пунктом 31 Договору визначено, що Договір укладено на 1 рік. Договір вважається щороку продовженим, якщо не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Квартира АДРЕСА_3 не обладнано вузлом комерційного обліку теплової енергії, тому нарахування за послуги здійснювалися згідно п. п. 40-49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 №

630. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно листа-розрахунку по О/Р №10053087 заборгованість відповідачів за послуги з централізованого теплопостачання становить за період з 2013 року по 2021 року становить 27 839,77 грн. Вказана заборгованість відповідачем ОСОБА_1 не спростована, інших розрахунків відповідачами не надано. Відповідач ОСОБА_1 частково визнає заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання. Крім того, як встановлено судом, у вказаній квартирі відповідачів встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому згідно п. 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку, що підтверджується листом-розрахунком по о/р 10053087. Також встановлено, що з 01.07.2020, у зв`язку з тим, що відповідачами не було надано належних документів про проведення повірки лічильника по гарячому водопостачанню, нарахування за послугу гарячого водопостачання було переведено на норму і нарахування за дану послугу здійснювалось згідно п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 № 630, що підтверджується листом-розрахунком О/Р10053087. Відповідачами ні в суд першої інстанції при перегляді заочного рішення, ні до апеляційної скарги не надано заперечень щодо нарахувань заборгованості за послуги із надання гарячого водопостачання до квартири АДРЕСА_3 . У відповідності до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів; теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором. Згідно п. 14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630, показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця. У відповідності до ч. 2 ст. 6 приведеного Закону обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором. Згідно ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Згідно з ч. 4 цієї ж статті періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором. У матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження здійснення відповідачами повірки лічильника по гарячом водопостачання з 01.07.2020 року. Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 № 630, плата за послуги нараховується за нормативами (нормами) споживання пропорційно кількості мешканців квартири, з подальшим перерахунком відповідно до п. 18 цих Правил. Згідно п. 18 приведених Правил після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування. Посилання скаржника в апеляційній скарзі, що ним лише частково визнаються вимоги в частині стягнення заборгованості з опалення за останні три роки з урахуванням клопотання про застосування строків позовної давності, не приймаються судом апеляційної інстанції по наступних підставах. Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність. Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України). Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. Частиною 1 ст. 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 вказаної статті). Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників. Вказане викладене у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач, звертаючись до суду із позовом, просив суд стягнути солідарно із відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка виникла за період з січня 2013 року по 01 липня 2021 року. Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме із цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності. В даній справі скаржник заявив про застосування строку позовної давності до вимог позивача. Проте, як вбачається із наданого суду розрахунку заборгованості по О/Р 10053087, заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання у відповідачів виникла з січня 2013 по 01 липня 2021 року у розмірі 36 888,80 грн. Відповідачами оплата за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у вказаний у позовній заяві період вносилась частково та у різний період, так у квітні 2020 року відповідачами було здійснено оплату за тепло у розмірі 1 873 грн, у січні 2020 року - у розмірі 879,49 грн, у лютому 2018 році - у розмірі 700 грн, у січні 2016 року - у розмірі 300 грн, та відповідно було здійснено оплату за гаряче водопостачання у квітня 2020 року у розмірі 255 грн, у січні 2020 року у розмірі 85,15 грн, у лютому 2018 року у розмірі 715 грн, у вересні 2027 року у розмірі 697,73 грн, у червні 2017 року у розмірі 507,43 грн та інші. Такі дії відповідачів в частині часткової сплати основного боргу у вигляді періодичних платежів є підтвердженням визнання ними боргу, що в розумінні ст. 264 ЦК України перериває строк позовної давності, тому клопотання ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності застосуванню не підлягає. Наведене узгоджується із висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі №759/17465/18. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01 січня 2013 року по 01 липня 2021 року, згідно із розрахунками, наданими позивачем, у зв`язку з тим, що строк позовної давності для звернення до суду із такими вимогами перервався частковою сплатою відповідачами суми заборгованості. Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів на користь позивача нарахованих на суму заборгованості у порядку ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних. За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони(замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 541 ЦПК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене вище нормативно-правове регулювання, а також встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд вважає, що в даному випадку суд першої інстанції обґрунтовано вказав про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, а також нарахованих на неї на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат відповідно до допущеного прострочення грошових платежів, так як на відповідачів покладено обов`язок по оплаті наданих комунальних послуг у квартирі, яка їм належить на праві приватної власності, який вони належним чином не виконали. Крім того, скаржником сума заборгованості в порядку ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3 % річних не оскаржується та не надано апеляційному суду інших розрахунків. Доказів, що відповідачі звертались до позивача із заявами про зменшення розміру заборгованості за теплопостачання та гаряче водопостачання матеріали справи не містять, також не містять і доказів відключення від централізованого теплопостачання та користування бойлерами для підігріву води, що додатково свідчить про згоду з нарахуваннями позивачем. Також матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження звернення ОСОБА_1 до позивача із заявами про зміну кількості осіб, які перебувають (зареєстровані) у квартирі АДРЕСА_3 . Тому є вірними висновки суду першої інстанції про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів на користь позивача. Доводи скаржника про те, що суд розглянув справу не повідомивши його про час та місце розгляду справи, копію позовної заяви з додатками він не отримував та не знав про факт наявності даної справи і у зв`язку з цим його право на захист було порушено, не варті уваги та спростовуються матеріалами справи. Згідно із ст. 211 ЦПК Українирозгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Із позовом ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» звернулось до суду 30 серпня 2021 року, зазначивши адресу відповідачів АДРЕСА_4 . 01 вересня 2021 року судом направлено до Відділу реєстрації місця проживання запит щодо надання відомостей про місце проживання та інші персональні дані, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За повідомленням відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 08.09.2021 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_4 , зареєстрований з 17.12.2003 ( а.с 32). За повідомленням відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 08.09.202 вбачається, що ОСОБА_1 , знято з реєстрації 05.11.2020 ( а.с. 33). Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі і призначено судове засідання ( з викликом сторін). Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обовязковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обовязковою. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повітки під розписку. У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку ( ч. 1 ст. 130 ЦПК України). Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручаються будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повітку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії ( ч. 3 ст. 130 ЦПК України). Копію ухвали про відкриття провадження, позовну заяву з додатками та судову повістку було направлено відповідачам на адресу зазначену у позовній заяві, 23 вересня 2021 року. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 24 вересня 2021 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками і судову повістку, про що свідчать їх підписи (а.с.39, 40). Тому посилання скаржника, що він ні копій позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження, ні судову повістку не отримував, є необґрунтованими та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 130 ЦПК України скаржник вважається особою, яка належним чином повідомлена про час та місце судового засідання. Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження не проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою вказаною в позовній заяві, а саме в квартирі АДРЕСА_3 . Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині слід залишити без змін. Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст постанови складено 26 липня 2023 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді О. В. Карпенко Л. В. Нерушак