Постанова 4873 № 910/5995/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" липня 2023 р. Справа№ 910/5995/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Андрієнка В.В. Буравльова С.І. За участю секретаря судового засідання Місюк О.П. та представників сторін: не з`явилися. розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі №910/5995/23 (суддя - Картавцева Ю.В.) за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до:

1. Акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Аркада";

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії. ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, звернулося з позовом до Акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Аркада" (далі - Акціонерного товариства АКБ "Аркада") та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Акціонерного товариства АКБ "Аркада" із заявою про включення кредиторських вимог на загальну суму 29467080,05 грн, які утворилися внаслідок невиконання останнім податкових зобов`язань. Проте, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства АКБ "Аркада" відмовила у визнанні позивача кредитором, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідача-2 подати відповідні зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів Акціонерного товариства АКБ "Аркада" на затвердження виконавчою дирекцією відповідача-2 та зобов`язати затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів у частині включення до нього кредиторських вимог позивача на вказану суму. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі №910/5995/23 позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 відкрито провадження у справі №910/5995/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Поряд з цим, іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 позовну заяву у справі №910/5995/23 залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору, та встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі №910/5995/23 позов Головного управління ДПС у м. Києві залишено без розгляду, з огляду на неусунення позивачем недоліків позовної заяви. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Головне управління ДПС у м. Києві за допомогою системи Електронний суд звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено приписи процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. На переконання скаржника, місцевий господарський суд безпідставно залишив без розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві, у зв`язку з несплатою судового збору, не врахувавши при цьому, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Судом першої інстанції не враховано, що процедура банкрутства є однією із передбачених законом форм погашення грошових зобов`язань (стягнення податкового боргу) боржника (платника) перед кредитором (контролюючим органом), реалізація якої здійснюється після вжиття органами ДПС всього інструментарію заходів стягнення податкового боргу поза межами процедури банкрутства. Дії щодо внесення змін до акцептованого реєстру вимог кредиторів на затвердження та затвердження змін до акцептованого реєстру вимог кредиторів є діями, спрямованими на погашення грошових зобов`язань (стягнення податкового боргу) боржника (платника) перед кредитором (контролюючим органом), що також підпадає під категорію звільнення від сплати судового збору. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 апеляційну скаргу у справі №910/5995/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/5995/23 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду. 14.06.2023 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/5995/23 до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу у справі №910/5995/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків. Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі №910/5995/23, справу призначено до розгляду на 25.07.2023 та встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу. 17.07.2023 до суду від Акціонерного товариства АКБ "Аркада" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач-1 вказує на правомірність оскаржуваної ухвали та відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору в силу п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки Головним управлінням ДПС у м. Києві заявлено вимоги немайнового характеру. В судове засідання 25.07.2023 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд справи судом повідомлені належним чином. Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, оскільки дана постанова приймається за відсутності учасників справи та без її проголошення, датою її ухвалення є дата складення повного тексту. Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Частинами 1 та 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, звернулося з позовом до Акціонерного товариства АКБ "Аркада" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про: - зобов`язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "АКБ "Аркада" подати відповідні зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів Акціонерного товариства "АКБ "Аркада" на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів Акціонерного товариства "АКБ "Аркада" у частині включення до нього кредиторських вимог Головного управління ДПС у м. Києві на суму 29467080,05 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 відкрито провадження у справі №910/5995/23. Разом з тим ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 позовну заяву у справі №910/5995/23 залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Залишаючи без руху позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві місцевий господарський суд вказав, що позивач, в порушення приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, звертаючись до суду з даним позовом та заявляючи дві вимоги немайнового характеру не надав доказів сплати судового збору. При цьому,

мотивувальна частина вказаної ухвали містить точну суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачу, як того вимагає ч. 2 ст. 174 ГПК України, а саме: 5368,00 грн. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, ухвалу суду від 01.05.2023 про залишення позовної заяви без руху було надіслано позивачу в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 02.05.23 об 16:45. Отже, з урахуванням встановленого судом в ухвалі від 01.05.2023 строку, недоліки позовної заяви ДПС повинно було усунути не пізніше 08.05.2023. 09.05.2023 через підсистему Електронний суд Головне управління ДПС у м. Києві подало заяву про усунення недоліків позовної заяви. При цьому, позивачем не було надано суду доказів сплати судового збору, тоді як повідомлено, що з огляду на предмет даного спору Головне управління ДПС у м. Києві звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Оскільки заява Головного управління ДПС у м. Києві про усунення недоліків була подана через підсистему «Електронний суд» 09.05.2023, а строк для усунення недоліків сплинув 08.05.2023, при цьому заява про усунення недоліків не містила клопотання про поновлення пропущеного строку, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі №910/5995/23 позов Головного управління ДПС у м. Києві залишено без розгляду, з огляду на неусунення позивачем недоліків позовної заяви. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд звернув увагу позивача на те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне. Порядок відкриття провадження у справі визначено у ст. 176 ГПК України, згідно з ч. 1 якої за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. Як убачається з матеріалів даної справи, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 01.05.2023 була постановлена судом під час розгляду справи із застосуванням процесуального механізму, передбаченого ч. 11 ст. 176 ГПК України. Так, відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Разом із тим відповідно до ч. ч. 12 і 13 ст.176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Отже, чинним законодавством передбачена можливість повернення позову без розгляду, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху та не усунуто недоліки позовної заяви. Оцінюючи доводи апеляційної скарги на предмет їх обґрунтованості та правомірності, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність сплати Головним управлінням ДПС у м. Києві судового збору за звернення до суду з даним позовом у розмірі 5368,00 грн, зважаючи на наступне. Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Виходячи з приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 4 ГПК України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України. Пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір". Так, відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", на який посилалася ДПС у своїй апеляційній скарзі, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Від визначення характеру позовної вимоги (майновий чи немайновий) залежить розмір судового збору, належного до сплати за подання до суду відповідного позову. Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Так, колегія суддів зважає на те, що грошові вимоги дійсно є майновим поняттям, оскільки мають конкретно визначену вартісну оцінку, однак при пред`явленні податковим органом позову про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію неплатоспроможного банку внести, а виконавчої дирекції Фонду затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку об`єктом вимоги є саме дія зобов`язаної сторони, яка не піддається грошовій (вартісній) оцінці, адже вирішення такого спору не вплине на припинення вимог податкового органу до неплатоспроможного банку. Наведене пояснюється тим, що задоволення Фондом (що здійснює процедуру ліквідації банків) вимог кредиторів неплатоспроможного банку відбувається (за певними винятками щодо вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури) виключно після затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, інвентаризації майна банку, формування ліквідаційної маси та реалізації майна, включеного до цієї маси (статті 44-52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Отже, особливістю спірних правовідносин є те, що наслідком задоволення таких позовних вимог до відповідачів (уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Акціонерного товариства АКБ "Аркада" та самого Фонду) та виконання судового рішення не є припинення грошових вимог Управління ДПС (позивача) безпосередньо до неплатоспроможного банку (Акціонерного товариства АКБ "Аркада"), що виникли як податкові зобов`язання цього банку перед податковим органом. При цьому об`єктом вимоги, як зазначено вище, є саме дія зобов`язаної сторони (відповідних органів чи уповноважених осіб Фонду), адже внесення кредиторських вимог податкового органу та затвердження змін до акцептованого реєстру вимог неплатоспроможного банку ще не свідчить про реальне стягнення грошових вимог у виді податкової заборгованості. Задоволення (повне, часткове) чи незадоволення таких вимог залежить від низки факторів, основним серед яких є обсяг ліквідаційної маси банку, та відбувається за результатом проведення ліквідаційної процедури цього неплатоспроможного банку. Таким чином, проаналізувавши предмет та підстави позову в цій справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги ДПС про зобов`язання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію неплатоспроможного банку внести, а виконавчої дирекції Фонду - затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку мають немайновий характер, відтак розмір ставок судового збору за їх подання визначається відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Таке правозастосування положень Закону України "Про судовий збір" відповідає практиці Верховного Суду у подібних правовідносинах, наведеній в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №910/19560/16 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №757/22692/14-ц, від 23.01.2023 у справі №761/4209/20, та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі 910/21935/21, за змістом яких вимоги про зобов`язання вчинити дії, зокрема акцептувати та внести зміни до реєстру вимог кредиторів неплатоспроможного банку, затвердити зміни до такого реєстру, є вимогами немайнового характеру. Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про безпідставність залишення позовної заяви без руху, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору, не знайшли свого підтвердження та спростовуються зазначеним вище. Відповідно до ч. 13 ст. 176 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Як було зазначено, копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслано позивачу до його електронного кабінету 02.05.23 об 16:45. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів). Частиною 6 статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Водночас ч. 7 ст. 6 ГПК України та п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя. Як встановлено судом та вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України має зареєстрований «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі. Ухвала суду від 01.05.23 про залишення позовної заяви без руху доставлена позивачу в його електронний кабінет 02.05.2023 16:45. З огляду на викладене, судом першої інстанції вжито усіх можливих заходів щодо належного повідомлення позивача про залишення без руху позовної заяви шляхом надсилання копії ухвали суду від 01.05.2023 позивачу з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме, підсистеми "Електронний суд", що дозволяє суду переконатись у дійсності такого надсилання, а також перевірити, який саме процесуальний документ надіслано цій стороні та встановити факт отримання нею такого направлення. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Таким чином, як вірно встановлено Господарським судом міста Києва, датою вручення ухвали від 01.05.2023 про залишення позовної заяви без руху є 02.05.2023. Тому передбачений положенням ч. 1 ст. 174 ГПК України п`ятиденний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу ухвали суду, закінчився 08.05.2023 (з урахуванням, що останній день строку припав на вихідний день), у той час як заяву про усунення недоліків подано 09.05.2023. З огляду на викладене позивач подав заяву про усунення недоліків поза межами строку, наданого судом першої інстанції ухвалою від 01.05.2023 у справі №910/5995/23. Статтею 119 ГПК України врегулювано питання поновлення та продовження процесуальних строків. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 веснувала, що: «за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Натомість відповідно до частини другої статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк. Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом». Разом з тим, як слідує з заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви, Головним управлінням ДПС у м. Києві не заявлялося відповідного клопотання про поновлення строку встановленого судом в ухвалі від 01.05.2023 на подання відповідної заяви. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003). Частиною 4 статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже, враховуючи те, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви у встановлені процесуальним законом строки та не порушено клопотання про його поновлення, тоді як суд не наділений повноваженнями щодо поновлення процесуального строку за власною ініціативою, місцевий господарський суд з урахуванням приписів ч. 13 ст. 176 ГПК України обґрунтовано залишив без розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві. При цьому, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень норм процесуального права, на яких наголошує скаржник, оскільки відповідні доводи апелянта ґрунтуються на невірному тлумаченні ним законодавства щодо сплати судового збору. Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Таким чином, порушення права на доступ до суду в сенсі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, судова колегія не вбачає. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського міста Києва від 15.05.2023 у справі №910/5995/23 прийнята у відповідності до норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві - без задоволення. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі №910/5995/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у м. Києві.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді В.В. Андрієнко С.І. Буравльов