Постанова 4824 № 362/5171/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 362/5171/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/11762/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : судді-доповідача Слюсар Т.А. суддів: Білич І.М., Березовенко Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковальчука Валерія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суд Київської області від 02 червня 2023 року у складі судді Кравченко Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики,- В С Т А Н О В И В : У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 простягнення грошових коштів за договором позики. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2021 року відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у справі. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2022 року заяву представника відповідача задоволено. Вирішено повернутися при розгляді вказаної справи на стадію підготовчого провадження та продовжити процесуальний строк. 19 травня 2023 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики від 13 квітня 2018 року недійсним, а також подав заяву про поновлення процесуального строку для звернення із зустрічною позовною заявою, яку обґрунтовував тим, що 17 серпня 2022 року ухвалою Васильківського міськрайонного суду розгляд справи було повернуто на стадію підготовчого засідання. Вказував, що в судовому засіданні 17 серпня 2022 року було задоволено ряд клопотань відповідача та витребувано у позивача договір позики, розписки та інші наявні документи. Суд зобов`язав позивача надати договір застави корпоративних прав, оригінал та копію. Після ознайомлення з матеріалами справи 19 жовтня 2022 року було встановлено, що позивач клопотанням долучив до матеріалів справи тільки копію договору позики від 13 квітня 2018 року та копію договору застави корпоративних прав від 13 серпня 2018 року, при цьому позивачем не подано наявні розписки та інші наявні документи, які витребував суд за клопотання відповідача та не зазначено причин їх не подання. Ухвалою Васильківського міськрайонного суд Київської області від 02 червня 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення процесуальних строків на подання зустрічного позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики від 13 квітня 2018 року недійсним повернуто заявнику. В апеляційній скарзі, адвокат Ковальчука В.В. в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати ухвалу районного суду, поновити відповідачу процесуальний строк на подання зустрічного позову, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції після повернення на стадію підготовчого провадження, не встановлював строк на подання відзиву, а процесуальний строк був лише продовжений. Також, судом не встановлено відповідачу строк на подання відзиву/уточнення позиції на заяву про збільшення позовних вимог від 25 квітня 2023 року. Вказує, що зустрічний позов було подано в межах підготовчого провадження, яке на момент його подання не було закрито. Крім того, зазначає, що на виконання вимог ухвали суду позивачем не було надано всіх документів, які мають значення для справи, зокрема розписки або інших документів, які посвідчують передання ОСОБА_1 визначеної договором позики від 13 квітня 2018 року грошової суми. В свою чергу про те, що у позивача відсутні будь-які інші докази, окрім уже наявних у справі, стало відомо лише 27 квітня 2023 року. Враховуючи вказане, відповідач звертає увагу, що саме бездіяльність позивача в ненаданні доказів, призвела до порушення строків на подання зустрічного позову, з огляду на тривале з`ясування усіх обставин, що є поважними, які не залежали від волевиявлення відповідача та істотно перешкоджало у вчиненні процесуальних дій. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Федоренко В.В. в інтересах ОСОБА_2 просить законну та обґрунтовану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Колегія суддів переглянувши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Відповідно до п. п. 6, 10 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до наступних висновків. Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду, не відповідає приведеним вимогам закону. Встановлено, що 24 вересня 2021 року позивач звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2021 відкрито провадження та призначено справу до розгляду, запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати відзив на позов згідно із вимогами ст. 178 ЦПК України (а.с. 49 т.1) Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 59 т. 1). 16 серпня 2022 року представник відповідача адвокат Ковальчук В.В. подав до суду заяву про повернення до стадії підготовчого провадження та продовження процесуального строку на подання відзиву (а.с. 65-69 т. 1). 17 серпня 2022 року представник відповідача адвокат Марків Н.В. подав до суду відзив, в якому просив поновити строк на подання та прийняти відзив, зобов`язати позивача надати оригінал договору позики, відмовити у задоволенні позову повністю (а.с. 81-83 т. 1). Протокольною ухвалою Васильківським міськрайонним судом Київської області від 17 серпня 2022 року задоволено письмові клопотання та витребувано договір позики та інші наявні документи, зобов`язано надати позивача договір застави корпоративних прав в оригіналі та копії (а.с. 87-88 т. 1). Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2022 року заяву представника відповідача задоволено. Вирішено повернутися при розгляді вказаної справи на стадію підготовчого провадження та продовжити процесуальний строк(а.с. 89-90 т. 1). 18 жовтня 2022 року представник відповідача адвокат Марків Н.В. подав до суду клопотання про відкликання відзиву, у зв`язку з тим, що він готувався без наявності повної інформації та відомостей, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги (а.с. 99-100 т. 1). В судовому засіданні 19 жовтня 2022 року представник позивача адвокат Поддимай А.Б. надав оригінали договору позики, оригінал договору застави корпоративних прав для огляду, також суд засвідчив відповідні копії та долучив до справи (а.с. 106-114 т. 1). Також, 19 жовтня 2022 року представник позивача долучив завірені копії договору позики від 13 квітня 2018 року та договору застави корпоративних прав від 13 квітня 2018 року (а.с. 116-125 т. 1). 02 грудня 2022 року представник позивача адвокат Поддимай А.Б. долучив до справи копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за договором застави корпоративних прав (а.с. 144-147 т. 1). 21 лютого 2023 року представник відповідача адвокат Ковальчук В.В. подав до суду клопотання про повторне зобов`язання позивача надати до суду наявні розписки або інші документи представлені ОСОБА_1 , які посвідчують передачу останнім грошової суми, визначеної договором позики від 13 квітня 2018 року або надати письмові пояснення щодо причин відсутності зазначених документів (а.с. 159-161 т. 1). 25 квітня 2023 року ОСОБА_2 подав до суду заяву збільшення розміру позовних вимог, а саме просив стягнути 9 142 150 грн станом на 25 квітня 2023 року (а.с.204-206). У судовому засіданні 27 квітня 2023 року позивач повторно надав оригінали договору позики, оригінал договору застави корпоративних прав для огляду, також суд засвідчив копію договору застави корпоративних прав та долучив до справи (а.с. 212-217 т. 1). 19 травня 2023 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики від 13 квітня 2018 року недійсним із заявою про поновлення процесуального строку для звернення із зустрічною позовною заявою (а.с. 1-13 т.2). Виходячи з того, що зустрічний позов подано поза межами подання строку та визнавши неповажними причини такого пропуску, місцевий суд своєю ухвалою, відмовив у прийнятті зустрічного позову, роз`яснив право звернутися з вказаним позовом в загальному порядку та повернув його разом з додатками позивачу. Суд апеляційної інстанції переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне. Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" ("Melnyk v. Ukraine" заява N 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року). Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку - норм ЦПК України. Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 120 ЦПК України). Відповідно до частин 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених ч. 1 цієї статті, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 ст. 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ст. 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву та у разі якщо обидва позови не є взаємопов`язані і спільний їх розгляд не є доцільним, підлягає поверненню судом заявнику. Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України). Згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (ч. 4 ст. 124 ЦПК України). Аналізуючи зазначені норми права, можна дійти висновку про те, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі. Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках. Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства. Процесуальні строки, поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків. Матеріали справи засвідчують те, що до зустрічного позову також подано заяву про поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позову (за положеннями ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Убачається, що після закриття 20 квітня 2022 року підготовчого провадження у справі, представник відповідача 12 серпня 2022 року направив відзив на позовну заяву, у якому просив поновити строку на його подання. Після чого, 16 серпня 2022 року подав заяву про повернення справи на стадію підготовчого провадження та продовження процесуального строку, та як на підставу вказаної заяви послався на карантинні обмеження, а також військовий стан та безпосередньо військові дії на території Київської області і м. Васильків, що є поважними підставами. Того ж дня, представник позивача подав й клопотання про витребування доказів, які сам відповідач не може отримати у позивача у зв`язку зі складними відносинами, що склалися між ними. Ухвалою суду від 17 серпня 2022 року задоволено заяву сторони відповідача, вирішено повернутися при розгляді вказаної справи на стадію підготовчого провадження та продовжити процесуальний строк та протокольною ухвалою того ж дня витребувано докази. Більше того, відповідач заявив клопотання про відкликання відзиву, у зв`язку з тим, що він готувався без наявності повної інформації та відомостей, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та тільки після встановлення усіх обставин та доказів, які стали відомі 27 квітня 2023 року, відповідач 19 травня 2023 року підготував та подав зустрічний позов з клопотання про поновлення строку на його подачу у підготовчому провадженні. При цьому колегія суддів враховує, що суд першої інстанції після повернення на стадію підготовчого провадження, не встановлював строк на подання відзиву, а лише продовжив його. Крім того, колегія суддів враховує й те, що 24 квітня 2023 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог. Отже, відмовляючи в поновленні строку, який судом не було визначено, а лише продовжено ухвалою від17 серпня 2022 року, районний суд з урахуванням зібраних доказів, передчасно відмовив в поновленні строку та повернув зустрічний позов ОСОБА_1 в підготовчому провадженні. Вимога апеляційної скарги щодо поновлення апеляційним судом строку на подання зустрічного позову, не ґрунтується на положеннях процесуального закону та не може бути вирішена в апеляційному порядку, у зв`язку з чим подана по справі апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. З огляду на викладені обставини та правові норми, що підлягають застосуванню, оскаржувана ухвала Васильківського міськрайонного суд Київської області від 02 червня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення процесуальних строків на подання зустрічного позову та повернення його заявнику, постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Ковальчука Валерія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Васильківського міськрайонного суд Київської області від 02 червня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: Судді: