LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС727/5961/23

від 25.07.2023 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала 25 липня 2023 року м. Київ справа № 727/5961/23 провадження № 61-10601ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним вище позовом. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_4 повернуто заявникові. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 повернуто заявникові. У липні 2023 року ОСОБА_4 , із застосуванням засобів електронного поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою в зазначеній справі. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., визначено єдиний унікальний номер справи № 727/5961/23, номер провадження № 61-10601ск23. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на те, що зміст касаційної скарги в повній мірі не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України. Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

1. Відтак, заявником у змісті касаційної скарги у якості суду касаційної інстанції не зазначено чітко суд касаційної інстанції, до якого подається касаційна скарга, яким є Верховний Суд.

2. Також заявником у змісті касаційної скарги чітко не визначено рішення (ухвала), що оскаржується та номер справи, оскільки зі змісту касаційної скарги вбачається, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебуває дві справи за позовом ОСОБА_4 (№ 727/5961/23 та № 727/6381/23). Зі змісту прохальної частини касаційної скарги ОСОБА_4 , встановлено, що заявник в одній касаційній скарзі оскаржує судові рішення одночасно у двох різних цивільних справах та одразу у декількох судах різних інстанцій. Згідно з нормами ЦПК України процедура перегляду судових рішень у касаційному порядку відбувається за однією справою і об`єднання в одне касаційне провадження касаційної скарги на судові рішення, що ухвалені у різних справах, не передбачено.

3. Крім того, заявником у змісті касаційної скарги не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відтак заявникові необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судового рішення шляхом зазначення в чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в оскаржуваному судовому рішенні, з урахуванням того, яке саме судове рішення є предметом перегляду у суді касаційної інстанції.

4. Також заявникові необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги з урахуванням наступного. Згідно зі статтею 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Таким чином заявникові необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги з урахуванням того, які самі судові рішення мають бути переглянуті Верховним Судом у касаційному порядку.

4. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки викладена російською мовою. Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова. У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України). Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

5. Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. У змісті касаційної скарги, ОСОБА_4 вказує, що позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, оскільки є особою похилого віку та має хронічні хвороби, що заважає йому працювати, крім того вказує, що у нього відсутній дохід. Указане, на його переконання, є підставою для звільнення від сплати судового збору. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони. Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Вирішуючи питання про звільнення заявника від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (дані про доходи за попередній календарний рік (2022), наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо), який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. Таким чином, відсутні підстави для звільнення заявника від сплати судового збору. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору при зверненні з апеляційною і касаційною скаргою на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536,80 грн). Верховний Суд звертає увагу заявника, що у випадку, якщо предметом перегляду Верховним Судом є саме ухвала суду апеляційної інстанції, ставка судового збору за перегляд такого рішення становить 536,80 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та звернутися до суду із відповідним клопотанням. Таким чином, заявнику необхідно: 1) Уточнити касаційну скаргу із врахуванням вимог до касаційної скарги, викладених у змісті статті 392ЦПК України з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, надати суду касаційну скаргу у новій редакції, викладену державною мовою та надати копії уточненої касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. У разі подання уточненої касаційної скарги із застосуванням засобів електронного поштового зв`язку, заявникові необхідно направити копії уточненої касаційної скарги на адреси інших учасників справи та надати до Верховного Суду докази надсилання копій скарги на адреси інших учасників справи; 2) Сплатити судовий збір за подання та розгляд касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та звернутися до суду із відповідним клопотанням. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393, 409 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»