Ухвала КАС ВС № П/811/579/16

УХВАЛА 25 липня 2023 року м. Київ справа №П/811/579/16 адміністративне провадження № К/990/23274/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Калашнікової О.В., суддів: Жука А.В., Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі №П/811/579/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про стягнення коштів та моральної шкоди,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 23 травня 2016 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Кіровоградській області (далі Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року позов задоволено частково, на користь позивача з ГУ ДФС у Кіровоградській області стягнуті кошти у сумі 29 088,59 грн, моральну шкоду у сумі 10 000 грн , та судові витрати у сумі 10 322,99 грн. Зобов`язано ГУ ДФС у Кіровоградській області перерахувати вихідну допомогу при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням виплати коштів за цим рішенням суду і рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі №П/811/2284/17 та доплатити додаткові кошти. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу позивача. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року по адміністративній справі № П/811/579/16 (2-ап/811/11/17) скасовано в частині задоволення позову щодо стягнення моральної шкоди та в цій частині прийнято постанову. В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення з Головного управління ДФС у Кіровоградській області у відшкодування моральної шкоди 80 000 грн.- відмовлено. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року по адміністративній справі № П/811/579/16 (2-ап/811/11/17) - залишено без змін. 10 листопада 2021 року Кіровоградським окружним адміністративним судом прийнято додаткове рішення, котрим зобов`язано Головне управління ДФС у Кіровоградській області перерахувати компенсацію за невикористані дні відпусток з урахуванням виплати коштів за цим рішенням суду і рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі №П/811/2284/17 і доплатити додаткові кошти. Водночас суд зобов`язав Головне управління ДФС у Кіровоградській області виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з урахуванням виплати коштів за цим рішенням суду і рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі №П/811/2284/17. 18 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 р. у справі № П/811/579/16 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено сторону боржника у виконавчому провадженні за рішенням і додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі П/811/579/16 від 08 вересня та 10 листопада 2021 року на відокремлений структурний підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486). Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду через систему «Електронний суд». Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху. Виявлені недоліки скаржнику запропоновано усунути шляхом надання документа про сплату судового збору. Встановлено строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано заяву про продовження строку на усунення недоліків. В обґрунтування заяви відповідач посилається на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк, що зумовлено, як вказує скаржник, введеним на всій території України воєнним станом та відсутністю фінансування. Надаючи оцінку доводам викладеним у заяві скаржника, Верховний Суд зазначає наступне. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому продовжено. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу. До того ж, у поданій заяві, окрім посилання на неможливість проведення платежів та майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для продовження сплати судового збору; не надано відповідні докази. Поряд з цим, Верховний Суд зазначає, що питання продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника та наданих доказів. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках. За вказаних обставин, Верховний Суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату. Зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 2 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків апеляційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи. У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» вказав: «Суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Таким чином, вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції». Враховуючи вищевикладене, клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у цій справі задоволенню не підлягає. За приписами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, зокрема, не сплатив судовий збір, вона підлягає поверненню. Керуючись статтями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про продовження строку на усунення недоліків у справі №П/811/579/16 відмовити. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі №П/811/579/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про стягнення коштів та моральної шкоди - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді О.В. Калашнікова А.В. Жук М.В. Білак