Постанова Київський апеляційний суд № 761/14288/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи: №761/14288/21 номер провадження №22-ц/824/310/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 червня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Білич І.М. суддів Мостова Г.І., Слюсар Т.А. при секретарі Рагушіна І.В. за участю: скаржника - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року, ухваленого під головуванням судді Святошинського районного суду міста Києва Петренко Н.О., у цивільній справі №761/14288/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акту державного виконавця про проведення електронних торгів. в с т а н о в и л а: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Сетам», Святошинського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), ОСОБА_2 за результатами розгляду якого, просив визнати електронні торги від 18 лютого 2020 року недійсними, скасувати протокол проведення електронних торгів № 466312 від 18 лютого 2020 року та акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 12 квітня 2021 року. В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 травня 2007 року з нього стягувалися аліменти у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_3 на утримання дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16 липня 2007 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного рішення суду. У 2019 році позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментам та зняття арешту з банківської картки. В рамках вказаної справи Святошинським районним судом міста Києва від 12 лютого 2020 року в порядку забезпечення позову було зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 від 16 липня 2007 року до розгляду справи по суті. Рішення по даній справі було ухвалено 20 лютого 2020 року. Не зважаючи на те, що судом було зупинено стягнення по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 від 16 липня 2007 року до розгляду справи по суті, тобто до 20 лютого 2020 року, головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Гуріною Д.І. не було вжито заходів зупинення проведення електронних торгів у зв`язку з чим, 18 лютого 2020 року було реалізованого належну йому на праві власності квартиру. Крім того, позивача не було ознайомлено з експертною оцінкою зазначеної квартири, внаслідок чого він був позбавлений можливості оскаржити таку оцінку. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акту державного виконавця про проведення електронних торгів, відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, посилаючись на його необґрунтованість, порушення норм процесуального та сімейного права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги, задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що ухвалою суду від 12 лютого 2020 року зупинено стягнення у ВП № НОМЕР_2, а відтак, проведення електронних торгів у вказаному виконавчому провадженні, повинні були бути зупинені. Вказує, що реалізація майна через електронні торги здійснюється у рамках виконавчого провадження, а тому, висновок суду про відсутність у ДП «Сетам» обов`язку по зупиненню електронних торгів, є безпідставним. Крім того, електронні торги були проведені з грубим порушенням чинного законодавства, зокрема, його не було ознайомлено з результатами оцінки майна, а відтак, він не міг скористатися своїм правом на її оскарження. 24 січня 2022 року від ДП «Сетам» надійшов відзив на апеляційну скаргу з якого вбачається, що останнє не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін. Зазначаючи, що ухвала суду від 12 лютого 2020 року про зупинення стягнення у виконавчому провадженні, на адресу ДП «Сетам» не надходила. Крім того, зазначеною ухвалою зупинено стягнення у виконавчому провадженні, а не реалізацію спірного майна, а тому, у ДП «Сетам» був відсутній обов`язок зупиняти електронні торги. Крім того, арешт накладений на майно позивача та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09 червня 2017 року, має вищий пріоритет, ніж зупинення стягнення у виконавчому провадженні відповідно до ухвали суду від 12 лютого 2020 року. Вважає, що державний виконавець вчинив дії з передачі спірного майна на реалізацію відповідно до норм Порядку реалізації арештованого майна. Доказів на підтвердження того, що спірне майно могло бути реалізовано за вищою ціною, матеріали справи не містять. У судовому засіданні скаржник підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній. Інші учасники справи до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, що не з`явилися в силу вимог передбачених положеннями ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 12 лютого 2021 року було зупинено стягнення по виконавчому провадженні, а не реалізація майна, а тому в ДП «СЕТАМ» був відсутній обов`язок зупинити електронні торги. Дії державного виконавця при здійсненні своїх повноважень щодо до призначення електронних торгів, зокрема щодо оцінки майна, не стосується правил проведення торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними. Позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження. Однак, повністю погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного. Так, судом при розгляді справи було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 31 грудня 2004 р оку (т. І а.с. 23) Постановою державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Коц О.М. від 16 липня 2007 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1973 виданого 08 травня 2007 року Святошинським районним судом міста Києва про стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у розмірі частини заробітку (т. І а.с. 22). Постановою старшого державного виконавця Святошинського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 27 вересня 2019 року здійснено опис та арешт майна боржника, а саме, квартири АДРЕСА_1 (т. І а.с.73-76). 05 грудня 2019 року начальником Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Сувало М.С. до Київської філії ДП «Сетам» подано заявку щодо реалізації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності (т. І а.с.71-72). Відповідно до протоколу № 457147 проведення електронних торгів, 02 січня 2020 року торги не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів (т. І а.с. 88). Відповідно до протоколу № 462980 проведення електронних торгів, 28 січня 2020 року торги не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів (т. І а.с. 89). 18 лютого 2020 року відповідно до протоколу № 466312 проведення електронних торгів, переможцем торгів став ОСОБА_2 (т. І а.с. 08). 12 квітня 2021 року начальником Святошинскього районного ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) затверджено акт державного виконавця про проведенні електронні торги (т. І а.с.13-14). Судом також встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментам та зняття арешту з банківської картки (т. І а.с. 17-21). Судом апеляційної інстанції було витребувано та оглянуто під час розгляду справи, справу № 759/458/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби, ОСОБА_3 про перерахунок заборгованості по аліментам та зняття арешту з особистої зарплатної картки «ПриватБанк». В рамках розгляду вказаної справи, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року (справа № 759/458/19) в порядку забезпечення позову зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 від 16 липня 2007 року до розгляду справи по суті (т. І а.с.15-16). Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року знято арешт з особистої зарплатної банківської картки № НОМЕР_1 «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 ; скасовано заходи забезпечення позову, які вжиті згідно ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року (т. І а.с. 17-21). Крім того, на виконання вимог протокольної ухвали Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року Святошинським РВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) надано копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2 відкритого на виконання виконавчого листа № 2-1973 від 08 травня 2007 року, якими підтверджується, що квартиру АДРЕСА_1 було реалізовано на електронних торгах 18 лютого 2020 року, в той час, як ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року (справа № 759/458/19) в порядку забезпечення позову зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 від 16 липня 2007 року до розгляду справи по суті. Справа по суті була розглянута 20 лютого 2020 року, за результатами розгляду якої, було ухвалено відповідне судове рішення. Так, ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом ст.ст. 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (ч.1 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження). Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто це правочин. Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18). Згідно з ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною першої ст.656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. З аналізу ч.1 ст.650, ч.1 ст.655 та ч.4 ст.656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі №679/1476/18). Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Святошинському районному ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1973 виданого 08 травня 2007 року Святошинським районним судом міста Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини. У рамках зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем було подано заявку щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності. 18 лютого 2020 року проведено електронні торги з продажу вищевказаної квартири, переможцем яких став ОСОБА_2 . В той же час, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року (справа № 759/458/19) в порядку забезпечення позову було зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 від 16 липня 2007 року до розгляду справи по суті. Так, згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Частинами 1-2 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. Пунктами 17-18 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що за наявності обставин, передбачених статтею 34 Закону, виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначених Законом. Зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року (справа № 759/458/19) знято арешт з особистої зарплатної банківської картки № НОМЕР_1 «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 ; скасовано заходи забезпечення позову, які вжиті згідно ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року. З вказаного вбачається, що електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 в рамках ВП № НОМЕР_2 були проведені під час дії ухвали суду про зупинення стягнення у ВП № НОМЕР_2. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з зазначених підстав. Згідно ч.ч. 1-3, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Оскільки електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 в рамках ВП № НОМЕР_2 були проведені під час дії ухвали суду про зупинення стягнення у ВП № НОМЕР_2, то виходячи з приписів ст. 203 ЦК України, наявні підстави для визнання їх недійсними, а також скасування протоколу від 18 лютого 2020 року та акту від 12 квітня 2021 року, складених за результатами проведення зазначених торгів. При цьому, посилання ДП «Сетам» на те, що ухвала суду від 12 лютого 2020 року про зупинення стягнення у виконавчому провадженні, на його адресу не надходила, не може бути підставою для звільнення осіб від обов`язку її виконання. Висновки суду першої інстанції про те, що хвалою суду від 12 лютого 2020 року було зупинено стягнення по виконавчому провадженні, а не реалізація майна, а тому в ДП «СЕТАМ» був відсутній обов`язок зупинити електронні торги, є помилковим, оскільки електронні торги проводилися у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, стягнення за яким було зупинено вищевказаною ухвалою суду. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, що стосується проведення оцінки майна, оскільки проведення електронних торгів з продажу квартири у межах ВП № НОМЕР_2, стягнення за яким зупинено ухвалою суду, є достатньою підставою для визнання електронних торгів недійсними, скасування протокол проведення електронних торгів та акту державного виконавця про проведення електронних торгів. Як і доводи ДП «Сетам» про те, що арешт накладений на майно позивача та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09 червня 2017 року, має вищий пріоритет, ніж зупинення стягнення у виконавчому провадженні відповідно до ухвали суду від 12 лютого 2020 року, виходячи з приписів ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ЦПК України, якими встановлено обов`язковість виконання судових рішень, у зв`язку з чим, ухвала про зупинення стягнення у ВП була обов`язковою для виконання, в тому числі, й державним виконавцем. Пунктом 2 ч.1 ст.374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Частиною 1 ст. 1 ст. 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з вищенаведених підстав, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог з зазначених вище підстав, а саме: визнання електронних торгів проведених Державним підприємством «Сетам» 18 лютого 2020 року з реалізації арештованого майна квартири АДРЕСА_1 недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів за № 466312 від 18 лютого 2020 року та акту державного виконавця про проведення електронних торгів від 12 квітня 2021 року. Керуючись ст.ст. 368, 372, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення, за яким: Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати електронні торги, які були проведені 18 лютого 2020 року недійсними, скасувати протокол проведення електронних торгів за № 466312 від 18 лютого 2020 року та акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 12 квітня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Суддя - доповідач: Судді: