Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/5641/23

Справа № 991/5641/23 Провадження № 1-кс/991/5662/23 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ВСТУПНА ЧАСТИНА [І]. Дата і місце постановлення [1-1]. 21 липня 2023 року, місто Київ. Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2]. Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_3. Найменування (номер) кримінального провадження [1-3]. Інформація у скарзі відсутня. Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4]. Інформація у скарзі відсутня. Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5]. Інформація у скарзі відсутня. Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6]. Скаржник ОСОБА_2 МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ]. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1]. Вирішується питання за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР). Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]. Слідчий суддя встановив таке. 26 червня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій зазначає про те, що він 16 червня 2023 року через форму «Повідомлення про кримінальні правопорушення або необґрунтовані активи» на офіційній веб-сторінці Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), із попередженням про відповідальність передбачену ст. 383 КК направив повідомлення про скоєні кримінальні правопорушення, які підпадають під диспозицію статей 191, 206-2, 209, 354, 364, 369, 369-2 КК України, після чого на електронну адресу заявника надійшов сформований автоматично лист про одержання НАБУ цього повідомлення. Проте, відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_2 від 16 червня 2023 року не були внесені до ЄРДР, всупереч вимогам ст. 214 КПК України. З прохальної частини скарги видно, що ОСОБА_2 просить зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України зареєструвати в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) подане ним повідомлення про злочин від 16 червня 2023 року та надати йому документи, що підтверджують прийняття та реєстрацію в ЄРДР вказаного повідомлення про злочин (відомості, зазначені ч. 5 ст. 214 КПК України). На підтвердження зазначеної у скарзі інформації, ОСОБА_2 долучив до неї копії таких матеріалів: письмове повідомлення про злочин від 16 червня 2023 року та лист-підтвердження відправлення його до НАБУ. У судове засідання ОСОБА_2 не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Слідчий суддя дослідив скаргу ОСОБА_2 та додані до неї матеріали. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3]. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом». Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом». Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті». Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 КПК України: «Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим». Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України: «Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається». Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини». Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування». Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу». Відповідно до вимог абз. 5-6 п. п. 1 п. 2 Розділу І «Основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року): «До Реєстру вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність». Зі змісту зазначених норм видно, що підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні та відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо) з метою внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такої дії/бездіяльності як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Не повинно вноситися до ЄРДР повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у випадку, якщо викладені у ньому обставини не свідчать про існування ймовірності вчинення будь-якого кримінального правопорушення, та, якщо ці обставини не потребують перевірки засобами кримінального процесу з метою отримання зазначеного висновку, а також і у разі, якщо з його змісту неможливо встановити предмет або визначити попередню кваліфікації кримінального правопорушення. Слідчий суддя також звертає увагу на те, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. У своїй заяві від 16 червня 2023 року скаржник посилається на вчинення окремими посадовими особами кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 354, 364, 369, 369-2 КК України КК України, Враховуючи те, що заявником не конкретизовано, якими саме посадовими особами були вчинені зазначені вище злочини, слідчий суддя позбавлений можливості встановити їх належність до кола суб`єктів вчинення корупційних кримінальних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ, а відповідно і до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, яка визначена вимогами ст. 33-1 КПК України, а також і предметну підсудність Вищого антикорупційного суду, з огляду на вимоги п. п. 1 - 3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Наведені обставини виключають можливість здійснення судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Крім того, слідчий суддя зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, як і правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, є злочином з матеріальним складом вчинене у великих чи особливо великих розмірах, а обов`язковою умовою злочину, передбаченого ст. 364 КК України, є наявність наслідків у вигляді істотної шкоди чи тяжких наслідків. Заява не містить будь-яких обставин, що вказували б на ознаки вчинення посадовими особами дій із зловживанням владою або використанням службового становища з метою одержання неправомірної вигоди, що в свою чергу є ознаками, які є обов`язковими для здійснення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 364 КК України. Слідчий суддя також враховує і те, що у заяві скаржника відсутні будь-які вказівки на існування мети отримання вказаними особами неправомірної вигоди, що є обов`язковою умовою для попередньої кваліфікації за цим складом злочину. За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що з інформації, яка міститься у заяві скаржника, не видно наявності обов`язкових ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, зокрема, наявності тяжких наслідків та мети отримання неправомірної вигоди міським головою та/або іншою особою. Слідчий суддя також зазначає, що у заяві ОСОБА_2 не зазначено обставин, які б свідчили про набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження тощо, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, тобто вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 209 КК України. Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів, також не вбачається наявності обставин, які свідчать про те, що будь-якою із перерахованих у заяві про вчинення кримінального правопорушення осіб, були вчинені кримінальні правопорушення передбачені ст. ст. 369-2 та 369 КК України, оскільки заявником не зазначено відомостей про пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи, а також обставин пропозиції чи обіцянки службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди, що є обов`язковою умовою для попередньої кваліфікації за цим складом злочину. З огляду на наведене, видно що ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 354, 364, 369, 369-2 КК України, проте зі змісту його заяви неможливо встановити наявність ознак цих кримінальних правопорушень, а тому у даному випадку вирішення цієї скарги знаходиться поза межами судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, що передбачено вимогами ч. 2 ст. 33-1 КПК України, у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити. Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 33-1, 36, 216, 304, 306-307, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про те, що скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволенню не підлягає. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ]. Висновки слідчого судді [3-1]. Слідчий суддя постановив. У задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити. Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2]. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 26 липня 2023 року. Слідчий суддя ОСОБА_1