Постанова 4856 № 120/8203/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/8203/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 25 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови №1 від 18.08.2022 про відмову позивачу у страхових виплатах та наданні соціальних послуг. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Вказує, що Вінницьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області постановою №1 від 18.08.2022 року безпідставно відмовило ОСОБА_1 у призначенні страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, оскільки апелянт подав всі необхідні та передбачені законодавством документи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи підгрупи «А», загальне захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №829264 від 19.08.2020. Відповідно до довідки серії 12 ААБ №829264: огляд інваліда повторний, група інвалідності перша «А», загальне захворювання Захворювання ОРА, безтерміново. Згідно із Актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, від 30.06.2017 (Форма Н-1) нещасний випадок трапився о 08:40 год. 17.07.2016 на фундаментній площадці пересипної №1 на території ПАТ «Івано-Франківськцемет» ТзЗОВ «Стальконструкція ІФ». Факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Стальконструкція ІФ» з 14.07.2016 по 18.07.2016 на посаді монтажника встановлено рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/15498/19 від 01.10.2019, яке судами апеляційної та касаційної інстанції залишене без змін. 12.05.2021 року позивач звернувся до Вінницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області із заявою щодо призначення йому страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві. До заяви додав копію паспорта, копію РНОКПП, копію Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 30.06.2017, копію Акту №1 про нещасний випадок від 30.06.2017, копію довідки до акту огляду МСЕК №974188 від 16.05.2018, копію рішення Вінницького міського суду від 01.10.2019. В додатках до заяви також зазначено, що довідку що підтверджує розмір заробітної плати перед настанням страхового випадку може надати потерпілий. Листом №511-05-/1-02-01 від 11.06.2021 відповідач повідомив позивача, що відсутні правові підстави для призначення позивачу страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та у разі визначення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та надання необхідних документів, йому будуть призначенні страхові виплати згідно чинного законодавства. Не погоджуючись із такою відповіддю, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №120/8064/21-а, яке набрало законної сили відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022, окрім іншого, визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.05.2021 про призначення страхової виплати та зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2021 про призначення страхової виплати, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду даної справи. На виконання зазначеного рішення суду, відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та прийнято постанову №1 від 18.08.2022 про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг. Як слідує зі змісту постанови, відмова зумовлена наступним: 1) поданням потерпілим свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок, а саме: - на сторінці 1 Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 липня 2016 року, за формою Н-5 дата проведення розслідування нещасного випадку зазначена 26 червня 2016 року, тоді як нещасний випадок стався 17 липня 2016 року. А в додатках до заяви від 12.05.2021 взагалі зазначений Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 липня 2016 року від 30.06.2017; - адреса проживання потерпілого ОСОБА_1 , яка зазначена в актах проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 липня 2016 року за формою Н-1 від 26.07.2016 та акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-5 від 26.06.2017 ( АДРЕСА_1 ), не відповідає даним, які зазначені в паспорті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). 2) МСЕК не встановлювало ОСОБА_1 стійкої втрати професійної працездатності: ні відсотків втрати професійної працездатності, ні групи інвалідності по трудовому каліцтву. В наданій копії довідки до акту огляду МСЕК серія 12 ААБ №829264 від 19.08.2020 ОСОБА_1 встановлено 1-А групу інвалідності по загальному захворюванню. Таким чином, надана ОСОБА_1 копія довідки до акту огляду МСЕК серія 12 ААБ №829264 від 19.08.2020 містить неправдиві відомості про страховий випадок. Разом із тим, не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що МСЕК не встановлювало ОСОБА_1 стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, що позивачем і не заперечується, тому у Вінницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області були відсутні правові підстави для призначення страхових виплат позивачу. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. У статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі - Закон № 1105). Відповідно до статті 1 Закону № 1105, страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасних випадків - це нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці. Положенням ч.1,3 ст.35 Закону №1105 встановлено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах; 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами. Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах. Згідно зі ст.36 Закону №1105, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку (ч.1). Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці" (ч. 2). Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення реабілітації у сфері охорони здоров`я, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (ч. 3). Приписами ч.1 ст.42 Закону №1105 визначено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я. Відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону №1105, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть. За змістом ч.1,2,4 ст.44 Закону №1105, Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. Якщо застрахований або члени його сім`ї за станом здоров`я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені вище документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду. З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, правлінням Фонду соціального страхування України Постановою від 19.07.2018 №11, затверджений Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат (далі - Порядок № 11) Згідно з п.1.3. розділу І Порядку №11, Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа. Положеннями пункту 1.4. розділу І даного Порядку встановлено, що рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах. Відповідно до 3.1. розділу ІІІ Порядку №11, для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до управління (відділення) Фонду подається: заява особисто за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою; копія паспорта; копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Копії документів засвідчуються працівником управління (відділення) Фонду при пред`явленні оригіналів. Працівниками управління (відділення) Фонду до справи про страхові виплати додаються: - оригінал акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України; - оригінал виписки медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності; - інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про нараховану заробітну плату (дохід) та сплату страхових внесків. У разі коли відомості про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для визначення розміру середньої заробітної плати, працівники управління (відділення) Фонду отримують інформацію у страхувальника. У разі відсутності страхувальника на момент формування справи про страхові виплати, довідку, що підтверджує розмір заробітної плати перед настанням страхового випадку, може надати потерпілий; - інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про трудові, цивільно-правові відносини потерпілого, реєстрацію фізичної особи-підприємця, члена фермерського господарства, члена особистого селянського господарства, самозайнятої особи на момент настання страхового випадку в залежності від місця, де стався страховий випадок. У разі відсутності такої інформації потерпілим надаються копії документів, які підтверджують, що на момент настання страхового випадку він працював саме у того страхувальника, у якого стався нещасний випадок або зареєстровано професійне захворювання. У разі отримання виплат в особливих умовах, відповідно до статті 48 Закону, додаються довідки відповідних закладів, у яких перебувають потерпілі, необхідні для проведення виплат з дотриманням вимог цієї статті. У разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров`я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативно-правових актів про охорону праці до справи долучається протокол засідання комісії з зазначенням відсотку зменшення одноразової допомоги. Право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня встановлення МСЕК стійкої втрати потерпілим професійної працездатності внаслідок ушкодження здоров`я, то страхові виплати призначаються з дня звернення за їх призначенням відповідно до чинних нормативно-правових актів. У разі відсутності документів, необхідних для призначення виплат в управліннях (відділеннях) Фонду, та наявності їх у потерпілого, він може надати ці документи для призначення виплат. Таким чином слідує, що право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності та за умови подання всіх необхідних документів, визначених чинним законодавством за встановленою формою. Колегія суддів зауважує, що зазначені у п.3.1 Порядку №11 документи, які додаються працівниками управління (відділення) Фонду, надсилаються до органів Фонду комісіями, що проводять розслідування відповідно до п.50 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337, та медико-соціальною експертною комісією згідно п.24 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317. Так, як слідує із матеріалів справи, 12.05.2021 позивач звернувся до Вінницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області із заявою щодо призначення йому страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві. До заяви позивачем було додано копію паспорта, копію РНОКПП, копію Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 30.06.2017, копію Акту № 1 про нещасний випадок від 30.06.2017, копію довідки до акту огляду МСЕК № 974188 від 16.05.2018, копію рішення Вінницького міського суду від 01.10.2019. В додатках до заяви також зазначено, що довідку, яка підтверджує розмір заробітної плати перед настанням страхового випадку, може надати потерпілий. Листом №511-05-/1-02-01 від 11.06.2021 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для призначення позивачу страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві. У вказаному листі позивача повідомили про те, що у разі визначення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та надання необхідних документів, йому будуть призначенні страхові виплати згідно чинного законодавства. Не погоджуючись із такою відповіддю, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду. Встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №120/8064/21-а, яке набрало законної сили відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022, окрім іншого, визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.05.2021 про призначення страхової виплати та зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2021 про призначення страхової виплати, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду даної справи. Як слідує із змісту судових рішень у справі №120/8064/21-а, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суди виходили із того, що відсутність прийнятого відповідачем рішення у формі постанови за наслідками розгляду заяви позивача, свідчить про фактичну відсутність такого рішення взагалі та, як наслідок, про допущену ним бездіяльність. На виконання рішення суду від 01.12.2021 по справі №120/8064/21-а, відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 12.05.2021 про призначення страхової виплати та прийнято оскаржувану постанову №1 від 18.08.2022 про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг. Однією з підстав для відмови у призначенні позивачу страхових виплат слугувало те, що МСЕК не встановлювала ОСОБА_1 ані відсотків втрати професійної працездатності, ані групу інвалідності по трудовому каліцтву. Статтею 38 Закону №1105 встановлено, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, причину, час настання та групу інвалідності у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги. Огляд потерпілого, складання та корегування індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду, суду чи прокуратури. Відповідно до пункту 24 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги. Водночас, у даному ж випадку, позивач не заперечує факт того, що МСЕК не було встановлено йому ступеня втрати професійної працездатності у відсотках. Втім, позивач зазначив, що долучена ним відповідь амбулаторії свідчить про те, що КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м. Вінниці» документально підтверджує обставини того, що МСЕК відмовив у прийнятті медичних документів позивача у зв`язку з відсутністю направлення від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Однак, колегія суддів зауважує, що як слідує із листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м. Вінниця» від 27.09.2022 №888/01-15, відсутність направлення було не єдиною підставою для відмови в прийняті документів, оскільки у листі, як на причину для відмови в прийняті документів, також вказано на подачу документів, які не завірені у вставному порядку. Водночас, жодних доказів того, що позивач звертався до відповідача з приводу отримання відповідного направлення матеріали справи не містять. Також позивач не наводить жодних обставин, які б свідчили про те, що відповідачами було допущено будь-яку бездіяльність чи/або вчинено дії щодо порушення права позивача на отримання відповідного направлення. До того ж, будь-які дії чи/або бездіяльність відповідачів з приводу даного питання є не предметом оскарження за даним позовом. Відповідно до п.1 ч.7 ст.36 Закону №1105, страхові виплати складаються із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності. Крім того, як уже було зазначено судом вище, позивач не заперечує факт того, що МСЕК не було встановлено йому ступеня втрати професійної працездатності у відсотках. Колегія суддів наголошує, що право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. В той же час, посилання позивача на виключний перелік підстав для відмови у страхових виплатах і наданні соціальних послуг, встановлений ст.45 Закону №1105, як на самостійну підставу для скасування оскаржуваної постанови, колегією суддів оцінюються критично, адже відповідна постанова була прийнята відповідачем саме на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №120/8064/21-а, в якому відображений висновок про те, що відсутність прийнятого відповідачем рішення у формі постанови за наслідками розгляду заяви позивача, свідчить про фактичну відсутність такого рішення взагалі та, як наслідок, про допущену ним бездіяльність. Втім, не дивлячись на те, що положеннями ст.45 Закону №1105 не визначено такої підстави для відмови у призначенні страхових виплат, як відсутність у потерпілого встановленої МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, призначення таких виплат за відсутності визначеної законом умови для їх призначення, на переконання колегії суддів, не відповідатиме вимогам чинного законодавства. Отже, враховуючи те, що МСЕК не встановлювало ОСОБА_1 стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, то, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у Вінницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області були відсутні правові підстави для призначення страхових виплат позивачу. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права на призначення страхових виплат після встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.